Незважаючи на зниження споживання молочки, переробникам все одно не вистачає сировини. Основна причина, звичайно, скорочення виробництва молока, але інша гостра проблема в тому, що оператори підійшли до зими без особливих запасів біржових молочних товарів.
Експортери з перемінним успіхом продавали продукцію на зовнішні ринки, починаючи з березня місяця. Навіть у вересні-жовтні склади продовжували порожніти в основному через експорт. Так, схожа ситуація спостерігалася не один раз за останні роки, але тоді на виручку йшли обсяги імпорту (крім, напевно, минулого року). Тепер же зовнішні закупівлі молочних товарів через девальвацію гривні не вигідні.
Тому весь удар припадає на внутрішній ринок: як і на сировину, спостерігаємо за подорожчанням масла, сухого молока і сиру.
Діапазон вартості молока від сільгоспвиробників «непристойно» широкий — досяг майже 1,50 грн/кг. Переробники не встигають за бажаннями великих виробників і холдингів, яким вже мало 6,40-6,70 грн/кг, що платилися в кінці листопада.
Середня ж ціна для сільськогосподарських ферм у другій половині листопада в Україні була 5,80-6,00 грн/кг. Основна маса в будь-якому випадку буде тягнутися до найвищих цінових показників, а значить, середня закупівельна вартість буде і далі рухатися вгору в грудні.
У найближчі дні ринок сировини в Україні однозначно покаже подальше зростання. Але вже в січні ми можемо побачити протилежну картину — експортні контракти закінчуються, ціни на світовому ринку продовжують опускатися, споживчі настрої падають із зростанням вартості готової продукції. Тому переробники можуть істотно знизити закупівельні ціни, або взагалі відмовитися від дорогого молока.
