Про це повідомляє AgroPortal.
За словами засновника господарства Дмитра Шкуренка, традиційні зернові та олійні культури на такій площі забезпечують відносно низьку економічну віддачу. Розрахунки показали, що потенційний чистий прибуток із 24 га може становити лише 40-50 тис. грн на рік, що не дозволяє говорити про розвиток бізнесу.
У пошуках альтернативи фермер зосередився на вирощуванні нішевих культур – лікарських рослин. За його оцінками, з одного гектара таких культур можна отримати до 100 тис. грн прибутку, що суттєво змінює економіку невеликого господарства.
Водночас впровадження цієї моделі вимагало інвестицій у спеціалізовану техніку та інфраструктуру. Зокрема, йшлося про сівалки, культиватори, косарки та сушильне обладнання, яке стало найбільш витратним елементом проєкту. Через високу вартість промислових сушильних камер фермер вирішив власноруч збудувати необхідне обладнання, використовуючи доступний досвід і власні інженерні рішення.
Читайте також: На Миколаївщині садівниця виробляє лікувальний гель з рідкісної червонокнижної рослини
Окремим викликом для господарства стала відсутність доступного банківського фінансування для малих фермерів на старті проєкту. Це змусило засновника максимально покладатися на власні кошти та поступове нарощування виробничої бази без кредитного навантаження.
Окрім цього, господарство почало активно поєднувати вирощування лікарських рослин із заготівлею дикорослої сировини. Було створено заготівельний пункт, що дозволив залучати місцеве населення до збору трав і забезпечив додаткову сировинну базу. Щороку в сезон збору до роботи залучають понад 50 мешканців навколишніх сіл.
Поступове розширення виробництва стало можливим завдяки участі у грантових програмах. У 2022 році в межах SEED 1 господарство придбало теплогенератор для сушильної камери, а у 2023 році за підтримки Helvetas було закуплено спеціалізований гарбузовий комбайн і сівалку, що дозволило розширити асортимент культур і збільшити обсяги переробки.
У 2020 році господарство розпочало з невеликих площ: шавлія лікарська (0,3 га), алтей (1,5 га), ехінацея (1,5 га) та м’ята (0,2 га). Згодом виробництво зросло: якщо у 2021 році було заготовлено до 5 тонн лікарської сировини, то у 2025 році цей показник сягнув 22 тонн, що підтверджує стабільне масштабування бізнес-моделі.
