Як повідомляє пресслужба НААН, для визначення морозостійкості селекційного матеріалу на вихідних ланках селекційного процесу в інституті використовується спосіб оцінки у висівних ящиках за ДСТУ 4749:2007.
«Дослідний матеріал висівають у ящиках у двох рядах через 3-4 см між рядками по 20-2 насінин у рядок у двох повтореннях сторту-стандарту з високою морозостійкістю. Протягом усієї осені й початку зими рослини перебувають у природних умовах, де проходять першу та другу фази загартування», – йдеться в повідомленні.
Умови осінньо-зимового періоду 2020-21 рр. були сприятливими для проходження рослинами обох фаз загартування. Після загартування ящики з рослинами переносять з вегетаційного майданчика і поміщають у низькотемпературні камери.
«Проморожування рослин здійснюють за двох температур: для озимої пшениці -18-20°C, для озимого ячменю -12-14°C. Цей процес триває 24 години. Після поступового їх розмерзання рослини в ящиках поміщають у приміщення з температурою від +18 до +24°C і готують до відрощування», – повідомили у НААН.
Як зазначають науковці, через 15 діб вони рахують кількість живих та загиблих рослин для подальшого вивчення відсотка життєздатності рослин відносно сорту-стандарту.
Читайте також: Отримання високих врожаїв починається із використання якісного посівного матеріалу
