Таку думку у своїй статті на AgroPolit висловив заступник голови ради Асоціації "Земельна спілка України" Андрій Мартин.
За його словами, максимум, що держава могла б зробити для дрібних та середніх товаровиробників, які найчастіше відчувають дефіцит оборотних коштів, – це здешевити ставки за кредитами у комерційних банках.
"Європейські уряди у таких випадках виділяють певні суми із бюджету для досягнення цієї мети. При цьому, буде кредит видаватися під заставу землі чи будь-якого іншого ліквідного майна – особливого значення не має. Головне завдання держави полягає в тому, щоб фермер, незалежно від того, чим він володіє, зміг отримати кредит під порівняно невеликий відсоток",- зазначив аналітик.
Він додав, що наразі повноцінне кредитування фермерів під заставу земельних ділянок в Україні просто неможливе. Причина банальна – український агробізнес переважно використовує землю на праві оренди або в інших формах користування. А видаючи кредит, банк має отримати під нього певне забезпечення, яке б він, у разі невиконання боржником своїх зобов’язань, зміг би реалізувати, повернувши таким чином борг.
Не заважаючи на те, що в Україні планувалось створення державного земельного банку, це не змінить ситуації у сфері кредитування аграріїв.
"За великим рахунком, немає жодної різниці в тому, хто кредитуватиме агробізнес: спеціальний державний банк чи всі бажаючі комерційні банки, які функціонують у країні. Якщо ж один-єдиний банк стане монополістом, отримавши виключне право видавати кредити під заставу сільськогосподарської нерухомості, постане одне логічне запитання: навіщо? Якщо ж на ринку не буде конкуренції, це може швидко призвести до того, що банк-монополіст захоче диктувати ставку за кредитами на власний розсуд, зловживаючи власною «незамінністю» тощо", - зазначив Мартин.
Він зауважив, що владі необхідно, насамперед, допомогти дрібним господарства придбати землю у власність. Це, в свою чергу, дозволить фермерам більше користуватися можливістю кредитування для розвитку власного господарства.
"Додаткових грошей від цього агробізнес не отримає, але, здешевивши кредитування під заставу землі, держава могла б допомогти аграріям зараз перейти зі статусу землекористувачів у статус власників, зберігши цілісність оброблюваних земельних масивів. Без підтримки фермери змушені будуть витрачати на придбання земель обігові кошти, а для більшості єдиним шляхом збереження землекористування стане залучення кредитних ресурсів", - додав Андрій Мартин.
Якщо банківській системі за державної підтримки вдасться запустити кредитування під заставу земель сільськогосподарського призначення, за якого плата за обслуговування кредиту буде приблизно дорівнювати сучасній орендній платі, то це дозволить «убити декількох зайців одночасно» – власники ділянок отримають довгоочікувані гроші, фермери – землю у власність, а банківська система – новий перспективний ринок кредитних послуг.
