Проте час покаже як далі буде, - зазначив у інтерв’ю «Агробізнесу Сьогодні» керівник ФГ «Прометей» Василь Книшук.
? Розкажіть про витоки ФГ «Прометей». Коли та зі скількох гектарів землі стартували?
– Господарство заснували мої батьки Петро та Орися Книшук у 1999 році. Починали з тваринництва, спочатку мали 60 корів і 25 га поля. Потім поступово збільшили земельний банк до 50 га. Колгоспи розвалювалися і ми добирали щороку по 10-20 га. І так дійшли до 6 тис. га. Із дитинства я допомагав батькам, по суті виріс разом із господарством. Потім пішов вчитися в технікум, а далі в Інституті, де цілеспрямовано навчався на ветеринара. З ферми починав – доглядав за тваринами, потім було токове господарство, механізація. В економіку господарства пішов десь з 2016-2017 років.
Знаєте, за кожним успішним чоловіком стоїть хороша дружина, яка підтримує та допомагає у бізнесі, бо одному досить складно. Коли у тебе багато побутових проблем, то про інновації не виникає ніяких фантазій. Моя дружина вирішує багато питань у господарстві. Разом ми навчалися в Інституті, там і познайомилися зі Світланою, а потім створили сім’ю. Коли закінчили навчання, то відразу почали працювати у нашому фермерському господарстві. Зараз Світлана в основному займається підбором кадрів та оцінкою заробітних плат. Натомість у мене є час подумати про стратегічні плани розвитку підприємства. Разом вже господарюємо 15 років, відколи закінчили Інститут та пішли на виробничий процес.
____________________
Господарство вже стале, землі більше не набираємо, тому нині розвиваємо тваринництво
____________________
? Паралельно збільшували земельний банк і кількість ВРХ?
– Поголів’я спочатку не збільшували, бо коли займаєшся полями не вистачає часу. Відповідно тваринництво спочатку не так гармонійно розвивалося як рослинництво. Покійний батько Петро Васильович робив ставку на рослинництво. Тепер господарство вже стале, землі більше не набираємо, тому розвиваємо тваринництво.
Василь Книшук з дружиною Світланою
? Пане Василю, які культури вирощуєте зараз? Врожай переважно спрямовуєте на реалізацію, чи на комбікорми для тварин?
– 85% вирощеного йде на реалізацію – це пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, соняшник та ріпак. А частину полів використовуємо під сінаж та під кукурудзу на силос. Також наше господарство ще займається овочівництвом. Вирощуємо борщовий набір, а також перець, баклажан, кабачок, огірок, помідор, а ще як хобі, то диню та кавун. Овочі почали вирощувати ще з 2002 року. Люди віддавали нам землю у користування. Відповідно їм потрібно було надати якусь роботу. На вирощуванні овочів можна задіяти найбільше людей, тому почали займатися овочівництвом. Це був соціальний проєкт до 2015 року. Відтоді почали використовувати більше техніки, і овочівництво стало частиною бізнесу.
____________________
Один рік у нас засуха, а наступного року – дощі заливають
____________________
? Яка у вашому регіоні нині кліматична ситуація?
– А з приводу клімату, то потрібно ділити на два: один рік у нас засуха, а наступного року – дощі заливають. І відповідно зовсім інші потрібні системи захисту і технології. Наприклад, у 2022 році повністю згоріли овочі, бо не використовували полив. Після того почали потроху вкладатися в зрошення. Мова йде про невеликі об’єми. Але в 2023 році у нас заливало дощами. Торік – знову сушило. В цьому році зими як такої, опадів практично не було. Хіба що в березні-квітні почалися трохи дощі. Дуже не зрозуміло як рік буде щодо опадів: чи сухий, чи вологий. Сподіваюся, що він буде вологий, але час покаже.
? Здавалося б Західна Україна, але вже теж треба думати про полив?
– Саме для овочів, а для технічних культур зрошення не зможемо впровадити, бо горбиста місцевість. Плюс у нас немає великих річок, які можуть дати великий об’єм води. Полити 20-30-50 га ще потягне, але на сотнях гектарів – це просто нереально.
? Фермерське господарство «Прометей» локалізується в одному місці чи в різних?
