Про особливості бізнесу на перепілках фермер розповів у інтерв’ю для Агробізнес Сьогодні.
? Пане Миколо, вже багато років вирощуєте перепелів. А пригадайте, будь ласка, як все починалося?
– На той момент не задумувався про бізнес. Все розпочиналося в 1998 році із декількох перепілок, яких купив на столичному Куренівському ринку. Моїй доньці порекомендували лікарі попити перепелині яйця. Купити тоді їх практично не можливо було, майже ніхто не займався. З родиною проживав у приватному будинку, то вирішив вирощувати перепілок у гаражі. Тоді працював торговельним представником американської компанії «СК Джонсон» у Київській та Житомирській областях. Але політика компанії змінилася, почалися скорочення і я залишився без роботи. Подумав, що з розведення перепілок можна організувати непоганий бізнес. Тоді закупив невелике поголів’я – біля сотні. Самотужки зробив клітки. Досвіду ніякого, інформації дуже мало, Інтернету тоді ще не було такого поширеного як зараз. Доводилося, як то кажуть, набивати шишки.
? Де реалізовували на той час продукцію?
– У дев’яностих всі виживали як могли, і моя знайома торгувала на ринку у Житомирі. Продавала продукти, зокрема, і курячі яйця. Я їй запропонував продавати перепелині і подивитися на реакцію людей. Була коробочка з під пташиного молока і туди їх поклали. Вона мені розповідала, що люди запитували, що то таке, а деякі взагалі сміялися та казали: «Боже, до чого дожилися, що воронячі яйця позбирали». Дійсно, й таке було. Перші упаковки перепелиних яєць продавав також у Житомирі в двох невеличких магазинчиках.
Після Чорнобильської катастрофи проводилося оздоровлення дітей, які постраждали. Почалась така собі пасивна популяризація в ЗМІ користі перепелиних яєць. Наводились приклади включення їх у раціон дитячого харчування в Японії. В Україні тоді активно працювали програми Японського уряду з оздоровлення. Порівнювали дітей, яким в раціон ввели перепелині яйця, і тих, які мали звичайне харчування. Побачили позитивну динаміку від вживав цього продукту. На той момент у мене вже була досить серйозна клієнтська база людей, які приходили додому та купували яйця. Намагалися своїм дітям включати їх в харчування.
_______________________
Концентрація вітамінів та мікроелементів у перепелиному яйці в 5 разів більша, ніж в курячому
_______________________
? Як їх краще вживати: в сирому вигляді чи проварювати?
– Найкраще споживати у сирому вигляді вранці. Є деякі амінокислоти та вітаміни, які просто втрачаються при термічній обробці. Я, наприклад, рано вживаю по 5-6 яєць, запиваючи їх водою. Роблю невеликі перериви, але споживаю постійно. Зараз є багато різних методик, можна і два рази на день. Зараз цей продукт став дуже популярний у людей, які активно займаються спортом чи фітнесом.
? До речі, я купувала Ваш продукт в одній із торгівельних мереж. Як потрапляєте зараз до споживача?
– У нас є проблема на споживчому ринку продуктів харчування – вона в прірві, яка створена між споживачем та виробником. Не від хорошого життя багато виробників організовують свої мережі фірмової торгівлі. Якщо брати великі торгівельні мережі, то в них все централізовано. Пропонуєш закупівельному менеджеру продукт, а він дивиться і ти розуміє, що йому це не потрібно, бо сформовано певний круг постачальників і навіщо йому міняти стабільність на переміни, які невідомо до чого призведуть. Щоб пробитися в торгівельні мережі, то треба мати дуже велику наполегливість. Можливо, навіть лобістів, які б порекомендували керівництву: ось, зверніть увагу, хороший продукт, який може непогано продаватися. Для прикладу, виготовляли ми на давальницькій основі макаронні вироби з додаванням меланжу перепелиного яйця. Продажі в фірмовому магазині та на ярмарках показали, що продукт покупцям сподобався і отримав немало гарних відгуків. Вирішив запропонувати в торгові мережі для збільшення продажів та наштовхнувсь на те, про що вказував вище – ніхто не бажає нічого змінювати в системі, що працює, є вже перевірені постачальники, то навіщо щось міняти.
