Про це повідомляє 7dniv.rv.ua.
У 1950-х роках на Поліссі розпочалося масштабне осушення територій для збільшення площ орних земель. Було прокладено тисячі кілометрів меліоративних каналів, побудовано насосні станції, знижено рівень ґрунтових вод на 1-1,5 метра.
Наслідки осушення:
• Зникнення або деградація значної частини болотних екосистем
• Зменшення кількості водно-болотних птахів
• Зростання частоти посух і пожеж
• Нестача питної води для місцевих мешканців
«У рамках проєкту тривають роботи в Рівненському природному заповіднику на двох болотних масивах: Сомине та Сира Погоня. Також готуємося до відновлення боліт у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику, у заплаві річки Уж», – розповідає Сергій Сорокін, регіональний координатор проєкту «Дике Полісся».
Читайте також: Помилки, що вбивають ґрунт: як їх не допустити
Для відновлення природного балансу фахівці застосовують природоорієнтовані рішення:
• Облаштування спеціальних перемичок з місцевого ґрунту
• Перекриття каналів пластиковим шпунтом
• Використання інших екологічних методів регулювання водного режиму.
Меліоративні канали «стягують» до себе воду, заважаючи природним процесам водообміну і регуляції вологи. На проєктних територіях уже встановлено спеціальні датчики (дайвери), які фіксують рівень ґрунтових вод. Науковий моніторинг триває, що дозволить оцінити ефективність відновлювальних заходів та скоригувати роботи за потреби.
