Про приховані експортні ризики передзбиральної обробки застерігають фахівці з регуляторної політики у сфері пестицидів.
Передзбиральна десикація — підсушування посівів перед збиранням для рівномірної вологості й кращого обмолоту — має зворотний бік, про який часто забувають. Використання препаратів, не зареєстрованих для конкретної культури, або порушення доз, строків і передзбиральних інтервалів призводить до перевищення максимально допустимих рівнів залишків пестицидів у зерні. А саме за цим показником покупці й органи контролю перевіряють партії вздовж усього ланцюга постачання. Якщо норму перевищено, товар ризикує бути відхиленим — і збитки лягають на виробника.
Окрема поширена помилка — плутанина з гліфосатом. Це засіб для боротьби з бур'янами, а не десикант, і застосовувати його можна виключно відповідно до інструкції на етикетці. Використання гербіциду як «сушарки» для врожаю — прямий шлях до залишків, які потім виявлять у зерні.
Після вступу до ЄС ціна помилки різко зросте
Сьогодні український аграрій ще має «запасний вихід»: якщо партія не проходить за європейськими нормами, її можна спрямувати на ринки Азії чи Африки, де вимоги до залишків ліберальніші. Але цей маневр тимчасовий. Як зазначають фахівці з регуляторної політики у сфері пестицидів, після вступу України до ЄС ситуація зміниться принципово: перевищення максимально допустимих рівнів залишків автоматично робитиме продукцію нелегальною — і для експорту, і для продажу всередині країни. Тобто помилка з обробкою коштуватиме не одного «завернутого» контракту, а самої можливості легально реалізувати зерно. Тому вже зараз варто звіряти кожну передзбиральну обробку з реєстром дозволених препаратів і вимогами покупця, закладати контроль залишків у технологію — і не економити на цьому, бо ціна ризику вимірюється вартістю всієї партії.
Матеріал підготовлено на основі вимог законодавства ЄС щодо максимально допустимих рівнів залишків та експертних оцінок регуляторної політики у сфері пестицидів.
Редакція «Агробізнес Сьогодні»
