Про це повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль, передає Delo.ua.
Він зазначив, що частина господарств, які заздалегідь сформували запаси, вже розпочали підживлення або планують його.
«За оцінками ринку, дефіцит аміачної селітри оцінюється до 70% від потреби. Вітчизняні хімічні комплекси не встигають виробляти через енергетичну кризу, високу вартість природного газу і його незначну кількість. А імпорт у нас закритий для аміачної селітри у корабельних партіях. Тобто в глибоководні порти військові заборонили імпортувати аміачну селітру, оскільки вона вибухонебезпечна», – розповів експерт.
Тому потрібно думати над альтернативою. Одним із варіантів могла б стати не чиста селітра, а наприклад, вапнякова. Вона не становить загрози.
За словами експерта, можна було б її імпортувати в хороших обсягах, але треба шукати на ринку, чи вона ще є незайнята.
Читайте також: Ринок добрив: світові ціни на карбамід з початку року підскочили на 18%
«Але час вже втрачено, потрібно дуже швидко приймати рішення і щось робити. Ми можемо недобрати врожай зернових без необхідного обсягу мінеральних добрив у значних обсягах – до 10% і більше, за попередніми оцінками», – заявив Коваль.
Урожай зернових очікується орієнтовно на рівні 50 млн т плюс-мінус. Проте, як вказує Коваль, є певні застереження, пов'язані з перезимівлею озимих та погодою під час весняної кампанії. У разі вимерзання озимої пшениці можливий підсів ярою пшеницею – урожай буде нижчої якості, але прийнятний. Аналогічно, озимий ячмінь можна підсіяти ярим, навіть стерньовими сівалками.
Голова УАК зауважує, що близько третини посівів ріпаку, з 1,1 млн га, перебувають у зоні ризику – там, де сніговий покрив незначний.
«Якщо вимерзне не весь ріпак на конкретному полі, а стане рідшим, то його ще можуть залишити, потім підживити, а далі дивитимуться по погоді, адже пересівати буде дорожче», – зазначив Коваль.
І додав, що у разі вимерзання озимих аграрії будуть пересівати поля кукурудзою, соєю або соняшником.
