За даними Державної митної служби, у січні-травні 2026 року Україна імпортувала 18,5 тисячі тонн сирів — на 11,4 відсотка більше, ніж за той самий період торік. У грошовому вимірі імпорт зріс на 9,3 відсотка й сягнув 113 мільйонів доларів. Основним постачальником залишається Польща з часткою 45,6 відсотка, за нею йдуть Німеччина (16,8 відсотка) та Нідерланди (7,2 відсотка).
Причина стійкого зростання — не в якості, а в ціні та структурі ринку. Польські переробні заводи, модернізовані коштом грантів ЄС, мають більші потужності й надлишок продукції, тож їхній сир на українській полиці виходить помітно дешевшим за вітчизняний. Водночас усередині країни закупівельні ціни на молокосировину впали до рівнів, за яких частина дрібних і середніх ферм працює собі у збиток.
Імпорт тисне на полицю, а споживча ціна все одно зростає
Парадокс у тому, що навіть за напливу дешевшого імпорту українська молочна продукція дорожчає: виробники прогнозують підвищення цін на 5–10 відсотків до кінця літа й восени через витрати на енергоносії, пакування та курс валют. Тобто вітчизняний виробник опиняється між двох вогнів — знизу тисне дешевий імпорт, а власна собівартість штовхає ціну вгору. Для покупця це означає, що вибір між українським і польським сиром дедалі частіше вирішуватиме цінник.
Читайте також: Ціни на молоко, сир і йогурти зростуть до 10% влітку
