Засновниця пекарні Олена Чубатюк говорить, що це не просто хліб, а частина української культури, яку важливо зберегти, пеередає20minut.ua.
«Ми купили млин буквально перед самим повномасштабним вторгненням. Створений млин за давніми українськими принципами. Там кам’яні жорна з граніту. Вони не перегрівають зерно, а це дуже важливо, бо тоді зберігаються всі корисні речовини. Перегріти, звичайно, можна що завгодно, але з цим млином це важко зробити», – розповідає Олена.
Млин вартував дорого – 16 тисяч доларів. Але, як каже Олена, це була інвестиція не в бізнес, а в ідею: – Крафтовий хліб – це не про заробіток. Це про повагу до українського хліба, до землі, до культури, яку ми ледь не втратили.
Зерно для випічки вирощують на власних полях. Родина не використовує хімію, окрім рідкісних обробок у разі хвороб рослин. Добрива – лише органічні.
«Щороку ми здаємо партію зерна в лабораторію. Аналізуємо, що маємо. Наша пшениця – твердих сортів. Тільки з неї виготовляємо борошно для хліба», – каже Олена.
З рецептами допомагали крафтові пекарі, з якими співпрацює родина. Є хліб з твердих сортів пшениці, є з домішками – чорносливом, родзинками, горіхами.
Гречані хліби – ще одна гордість пекарні. Їх два. Один – із додаванням льону й маку. Льон замочують на ніч, і до ранку він утворює желеподібну масу, яка стає основою для тіста. Такий хліб особливо корисний для травлення.
Читайте також: На Рівненщині відроджують традицію випікання вербових хлібців
Інший гречаний – результат креативного підходу до залишків. Від борошна залишалися крупинки. Щоб їх також використовувати, придумали новий рецепт.
«Ми додали в запарені гречані крупинки обсмажену цибулю. Вийшов хліб з насиченим гречано-цибулинним ароматом», – розповідає Олена Чубатюк.
І нарешті – особливий, «десертний» житній хліб. Його заквашують на фруктових вареннях: сливових, абрикосових чи яблучних. Додають курагу, чорнослив, родзинки, горіхи, коріандр, кмин і солод. Він універсальний: добре смакує з медом, з авокадо або з засоленою рибою.
Хліб, виготовлений у пекарні може зберігатись доволі довго – до тижня точно, а може й довше, якщо його правильно зберігати в паперовому упакуванні, розповідає Олена. На день в перукарні виготовляють до пів тисячі хлібин і повністю покривають потребу невеличкого міста.
У Липовці хліб випікають до обіду, щоб у місцевих магазинах він потрапляв на полиці ще теплим.
«Спершу було складно. Більшість звикли до звичайного дріжджового уже нарізаного хліба в пакуванні. Це швидко та зручно. А наш хліб – це зовсім інша історія. Про смак, культуру, про шлях. І на перенасиченому ринку хліба треба було знайти свою нішу. Але нам це вдалося», – розповідає Олена.