– У нас поля розкидані в 13 колишніх сільських радах. На даний момент – це вже 4 ОТГ, де обробляємо землі, та більше 8 тис. пайовиків. У нас не має великих паїв. Натомість середній розмір становить 60-70 сотих. Плюс він може бути в трьох ділянках – це сінокіс, пасовище і рілля. Поля з травами та кукурудзою на силос у нас ближче до ферми. Овочі намагаємося на більш-менш рівних полях вирощувати. Але переважає горбиста місцевість, то сіємо традиційні культури, які маємо у сівозміні.
____________________
Регенеративному землеробству треба вчитися роками
____________________
? Чи практикуєте регенеративне землеробство і як саме?
– У нас тваринництво, але великих об’ємів перегною не маємо - всього 700 голів ВРХ. Можемо лише 200 га кожного року удобрити. Зазвичай пробуємо комбіновані підходи: оранку, рихлення та стернові культиватори використовуємо. Десь практикуємо дисковку, на іншому полі – просто по нулю сіємо. Тестуємо, але у всьому має бути економіка і якесь раціональне зерно. Пробуємо все, але не вважаємо, що безвідвальний обробіток – це панацея, або ж лише оранка і більше нічого не може бути. Технологію потрібно підбирати для себе. І навіть не факт, що вона однозначно буде правильною. Регенеративному землеробству треба вчитися роками.
? Все ж таки побачили вже якийсь результат?
– Однозначно, якщо використовуємо сидеральні культури, то на наступний рік набагато кращий врожай. На полі із соняшником використовували. Цього року заклали досліди із різними сумішами сидератів на овочах. Також подивимося, чи є в тому ефект і який. Сподіваюся, що економіка буде, бо органічна речовина збільшується від того, що висіваємо сидеральні культури. Частково залишаємо їх до весни, або ж пробуємо приорати восени. Просто овочі по нулю не посієш. Там має бути обробіток, а ще ґрунт має визріти.
? Погодні умови не сприяють в цьому році висіванню овочів?
– Так, у нас сніг ще у квітні випадав, вночі було – 4°C. І так часто трапляється. Травневі морози також ніхто не відміняв. Ми не пересіваємо, але потім маємо втрату врожаю. Торік так само були травневі приморозки.
____________________
Не кидаємося у крайнощі, не бігаємо за маржею, а дотримуємося сівозміни
____________________
? Скажіть, а які культури витягують господарство, тобто вони з року в рік прибуткові?
– Ми не змінюємо сівозміну взагалі, тобто, що запланували, те й сіємо. Наприклад, в 2023 році соя була дуже прибуткова, а всі інші культури - збиткові. Натомість торік вона вже менше рентабельна, всі решта культури більш рентабельні. Так само і з кукурудзою. В 2023 році – була збитковою. Взагалі її в нуль або й в мінус продавали. Натомість торік і нині вона – прибуткова. Але ми не кидаємося у крайнощі, не бігаємо за маржею, а дотримуємося сівозміни.
Корови породи голштин
? Пане Василю, давайте поговоримо про тваринництво, адже у господарстві вирощуєте і ВРХ, і свиней. Стосовно корів, то це м’ясний напрямок чи молочний?
– У нас два напрямки: молочний – це голштин, частково із місцевою аборигенною породою, а м’ясний – абердин-ангус. М’ясні корови і бики не лише красиві, але й витривалі до поганих умов. Колись, як тільки починали практикувати тваринництво, то мій батько займався пересадкою ембріонів цих двох порід. Їх підсаджували нашим місцевим теличкам. В результаті отримували чистокровних телят.
? Тобто корови як сурогатні матері були?
– Так, ще в 1993 році таке практикували, бо планували бути племінним господарством. Але справа у тому, що потім це нікому не було потрібно. Перші роки незалежності, і відповідно, занепад сільського господарства. Тому ми займалися переважно рослинництвом, тобто намагалися вижити як могли.
____________________
Тварини абердин-ангуської породи мають дуже хороші прирости м’яса і набирають 1000-1200 кг ваги
____________________
? Зараз до цієї справи не плануєте повернутися?
– Ні, бо дуже дорого. Для розуміння, теля від пересадки ембріонів буде коштувати 2,5-3 тис. доларів. Легше завести вже не теля із Європи за менші гроші. Оскільки лише 50% цих ембріонів виживало. З тих 50% - половина були телички, інша половина – бички. Відповідно поки теличка стане коровою, то коштуватиме 10 тис. доларів як мінімум. На той момент, звісно, це менше коштувало. Не було й нормальних порід в Україні. Відповідно вкладали гроші, бо тоді було актуально. В 1993 році сам ембріон десь коштував 400-500 доларів. Його потрібно було підсадити телиці: і тут 50/50, що він приживеться або ні. На той момент теля коштувало 1000 доларів, тобто і бичок, і теличка однаково. Тоді були проблеми із селекцією. А тепер – вже простіше, бо є стадо в Україні й можна купити, якщо є гроші.
