Про це зазначив головний науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д. е. н. Юрій Пасічник.
За його словами, у 2026 році фіксується збільшення загального фінансового ресурсу для фінансування громад в наступному бюджетному році на 157,1 млрд грн (+21,9%).
У 2025 році доходи місцевих бюджетів складали 716,7 млрд грн, з яких 499,7 млрд грн становили власні доходи і 217 млрд грн трансферти із Державного бюджету. На 2026 рік доходи місцевих бюджеті передбачено в обсязі 873,8 млрд грн, включаючи 632,8 млрд грн власних доходів та 341,0 млрд грн трансферти із Державного бюджету.
«Водночас суттєві зміни внесено у структуру цих доходів», – зазначив Юрій Пасічник.
Найвагоміший власний ресурс громад – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – у 2025 році зараховується до місцевих бюджетів у розмірі 64%, а у проєкті Держбюджету’2026 цю частку пропонується зменшити до 60%. При цьому ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців спрямовуватиметься до спеціального фонду державного бюджету.
За розрахунками науковців, такий підхід може призвести до зменшення видатків для громад орієнтовно на 15-16 млрд грн, навіть за умови зростання надходжень у цілому.
«На освіту у 2026 році передбачено 103,2 млрд грн, що на 3,8 млрд перевищує показники 2025 року», – зауважив Юрій Пасічник.
З огляду на те, що у Верховній Раді України обґрунтовуються плани додаткового підвищення заробітної плати окремим категоріям освітян, у проєкті Держбюджету’2026 пропонується передбачити поетапне підвищення на 50% заробітної плати учителям. На це передбачено 53,8 млрд грн.
Читайте також: Держбюджет-2026: агросектор отримає 13,1 млрд грн
Також планується підвищення оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників університетів державної й комунальної форми власності. З такою ініціативою виступив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук 25 вересня 2025 року.
Для деокупованих, тимчасово окупованих та постраждалих територій у 2026 році планується зберегти додаткову дотацію у розмірі 36,1 млрд грн. З них 17,0 млрд будуть використані за трьома напрямами: 5,35 млрд грн – для тимчасово окупованих територій; 4,47 млрд грн – для територій із бойовими діями; 7,21 млрд грн – для низькоподаткоспроможних громад.
«Частина акцизного податку з пального – 13,44% – залишатиметься у бюджетах громад. Водночас планується поступове наближення ставок акцизу до рівня ЄС, що може змінити надходження», – наголосив науковець.
На дороги місцевого значення та комунальні дороги у 2026 році коштів не передбачено.
Науковець вважає, що це обмежує можливості громад у покращенні транспортної доступності на своїй території. Натомість на розвиток та утримання доріг загального користування державного значення закладено 12,9 млрд грн, що свідчить про пріоритетність національної дорожньої мережі над локальною.
«Резервний фонд зменшено. Це знижує гнучкість уряду у реагуванні на надзвичайні ситуації», – застеріг науковець.
Фінансова стійкість громад значною мірою залежатиме від урядових рішень щодо дотацій і субвенцій. А це посилює ризики дотаційності більшості територіальних громад, особливо на прифронтових та постраждалих територіях, зазначив Юрій Пасічник. З іншого боку, уряд гарантує механізми підтримки таких громад через додаткову дотацію.
Загалом, 2026 року місцеві бюджети залишаються уразливими, а їхня фінансова автономія суттєво звужена. Водночас у проєкті Держбюджету’2026 підкреслюється, що таке рішення зумовлене воєнними потребами і має тимчасовий характер, оскільки кошти від вилучених джерел спрямовуються насамперед на безпеку та оборону.
«У проєкті Держбюджету’2026 у частині місцевих бюджетів на наступний рік відображено прагнення уряду утримати ключові соціальні та відновлювальні програми на рівні минулого року, з уточненням механізмів розподілу ресурсів для громад із різною фінансовою спроможністю. Збереження додаткових дотацій та окремих субвенцій гарантує, з одного боку, певну передбачуваність для органів місцевого самоврядування. Проте з іншого, відсутність додаткового зростання видатків в умовах інфляції і воєнних викликів може створити дефіцит ресурсів на місцях. Основними пріоритетами залишаються підтримка освіти, ветеранів, постраждалих територій і відновлення житла, тоді як розвиток місцевої дорожньої інфраструктури та окремі соціальні ініціативи відходять на другий план», – підсумував Юрій Пасічник.
