Парники дозволяють прискорити пізню весну і продовжити вегетаційний період до зими, а найбільш вдалі конструкції дають можливість отримувати врожай цілий рік. Вже сьогодні в Україні є десятки теплиць, де вирощують банани, авокадо чи папаю.
Зрозуміло, що для таких теплиць потрібно опалення, але навіть без нього, ваші теплиці чи парники можуть збільшити вегетаційний період на кілька місяців.
Хочу поділитися тим, як я сам зробив теплицю.
З чого робити теплицю.
Обираючи матеріал для теплиці – я вагався між 3 головними елементами:
- Пліва.
- Сотовий полі-карбонат.
- Скло.
Кожен із цих елементів мав свої переваги та недоліки. Для прикладу скло у якості парника – дуже гарно пропускає сонячне проміння, але погано зберігає тепло і монтувати його досить складно.
Полікарбонат – ідеально зберігає тепло, простий у монтажі, але дуже погано пропускає сонячне світло.
Відразу скажу, що зупинився я на плівці, адже вона непогано зберігає тепло, непогано проводить сонячне світло і дуже проста у монтажі. По факту – це стало середнім варіантом, найбільш прийнятним і по монтажу, і по ціні, і по ефективності. В результаті, я обрав плівку 150 мікронів. Яку можна експлуатувати упродовж 5 років. Світлопровідність у неї дещо нижча, через товщину, але достатня. До того ж вона дуже міцна і легко витримувала навіть навали снігу під час завірюх. Цього року хочу проекспериментувати із двома шарами плівок, що підуть розташовані за 10 см одна від одної – таким чином теплозберігання має збільшитися в рази.
З чого робити каркас для теплиці чи парника.
Після того, як я визначився із покрівельним матеріалом, прийшов час подумати над каркасом.
Тут я знову зупинився на 3 матеріалах:
- Залізна труба.
- Дерево.
- Композитна арматура.
Як і в першому випадку, кожен з матеріалів мав свої плюси та мінуси. Скажімо залізна труба була найміцнішою та могла б використовуватися десятки років, однак її було б досить складно монтувати.
Дерево – легко монтувати, легко переносити, але прослужить максимум 3 роки, а потім почнуться проблеми.
Композитна арматура – виробник вказує, що сонячне проміння руйнує структуру композитної арматури і років за 20-25 – вона може розпастися. Для мене це був прийнятний варіант, адже якщо теплиця прослужить мені 20 років, це буде більш ніж достатньо. Композитна арматура легко монтується, зручна для побудови сферичних теплиць чи парників і до того ж вона дешевша за метал. Я придбав 12 мм арматуру для основних дуг і 6 мм арматуру для поперечних променів. Таким чином на теплицю в 120 кв м. Я придбав 100 метрів 12 мм арматури і близько 100метрів 6 мм. Ще важливий нюанс, що по середині я таки поставив металеві підпорки, адже сильні пориви вітру чи навали снігу могли пошкодити конструкцію (зараз моїй теплиці вже 3 роки і жодних проблем не виникало).
Як опалювати теплицю?
Існує безліч способів, але відразу зупинився на найдешевшому – це булер’ян, перероблений під паровий котел. Таким чином частина булер’яну гріє повітря, а частина парову систему, що складається з акумулятивної бочки (300 літрів), 4 регістрів, та підземної пластикової труби 22 мм товщиною. Таким чином, у мене нагріте повітря, є запас тепла у бочці на нічний час, коли булер’ян не горить, труби гріють ґрунт до достатньої температури, щоб рослини розвивалися належним чином.
