Про це повідомляє пресслужба ЄБА.
«Експорт сільськогосподарської продукції відіграє важливу роль у зміцненні економіки та продовольчої безпеки України, забезпеченні робочих місць та наповненні бюджету. Відповідно, дуже важливою є функція держави у забезпеченні прогнозованої та стабільної аграрної політики», – зауважили у асоціації.
З огляду на складну економічну ситуацію, війну та необхідність збереження експортного потенціалу, подібні ініціативи, на переконання експертів Комітету Асоціації, є вкрай ризикованими, суперечать стратегічним інтересам України та можуть призвести до таких негативних наслідків:
Підрив стабільності аграрного сектору – ключової галузі економіки
Соя та ріпак – це високорентабельні культури, вирощування яких забезпечує доходи для десятків тисяч агровиробників. Запровадження мит або квот призведе до різкого зниження закупівельних цін, втрати прибутковості та занепаду виробництва. Це особливо критично для малих та середніх фермерів у прифронтових та постраждалих регіонах.
Втрата валютної виручки та негативний вплив на платіжний баланс
У 2023–2024 роках експорт ріпаку та сої до країн ЄС забезпечив суттєву частину валютних надходжень до України. Будь-яке штучне обмеження експорту спричинить скорочення надходжень, що негативно вплине на макроекономічну стабільність.
Зниження довіри інвесторів та партнерів
Запровадження мит – це сигнал про нестабільність правил гри в Україні. Це зменшує інвестиційну привабливість аграрного сектору та економіки в цілому, що є критично небажаним в умовах воєнного часу.
Підрив репутації України як надійного постачальника
Україна за останні роки зарекомендувала себе як стабільний постачальник агропродукції до ЄС. Втручання в ринкові механізми може поставити під загрозу довгострокові торговельні контракти, знизити довіру з боку трейдерів і переробників у Європі.
Крім того, компанії-члени Комітету Асоціації закликають не повторювати помилки, які були допущені у минулому. Нагадаємо, з 2017 до 2020 року діяли де-факто експортні обмеження на сою та ріпак – шляхом скасування відшкодування податку на додану вартість при експорті цих культур. Як наслідок, ці обмежувальні заходи призвели до зниження закупівельних цін всередині країни, що зменшило дохід агровиробників. Це, у свою чергу, зробило вирощування олійних культур менш привабливим та призвело до скорочення посівних площ під олійними культурами. Отже, замість стимулювання переробки, такі кроки дестимулюють виробництво сировини, погіршуючи економічну ситуацію в аграрному секторі.
До того ж, з 2006 до 2011 року в Україні декілька разів вводилися обмеження на експорт зернових – шляхом запровадження квот. Таке запровадження обмежень мало вкрай негативні наслідки як для аграрної галузі зокрема, так і для іміджу країни на міжнародній арені. До того ж, обмеження експорту спричинили значні збитки власне аграрній галузі. Зокрема, за оцінками представників бізнес-спільноти, втрати доходів аграрних виробників від запровадження експортних квот у 2010/11 маркетинговому році коливаються від 1,9 до 2,6 млрд доларів США.
Бізнес-спільнота відкрита до конструктивного діалогу для забезпечення безперебійного збуту української аграрної продукції, що є вкрай важливим чинником підтримки агросектору в умовах війни та післявоєнного відновлення, а також сигналом виробникам та споживачам на світових ринках про те, що Україна є надійним партнером.
