В обговоренні взяли участь: доктор. с.-г. наук Олександр Іващенко, заступник директора Інституту фізіології рослин та генетики Віктор Швартау, доктор с.-г. наук Олександр Рибалка, академік Василь Петриченко та інші.
Зернове виробництво вимагає чималих витрат ресурсів та найголовніше - грамотного підходу до технології вирощування. Завжди залишається надто важливою селекційна складова, у якій закладений біологічний потенціал продуктивності кожної культури. Однак реалізувати повністю останній, отримавши відмінний урожай, можна тільки завдяки правильній технології вирощування, зокрема, застосуванню мінерального живлення.
Зі слів Олександра Іващенка, мінеральне живлення - це один з капіталоємних компонентів, який займає 35-40% всіх витрат. Однак, як повідомив Віктор Швартау, при високих дозах мінеральних добрив органічна складова гумусу зростає, хоча це і є непрямою дією. Погодився з цим і Сергій Булигін, член-кореспондент НААНУ, зазначивши, що науково обґрунтоване застосування мінеральних добрив призводить до бездефіцитної структури та підвищення рівня гумусу, за умови витриманого балансу - азоту, фосфору, калію.
Проблемою в Україні на сьогодні залишається поширене використання азотних добрив, що, за твердженням науковців, спричинило брак на багатьох площах сполук калію та фосфору. Щодо останнього, то проблема ще загострюється нестачею якісних фосфорних добрив. «На сьогодні назріла потреба випуску саме якісних українських фосфорних добрив, зважаючи на наявність покладів корисних елементів у надрах», - наголосив пан Іващенко.
Крім того, все більшої актуальності сьогодні набуває іонна хроматографія, що дозволяє визначити взаємодію найбільш активних компонентів, а також залежність від поєднання окремих сортів рослин з окремими мікроелементами.
