Використання малопродуктивних земель для вирощування біоенергетичних культур може стати одним із пріоритетів державної аграрної політики України, пише Агробізнес Сьогодні.
1. Міскантус Гігантський (Miscanthus x giganteus)
Багаторічна злакова культура, яку протягом багатьох років вирощують в Америці та Західній Європі як джерело біоенергії. Завдяки високій врожайності сухої біомаси (до 25 т/га щорічно), високій теплотворної здатності (5 кВт×год/кг, або 18 МДж/кг), низькій природній вологості стебел на час збирання (до 25%) міскантус є найефективнішою проти інших сільськогосподарських культур рослиною для виробництва твердого біопалива.
Одна тонна сухої маси міскантусу еквівалентна 400 кг сирої нафти, 1,7 т деревини, 515 м³ природного газу, або 620 кг кам’яного вугілля. Стебла міскантусу можуть бути заввишки до 4 м і містять 64–71% целюлози, що зумовлює його високу енергетичну цінність.
2. Просо прутоподібне, або свічграс (Panicum virgatum).
Належить до багаторічних злакових культур. Свічграс походить із Північної Америки, де в природних умовах росте як прерійна трава.
Свічграс не вимогливий до вмісту вологи й поживних речовин у ґрунті, має високу природну стійкість до хвороб і шкідників. Це дозволяє отримувати стабільні врожаї сухої біомаси на малопродуктивних землях.
3. Швидкоросла верба, виду Прутоподібна (Salix Viminalis).
Вербу як енергетичну культуру вирощують у таких європейських країнах, як Швеція, Англія, Ірландія, Польща, Данія й інші. Верба невибаглива до поживних речовин у ґрунті, може рости на малородючих і кислих землях, але потребує багато вологи.
Середній річний приріст верби Прутоподібної в умовах України становить 1,5–2,0 м. Урожай біомаси збирається кожні 2–3 роки впродовж 7–8 циклів. Основними компонентами біомаси енергетичної верби, що визначають її теплотворну здатність, є целюлоза, геміцелюлоза й лігнін, які разом становлять до 99% сухої маси деревного матеріалу.
Створення біоенергетичних плантацій швидкорослих дерев і багаторічних рослин сприятиме реалізації Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель й опустелюванням, вважають фахівці. Адже вже за перший рік вегетації багаторічні енергетичні рослини формують розгалужену кореневу систему. А це сприяє зменшенню ерозії.
Читайте також: Шелестить комиш?.. Та це ж прибуток!
