«Цей компроміс сьогодні конче потрібний. Девальвація гривні додатково сприяє експортній активності і хоча сьогодні наші запаси достатні, але перезимівля озимих ще не завершена і тому ми не можемо робити прогнози врожаю на завтрашній день. Саме з цієї причини держава ступила на цей компромісний та цивілізований шлях стримування активного експорту,» – зауважив перший заступник міністра аграрної політики Ярослав Краснопольський.
Складна політико-економічна ситуація, зокрема війна та двократна девальвація гривні, а також стан озимих культур, з яких 16 % є слабкими та зараженими, сприяють підвищенню цін на зерно. Так, прогнозована ціна на травень 2015 року становить 4500-5000 грн/т, а з нею ціна на борошно теж злетить до 6000-8000 грн/т. Як наслідок, хліб, в найгіршому випадку, коштуватиме 9-10 грн. До цього додаються ще й можливі ризики, як-то можлива ревізія податкових пільг, запровадження спеціального мита на імпортні ресурси для забезпечення торгівельного балансу та ін.
Проте, за словами Краснопольського, цього допускати не можна. А відтак, враховуючи всі небезпеки та складності цього року, а також позиції учасників ринку, держава підписала з бізнесом цей Меморандум. За словами заступника міністра аграрної політики, він потрібен для того, щоб визначити граничні обсяги можливого експорту, забезпечити постійну комунікацію з операторами зернового ринку, а також не допустити укладання нових експортних контрактів понад обсяг, встановлений у Меморандумі. Але при цьому Україна в жодному разі не обмежить зернотрейдерів, які виконують раніше укладені контракти. «Меморандум дає ринку можливість збалансуватися та бути більш прогнозованим», - зауважив Краснопольський.
Крім цього, задля надання аграріям додаткових фінансових ресурсів, міністерство робить все необхідне для активізації форвардних контрактів між борошномельними підприємствами та пекарнями.
Під меморандумом є підпис представників Американської Торговельної Палати в Україні, Української зернової асоціації, Української аграрної конфедерації, Європейської Бізнес Асоціації, Українського Клубу Аграрного Бізнесу, Міжнародної Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA), Асоціації фермерів та приватних землевласників України, а також Аграрного союзу України.