Бичок породи абердин ангус
? Розкажіть детальніше про цю породу. У чому її особливість?
– Тварини абердин-ангуської породи чорні та повністю безрогі. Набирають 1000-1200 кг ваги, тобто мають дуже хороші прирости м’яса, якщо їм забезпечити хороший раціон. А ще особливість – це мраморність м’яса. Скажімо так, тут може бути преміум сегмент у харчуванні, тобто найсмачніші стейки, якщо правильно їх годувати. Ми їх завозили на той момент із Америки, але порода виведена в Шотландії. Зараз маємо батьківське стадо цих тварин. Через 1-2 роки докуповуємо 2-3 племінних бички. У нас нині десь біля 350 голів саме цієї породи.
? А голштина скільки у господарстві, тобто молочних корів?
– Десь біля 150 дійних, а ще телички, бички та малі телята. Породи не змішуємо. Якщо хочемо молоко, то потрібно дбати про чистоту породи. При тому, що голштин – це тільки штучне запліднення, і не передбачено ніякого природного. В той час як із породою абердин-ангус навпаки складна історія щодо штучного запліднення. Просто у нас тварини на випасі, вони великі, і коли там корова отелилася, то все стадо захищає своїх телят. Якщо до них підійде людина, ці тварини, образно кажучи, можуть вбити. У них дуже сильний розвинутий батьківський інстинкт.
____________________
Щоб економіка на тваринах була, то треба зробити якомога дешевше теля
____________________
? Практикуєте саме вигул і випас тварин?
– Поки що плануємо. Скажу так, щоб економіка на тваринах була, то треба зробити якомога дешевше теля. Найдешевший спосіб утримувати тварин – це на вигулі та на випасі, а не в стайнях. Відповідно, коли у нас буде дешеве теля, то зможемо говорити про якусь економію. Якщо корови не дає ніякого молока, то вона живе, щоб народити і вигодувати теля. І тому мусить бути найдешевший раціон для її утримання. Треба як мінімум 2 роки потім чекати, щоб бичок народився, виріс, набрав ваги, і тоді буде економічний результат.
? Корови цієї породи не доїте?
– Вони абсолютно немолочні та не дояться. Теля може бути під коровою до півроку, ссати її, молока вистачає лише йому - 5-6 літрів і не більше. Не має ніякого сенсу їх доїти. Ці тварини досить дикі, вони можуть битися, якщо їх спробувати заганяти під доїльний апарат.
Телята породи абердин ангус
? Ви утримуєте телят молочних корів у спеціальних індивідуальних боксах? Розкажіть про це.
– Так доглядаємо суто за молочними телятами, яких забираємо від корів після 12 годин після отелення. І вже індивідуально в кліточках випоюємо. Купили спеціально для цього молочну няню, куди заливаємо молоко, яке підігрівається до оптимальної температури. Нажимаємо кнопку і кожному теляті дозовано роздали за 15 хвилин. Телята отримують свою дозу харчування. Відповідно вони менше почали хворіти, оскільки знаходяться не у стайні, а на вулиці, тобто на свіжому повітрі. Три найважливіші речі у світі є безкоштовними – це повітря, вода і сонце.
____________________
Телята менше почали хворіти, оскільки знаходяться не у стайні, а на вулиці, тобто на свіжому повітрі
____________________
? А зимою там підігрів передбачений?
– Жодна тварина не боїться холоду, якщо неголодна. У дикій природі ВРХ ніхто не підігріває. Люди їх приручили колись і почали будувати стайні, а насправді все не так має бути.
? Молоко та м'ясо здаєте на переробку чи маєте власне виробництво?
– В основному віддаємо на переробку. Щоправда маємо і невеликий переробний цех. Цією справо займається мій брат. Проте більшу частину здаємо, тому що до переробки зовсім інший підхід - це складніший бізнес. Експортувати за кордон (в Лівію, наприклад), то потрібно мати великі об’єми – 500-600 голів відгодованих бичків. У нас не має таких обсягів. Тому здаємо м'ясо місцевим переробникам.