Серйозну реалізацію яйця перепелиного налагодили ми тоді, коли на український ринок почали заходити перші західні торговельні мережі. З теплом згадую про ті часи. Тоді було все просто – прийшли, домовилися про ціну, підписали договір, що поміщався на одному листі і працюємо. Все було просто і зрозуміло. Зараз кожен постачальник від ціни, за якою постачає в магазин, сплачує так званий маркетинговий бонус, та є ще додатково пов’язані договори, без підписання яких неможливо працювати по основному договорі. Колись на початку 2000-х маржа або маркетинговий бонус був 3%. А потім все злетіло із котушок і вже хто стільки може. Наприклад, коли прийшов у мережу Меtrо, то було 3%, а потім, коли виходив із цієї мережі в 2009 р., то на поставці яйця перепелиного вже доходило іноді 25% від обороту – сумарно різними штрафами та нарахуваннями. І це при тім, що ми розвозили продукцію практично по всій Україні. Зацікавленості економічної в такій співпраці не було ніякої, тому ми припинили поставки яйця до даної мережі. Зрозуміло, що і зараз дані проблеми нікуди не зникли та ми стараємось, наскільки це можливо, знаходити компроміс. Хоча щоразу це вдається все важче і важче.
? Спочатку Ви просто продавали перше яйце на ринку. Напевне, збільшували поголів’я пропорційно до попиту. А коли вийшли на промислові об’єми? Як створили повноцінну ферму?
– Практично коли я почав виходити на український ринок, то було лише дві компанії. Крім ФГ «Миколай» був ще виробник із Дніпропетровщини. Ми з ними пересіклися в одному столичному магазині, то вони мені дзвонили та погрожували: «Так, в Києві вам робити не має чого, шукайте інший ринок збуту, інакше будемо говорити по-іншому». Я тоді сміявся, бо мав досвід роботи торговельним представником, і як продавець був готовий до всього. Початок 2000-х років, то був такий перехідний період. Розпочинав із невеличких магазинів на Оболоні та Нивках у Києві. Ще не було торговельних мереж, тільки заходили перші західні – Євромарт, Спар. Далі почали відкриватися МегаМаркети та інші торгові центри в Києві. В Житомирі у нас на той час нічого такого не було, залишалися ще невеликі магазини формату старих гастрономів та торговельний центр біля Житнього ринку.
_______________________
Довідково
√ ФГ «Миколай» вирощує перепелів трьох порід: техаську білу, яка несе близько 280 яєць на рік, маньчжурську золотисту та японську яйценосну.
√ Перепілка є стійкішою до хвороб, порівняно з іншими видами птахів, але з першого дня потребує правильного догляду.
√ Перепелине яйце більш поживне, ніж куряче і не може бути заражене сальмонельозом.
√ Після того, як перепілки дорослішають, їх сортують і відправляють на клітково-батарейний тип утримання. Сідало перепілки в клітці розташовані так, що яйця відразу потрапляють у контейнери.
√ Перепелині яйця на 18 діб поміщають у інкубатор. Температура в ньому має бути 37,7 градусів, вологість – 72%. Пташеня вилуплюється з яйця самостійно. Його початкова вага становить 8,5 г. Якщо допомагати перепілці вилазити зі шкаралупи – це буде нежиттєздатне пташеня.
_______________________
Серйозно займатися бізнесом почав десь в 2005-2006 роках. У 1999 році інвестував кошти у придбання об’єкта незавершеного будівництва – 2 тис. м², куди перебравшись з приватного будинку, почали розбудовувати перепелину ферму на промисловій основі. Спочатку зареєстрували приватне підприємство «Миколай», а в 2004 році переформувались на фермерське господарство «Миколай».
Я зрозумів, що треба або робити значний ривок вперед, або просто займатися чимось іншим. Інформації не було, тому шляхом спроб і помилок ми виходили на якийсь результат. Дійшли до того, що технології утримання перепілки, яка була в господарстві на той момент не дозволяла нарощувати більші об’єми виробництва. У нас вже було механізоване прибирання посліду, автоматичне поїння птиці. Інкубація в нас вже відбувалася роздільно.
В 2007 році заключивши договір із заводом «Ніжинсільмаш» на закупівлю кліткового обладнання. Вони запропонували мені комплект ОКП (експериментальна лінія) з серійним номером №1 під моє приміщення для перепелів на 120 тис. голів. Вже на місці допрацьовували його з моїми зауваженнями та пропозиціями. Обладнання стояло, а далі молодняк треба було вирощувати. Закупити тоді не було де у великих обсягах. Навіть зараз купити сорокаденних перепілок, щоб була здорова птиця та мала гарні показники продуктивності дуже складно, майже неможливо.
? У вашому фермерському господарстві повний цикл вирощування перепілок?
– Так, ми займаємося від інкубаційного яйця до яйця на продаж. А також вирощуємо птицю на забій. Зараз побудований та зданий в експлуатацію забійний цех. Практично робимо все вручну. Звісно, буває обладнання промислових об’ємів, але воно розраховане на дуже велику продуктивність, яка нам на даному етапі не потрібна, та й вартість така, що довго доведеться його відпрацьовувати.
