Про це повідомляє Суспільне.
Жительці цього села Ганні Волевач рецепт таких пиріжків дістався від бабусі. Каже, що готували калиновики на сковороді та їли тільки гарячими.
Так готувала не тільки її бабуся – в цьому селі так робили й інші господині. Цукру тоді не було, начинку робили з цукрових буряків та ягід калини, щоб підсолодити, потім цукровий буряк замінили на столовий, червоний. Про це розповіла місцева жителька Валентина Онос.
“Буряк тоді ж запікали в жарі – у піч клали”, – розповіла вона. Каже, що калина дозрівала восени та мала обов’язково побути на морозі, тоді вона менше гірчить. Тому сезон калиновиків в селі починався після перших морозів. Тісто на пиріжки робили з житнього борошна.
Читайте також: В Києві презентували унікальний гастрономічний рушник із закодованими рецептами страв з «Енеїди»
Рецепт калиновиків записала та осучаснила фахівчиня Мезинського національного парку Алла Наливайко. “На одну склянку теплої води виходить 10-15 пиріжків”, – каже Алла Наливайко.
На її переконання такі пиріжки дуже багаті на вітаміни та практично не містять цукру.
“Багато людей, які вертаються до натуральних продуктів домашніх. І якраз отакі калиновики, по-перше, досить бюджетні, а по-друге, багаті на вітаміни”, – переконана Алла Наливайко.
У Великому Лісі до таких калиновиків, розповідають місцеві, подавали ще й кисіль – квашу з ягодами.
