Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики на своїй сторінці у Facebook.
Зазначається, що традиція приготування тісно пов’язана з історією селища від часу заснування його славнозвісним козаком Семеном Карнаухом у 1737 році. Цілком ймовірно, що такі чи подібні обряди побутували й на інших територіях України.
Свою назву елемент «зливана каша» отримав завдяки тому, що ця страва готувалася гуртом. Обряд приготування пов’язаний із символічним відзначенням завершення весняних польових робіт.
Мешканці селища в святковому вбранні збиралися на знакових місцях просто неба – левадах, майданах, у різних куточках селища, зносили продукти. Оскільки все залежало від того, які продукти принесли мешканці селища, вулиці, то зливана каша виходила в кожного своя.
Якогось єдиного рецепта страви не існує. Основні принципи приготування зливаної каші передаються господинями з покоління в покоління. Деякі особливі секрети приготування зберігаються в таємниці.
Для приготування страви використовують великий казан та такі інгредієнти, як: пшоно, рис, картоплю, сало, курячий гуляш, яйця, цибулю, різні спеції. Готують зливану кашу просто неба на вогнищі, завдяки чому вона має особливий смак.
Читайте також: Голубці внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України
Основне значення обряду приготування зливаної каші – соціальне. Це об’єднання громади навколо важливих подій, прив’язаних до сільськогосподарського календаря.
Цей обряд практикується й сьогодні. Досі збереглася традиція готувати зливану кашу на великі свята. Певної визначеної дати для приготування зливаної каші немає.
У день приготування до столу не кликали, бо про те, що каша готова, сповіщала пісня. Після першої тарілки смачної каші обов’язково танцювали та співали народних пісень, що передаються з покоління у покоління, заряджаючи страву позитивною енергією. Потім знову сідали за стіл.
Мешканці селища Карнаухівка стверджують, що каша відновлює сили, дає позитивну енергетику та надихає на збір нового врожаю.