Якраз, коли було будівництво цеху для забою, то у нас в господарстві запроваджувалася система HACCP (англ. HazardAnalysisandCriticalControlPoint – система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок, – ред.), тобто безпечності виготовлення харчової продукції. Ми отримали грант від ЄБРР. Львівська консалтингова компанія на грантові кошти розробляла та запроваджувала цю систему для нашого господарства.
? А кредити брали на розвиток бізнесу, чи розраховували на власні кошти?
– Звичайно, брали кредити. На закупівлю обладнання та спеціалізованого автомобіля для перевезення кормів. Також брали кредити на поповнення обігових коштів, адже зі збільшенням об’ємів виробництва збільшувались і витрати на його утримання. І тут невеликими сумами в декілька десятків тисяч вже не обійтись, особливо під час якоїсь кризи, а в нас останнім часом вони стаються все частіше. Основну частку в затратах становлять корма. Зараз питання кормової бази поставили на серйозний промисловий рівень. А коли ми розпочинали, то навколо в радіусу 200 км не було ні одного заводу. Трішки виробляв комбікормовий завод ім. Фрунзе у Києві. Потім у Миронівці відкрили завод з виробництва комбікормів. А так саме для перепелів купити, то не було такої можливості і виробників.
_______________________
Якщо у курки в раціоні протеїну має бути 15-16%, то у перепілки – 19-20%. Взагалі всі показники мають бути трохи вищі. Навіть температура тіла у неї на 2 ℃ вища.
_______________________
? А перепілкам не підходять корми для курей, їм інші потрібні?
– Частково підходять, але перепілка – це птиця, якій більше підходить корм з більшою концентрацією білка та енергетичною цінністю. Якщо у курки в раціоні протеїну має бути 15-16%, то у перепілки – 19-20%. Взагалі всі показники мають бути трохи вищі. Чому запитаєте? Бо у перепілки все відбувається набагато швидше, ніж в іншої птиці. Навіть температура тіла у неї на 2 ℃ вища. З однієї сторони, це запобіжник при інфекційних захворюваннях. А з іншої, це птицю трохи пригнічує, бо вона має набагато більше їсти, аби підтримувати енергію та температуру тіла. Влітку добре, а взимку температура в залах опускається нижче 18-17 ℃, то ця птиця їсть багато. По раціону перепілка має споживати 30 г, але в мене було таке, що контрольна група з’їдала більше – 45 г корму. Намагаюся вдосталь годувати та поїти. До слова, вода для птиці у мене йде прямо зі свердловини і має дуже гарні показники якості.
? А свій комбікорм виробляєте?
Ні, не виробляю, тільки просо вирощую. Зібрали ось в цьому році, тому додаємо його в раціон. Це корисно для птиці тим, що воно має набір мікроелементів, яких не має в інших зернових – селен, залізо та інші, що легко засвоюється організмом перепілки. Тоді покращується якість яйця, і його інкубаційні властивості. До речі, в країнах ЄС, де заборонено використання штучних каротиноїдів, аби був гарний жовток, то вони роблять їх на основі червоного проса. Було б вигідно виготовляти корма. Але є проблема, бо це не тільки зерно. Це і соєві та соняшникові шроти, і вітаміни, і мікроелементи певні. Потрібно м’ясо-кісткове та рибне борошно, а на сьогоднішній день в Україні дані інгредієнти дуже важко купити належної якості.
? Яким виробникам комбікормів довіряєте зараз? У кого купуєте?
– Багато було виробників, з якими ми співпрацювали. Але змушені були від них піти, бо якість була нестабільна, та й співпраця мало прогнозована. А вже в 2013 року почали співпрацювати з групою компаній «Єдинство», що в Полтаві знаходиться. І скажу так, якістю комбікорму і умовами праці задоволений. Відчувається зацікавленість у постійній співпраці. Якщо якісь негаразди на фермі, то їхній фахівець приїжджає, допомагають у вирішенні проблеми, пропонують препарати для лікування, адже всяке буває. Зацікавлені вони, аби птиця, яка споживає їхній корм, була здорова.
? Скажіть, пане Миколо, а яке у вас зараз поголів’я перепелів?
– Зараз трохи скорочуємо, через перипетії військового часу. Не відкрию таємниці, але війна всіх чіпляє і тут винятку немає. В основному реалізуємо через торгові мережі. Економічно умови бізнес середовища дуже змінилися не в кращу сторону, а умови договорів поставок – не змінилися. Взагалі на сьогоднішній день з торговельними мережами достатньо важко працювати. Договір поставки, який підписується, односторонній і як правило постачальник має тільки зобов’язання, а права всі у покупця. Відсоток маркетингових відрахувань, пов’язані договори, нав’язані послуги – це є звичайна практика, з якою доводиться зустрічатись повсякчас.
