Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила заступник міністра з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.
«Ще декілька років тому говорити про широкомасштабну активізацію їх (нішевих культур – ред.) виробництва не наважувалися. Зараз можливості ринку ЄС стимулюють підприємців до інвестування саме в цей напрямок», - йдеться в повідомленні.
Льон
Зараз посівні площі під льон становлять 35 тисяч гектарів. Це в основному Запорізька, Херсонська, Одеська, Харківська, Миколаївська і Дніпропетровська області. Ці показники вкрай незначні, якщо порівнювати їх з можливим потенціалом. Поки що ринок стримує дефіцит якісного насіння і особливості агротехнічних прийомів. Хоча при цьому рентабельність виробництва льону потенційно значно вища, ніж, наприклад, пшениці. Насіння льону користується попитом в ЄС. Збільшення його виробництва зумовить збільшення експортних поставок також до наших ключових партнерів — Турції, Ізраїлю і Єгипту. Український льон — не містить ГМО і це значно посилює його конкурентну перевагу порівняно з льоном Північної Америки. Ми поки що майже не використовуємо можливості даної культури, хоча вона дає багато варіантів для подальшого використання і створення нових виробництв.
Часник
Сьогодні на європейському ринку є три основні види цієї культури. Перший — це китайський часник, на який доводилося чути чимало нарікань з питань якості. Другий — це іспанський часник, який значно дорожчий. Третій — це “місцевий” італійський чи французький часник, з порівняно незначними об'ємами. Сьогодні в ЄС є попит на щось середнє. Європейці готові купувати якісний продукт, але за дешевшу ціну. Цю нішу може зайняти Україна. Поки що часник в значних об'ємах у нас вирощують лише ентузіасти. Але ситуація на ринку дає змогу розвивати цей напрям. Попит на український часник є не тільки в ЄС, але й в самій Україні.
Коріандр
Експортна культура, якою цікавляться все більше українських аграріїв. Український коріандр затребуваний не тільки в ЄС, але й в країнах Азії. Тому сьогодні велика кількість українських компаній збільшують посіви. Рівень рентабельності цієї культури зашкалює. По оцінкам УкрАгроКонсалту він складає 194%. З врахуванням того, що етнічні ринки в ЄС з кожним роком збільшуються, попит на цю культуру буде зростати. Тож український коріандр буде й надалі затребуваний.
«Це далеко не всі нішові культури і продукти виробництво яких буде збільшуватися внаслідок відкриття ринку ЄС. Україна тільки починає використовувати ті можливості, які надає нам євроінтеграція. І синергетичний ефект для багатьох галузей економіки ми будемо бачити згодом. Адже ми працюємо на перспективу», - додала Рутицька.