____________________
Чим менше людей і більша механізація – тим менші шанси, що потрапимо в зону АЧС
____________________
? Яке маєте поголів’я свиней? Чи виникають складно з їх утриманням?
– Вакцинації, які передбачені за протоколом, то їх проходимо. А від АЧС ще не зареєстрована вакцина. У В’єтнамі лише відбулися перші випробування та реєстрація. Намагаємося, щоб ніхто до свиней не заходив, а лише обслуговуючий персонал. Треба обмежити контакти тварин із людиною. Чим менше людей і більша механізація – тим менші шанси, що потрапимо в зону АЧС.
? Закуповуєте свиней, чи маєте також власних свиноматок?
– Час від часу закуповуємо племінних самок та кнура, відбираємо в нього сперму, а потім запліднюємо наших свиноматок. У нас м’ясні свині – це суміш трьох порід ландрас, п'єтрен, дюрок. Їх тримаємо по півроку до 130 кг живої ваги, а після - забиваємо. Зараз у нас десь біля 1000 свиней. У зв’язку з тим, що всі хотіли м’яса, то сальних порід зараз майже немає.
? Кормову базу маєте власну?
– Премікси купуємо, макуху і сою також, а зернову групу зі своїх полів використовуємо.
____________________
Якщо будемо збільшувати тваринництво, то виникне інша проблема – куди реалізовувати
____________________
? Як вважаєте, сьогодні варто поєднувати рослинництво і тваринництво, тоді можна бути завжди на плаву?
– Ми вирощуємо набагато більше зернових, ніж можемо згодувати їх власним тваринам. Якщо будемо збільшувати тваринництво, то виникне інша проблема – куди реалізовувати. Ринок яловичини у нас не дуже розвинутий. Не має конкурентної ціни, порівняно із європейцями чи американцями. Культури споживання яловичини в Україні практично немає. У нас курятина і свинина переважає. Напевне ще 10-15 років треба розвивати, щоб збільшився інтерес до споживання яловичини. З молоком трохи інша історія, бо вже є економіка в цьому. Так само і в м’ясному тваринництві буде фінансова вигода. Але не зараз, а трохи пізніше.
Загалом сільське господарство було збитковим, поки в країні не з’явилися великі порти, через які почали експортувати великі об’єми зерна. Після цього рослинництво стало бізнесом, а не хобі чи для власних потреб. Така ж сама ситуація із тваринництвом – поки не з’явиться серйозний експорт м’яса чи живих тварин, то все розвиватиметься на звичайному ентузіазмі.
Співробітники ФГ Прометей
? Пане Василю, чи вистачає співробітників на господарстві у зв’язку з мобілізацією?
– На сьогодні в загальному у нас десь біля 150 працівників. З них більше 10 чоловіків воюють в лавах ЗСУ. Переважно маємо великий жіночий колектив – біля 70-80 дівчат (доярки та овочева ланка). З кадрами завжди є проблема, їх не вистачає, особливо кваліфікованих.
____________________
Не варто ніколи надіятися на швидкі прибутки, а завжди розраховувати тільки на себе
____________________
? Які маєте плани? Можливо, збільшуватимете якийсь напрямок тваринництва?
– Спочатку ми заходили в поля, тому тваринництвом майже не займалися. Нині ж зупинилися на 6 тис. га і більше не розширюємося. Натомість розвиваємо тваринництво. Починали із 300, а на сьогодні маємо вже 700 голів ВРХ. Плануємо розширити поголів’я до 1000. Проте час покаже як далі буде. Не варто ніколи надіятися на швидкі прибутки, а завжди розраховувати тільки на себе. Щодня має бути кропітка праця і тоді буде результат. Агро - це не надприбутки і дуже швидко, тут такого не буває. Якщо один рік заробили трохи більше, то наступного треба бути готовим витратити ще більше. І насамперед, треба подякувати українським захисникам, які дають нам можливість працювати. Щоденні події дезорієнтують. Але з іншого боку – куди нам подітися. Сьогодні треба вижити в цей непростий час, воювати і працювати, піднімати економіку, зберегти свою ідентичність та культуру!
Дякуємо Вам, пане Василю, за розмову! Бажаємо успіхів вашому фермерському господарству. Тримайтеся!
Розмовляла Тетяна Ковальчук