Зараз важко всім, особливо в агросекторі тваринникам та птахівникам, бо вони мають справу з живим. І початок війни показав, які то може мати наслідки, коли цілі ферми просто згинули, бо неможливо було належним чином потурбуватись про тварин та птицю. Дуже шкода, коли такі господарства прирівнюють до «рубильникових», тобто таких, де вимкненням світла можна зупинити виробництво без суттєвих наслідків на майбутнє.
? Ви кажете, що вплинула війна на всіх і на ваше господарство. Плануєте, трішки скорочувати поголів’я, але будете дивитися по ситуації. Якщо підсумувати розмову, то які плани загалом на майбутнє маєте?
– План один – пережити цю прокляту війну. Стосовно виробництва, то з початком військових дій ми втратили місячний обсяг прибутку. Велику кількість продукції роздали населенню, дитячим закладам. У перші дні просто не було куди продукцію дівати. Тоді саме був активний сезон, виробництво розкачане, об’єми великі. І різко все зупинилося. Машина тоді поїхала в Київ, а в тій було товару десь на 350 тис. гривень. Жодна торгівельна мережа станом на п’ятницю 25 лютого 2022 р. не прийняла товар, все було закрито. В суботу машина таки повернулася зі столиці по Житомирській трасі. А за день трасу перекрили російські війська і там велись активні бойові дії.
Продукцію ми роздали, а перепелів продовжували доглядати. Місцеве населення допомагало, і ми частину птиці почали інтенсивно вибивати – скорочували поголів’я. Перевів перепелів на ощадливе годування, щоб тільки вони вижили, аби менші витрати на корм були. І тільки із середини березня почалися знову невеликі поставки в Житомирі в мережу АТБ, і місцеві магазини. А столиця на деякий час була повністю відсічена від нас. Натомість возили у Львів, а також потім в Дніпро.
? А як пережили відключення електроенергії?
– Ми птахівниче господарство замкнутого циклу. Маємо завжди бути забезпечені першою категорією енергоспоживання. Для нас це не було складно, бо в нас своя генерація. Ми готові були до цього ще в мирний час. Маємо потужний генератор, який повністю забезпечує господарство електроенергією під час відключень.
_______________________
На власному біогазі готуємо найсмачніші копчені перепілки
_______________________
? Пане Миколаю, на господарстві ще в 2014 році запустив біогазову установку. Розкажіть трохи про це. Біогаз виробляєте для побутових потреб?
– Ще з 2000 року працював над розробкою біогазової установки. У 2014 році в господарстві закінчили її будівництво. Унікальність установки у тому, що вона працює на чистому посліді без будь-яких реагентів. Сюди потрапляє лише перепелиний послід і вода. Вона виробляє 200 м³ газу на добу, а також до 10 т цінних органічних добрив, придатних для використання в органічному землеробстві. Через рік вже буде 10 років, як вона працює безперервно. Великі установки мають таку конструкцію, що змушені зупиняються на чистку реакторів. Наш метантенк я спроектував так, що він самоочищається.
Основне призначення біогазової установки – швидка переробка перепелиного посліду. Господарство розташоване в приміській смузі біля Житомира і тому потреба в ефективній переробці органічних відходів, тобто посліду перепелів, ставала гостро. А як це зробити? У великих птахофабрик ціла проблема виникає. У них цілі полігони лежать цього посліду. Вони його вивозять на поля. У Європі також проблема виникає: а що робити із цим послідом? У них на птахофабриках стоять сушарки і його сушать, а потім на спеціальний комбінат завозять, де перемелюють і гранулюють. І на цьому все закінчується. А зі свіжого посліду складно зробити біогаз. Цією ідеєю давно горів, бо розумів, що переробка посліду стане гостро. Ще в 2006-2007 роках проводив дослідження. Зумів знайти ключик до цього процесу. Зробив за схемою подвійного зброджування, де спочатку попереднє кислотне зброджування, а потім основний процес. Завдяки установці в нас переробка посліду займає тиждень.
? А як використовуєте біогаз у побуті?
– Велика частина біогазу витрачається на підтримання температурного режиму в самій установці. Також його використовуємо в коптилці, де готуємо найсмачнішу копчену перепілку. М'ясо птиці перепілки коптиться на біогазі, який виготовлений із перепелиного посліду. Отакий замкнутий цикл!
Розмовляла Тетяна Ковальчук
