За інформацією ННЦ «Інститут аграрної економіки», у 2017 році експорт насіння зернових та олійних культур з України склав 15,2 мільйони доларів. Це майже на 12% менше продажів 2016 року та в 26 разів менше минулорічних обсягів імпорту насіннєвого матеріалу до України.
Українське насіння купують країни СНД, ЄС. Менше експорту йде до Туреччини, Індії та Південно-Африканської Республіки.
Левову частку експортних продажів займає кукурудза. Торік її продали на 14,4 мільйони доларів. Кукурудза склала 90% у вітчизняному експорті насіння.
Кукурудзу купує головно Білорусь. Торік туди вдалося продати 90% всього експорту на 13 мільйонів доларів. Також кукурудзу як насіння купують Молдова, Казахстан, Грузія, Австрія, Франція, Румунія та Туреччина.
Крім того, минулого року Україна експортувала 553 тонн пшениці – до Туреччини, 446 тонн насіннєвого жита – до Білорусі, а також 31 тонну насіннєвого ячменю – до Молдови.
Основна причина низького експорту українського насіння, зазначають експерти «Інституту аграрної економіки», є невизнання вітчизняних фітосанітарних сертифікатів у багатьох країнах світу.
Ускладнює ситуацію правовий формат експорту насіння сортів ботанічних таксонів, включених до Схем сортової сертифікації Організації Економічного співробітництва та розвитку, до частини з яких Україна вже приєдналася. Адже без позитивного рішення аудиту еквівалентності міжнародним вимогам – особливо в частині комерційного обігу насіння і садивного матеріалу та охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності –власники сортів та гібридів не можуть отримати доступ до світового ринку насіння.
Через вказані причини українські насіннєві компанії змушені продавати продукцію дешевше порівняно з імпортним насінням, яке закуповує Україна.
Зокрема, кукурудзу українські насіннєві компанії продають по 1862 доларів за 1 тонну, тобто удвічі дешевше, ніж її імпортують вітчизняні агротоваровиробники, сою – в 1,8 рази, пшеницю – у 3,7 рази, ячмінь – в 1,5 рази, овес – у 2,4 рази, а жито – у 3,2 рази нижче рівня світових цін.
Тож вітчизняна нормативно-правова база щодо насінництва потребує негайної адаптації до міжнародних вимог, резюмують в ННЦ «Інститут аграрної економіки».
За матеріалами www.iae.org.ua
