Про це зазначили в прес-службі Асоціації виробників молока.
"Наше господарство знаходиться у Мар’їнці. Зараз маємо 1700 га землі та 300 голів худоби, з яких дійних 90 корів. А до початку війни було 6 тис голів! Це була потужна молочнотоварна ферма. Більшу частину поголів’я вирізали в січні 2016 року, через постійне вимкнення світла та неможливість працювати, оскільки тоді йшли активні бойові дії. Зараз легше, але скільки зусиль треба прикласти, аби господарство знову стало передовим", - розповів керівник СТОВ "ім. Шевченка" Олександр Сигида.
Водночас інший фермер Павло Тахтаров, керівник СТОВ Агрофірма "Нива", що у Мар'їнському районі Донеччини, зазначає, що хоч у них з електроенергією проблем і не виникало, так само як немає проблеми з робочими руками, але головна біда – заміновані поля, на яких небезпечно працювати.
"Поля деяких господарств, які були заміновані, нині такими і залишилися. Кажуть, що левову кількість територій розмінували, це не так – розмінували лише невелику частину", - зазначає він.
Не краще і фермерам Луганщини. "Вода у нас є, світло у нас є. Однак, важко працювати, коли постійно чуєш вибухи. Часто підривають будівлі та склади. Ми не одноразово зміцнювали дахи, змінювали вікна. Нещодавно була ситуація, коли підірвали склад і поля були засипані боєприпасами. На наше прохання приїжджали спеціально навчені люди, які "очищували " територію. А потім ми брали дозвіл, сміливих людей і ще раз все перевіряли", - розповіла в свою чергу Любов Полякова, керівник ТОВ "Слобожанський" у Сватівському районі Луганської області.
Однак фермери запевняють, що труднощі більше згуртовують людей та стимулюють допомагати один одному.
