Опис ділянки грунту для дослідження
Після проведення воєнних дій на території Богодухівського району Харківської області було виявлено декілька місць ураження важкої броньованої техніки.
Згідно ґрунтового районування ці всі ділянки розташовані на Chernic Phaeozems – чорноземах опідзолених.
Загальний вигляд уламків зображено на рисунках 1-3.
Рис. 1. Уламки танку Т72Б3, який зазнав вибуху боєкомплекту
Рис. 2. Уламки танку Т80. Вибух внаслідок підриву боєкомплекту
Рис. 3. Уламки танку ТЗМ (транспортна заряджальна машина) на базі Т72Б3 «Солнцепек». Підрив боєкомплекту на броні танку (ракет) внаслідок ураження касетним боєприпасам.
Відбір зразків
Проводився після огляду кожних уламків танків окремо. Однак є загальні риси при відборі зразків в цих випадках. Найбільш важливим, на думку авторів, є встановлення місця підриву бронетехніки. В місці найбільшого вибуху візуально найбільші місця пошкодження ґрунту (сморід, зміна кольору ґрунту та його структури) навіть після року знаходження уламків на місці підриву. В місцях підриву уламки броні, як правило, мають окалину та вигнуті в напрямок місця підриву (рис.4-7). Окрім випадку з ТЗМ на базі Т72Б3 де уражено паливні баки з наступною детонацією ракет (рис.7).
Рис. 4. Місце підриву танку Т72Б3, внаслідок підриву боєкомплекту, центральна частина танку (місце розташування боєкомплекту)
Рис. 5. Місце підриву танку Т80 Передня частина боевого відділення (розірваний правий бік танку ближче до міста механіка водія.
Рис. 6. Місце ураження ТЗМ Т72 «Солнцепек» надгусенева полка зліва (розташування баку)
Рис. 7. Місце ураження ТЗМ Т72 «Солнцепек» надгусенева полка праворуч (розташування баку)
Виходячи з цих фактів ураження відбір ґрунтових зразків проводився саме в місцях вибуху, які, на думку авторів, є найбільш забруднені. Відбір ґрунту проводився на глибину 0-30 см. Контроль по відношенню до цих об’єктів дослідження відбирався на відстані не більш ніж 50 м від об’єкту та візуально з урахуванням гіпсометрії цієї місцевості.
Таблиця 1. Вміст сполук фосфору, калію, рухомої сірки та вуглецю
Аналіз таблиці 1 свідчить, про зміни які відбулись по сполукам фосфору та калію. Якщо порівнювати контроль Т72Б3 з місцем ураження ґрунту уламки Т73Б3 (дно), то фосфор зменшився у 1,34 рази, а калій збільшився у 0,5 раз. Подібні зміни відбулися у місці ураження танку Т73Б3 (корма) – місце розташування двигуна та трансмісії: фосфор збільшився у 0,43 рази, а калій 0,56 раз. Інший об’єкт дослідження – танк Т80, має зменшення фосфору у 1,69 раз, а калію у 1,53 раз в порівнянні з контролем. Уламки ТЗМ Т72Б3 «Солнцпек» свідчать про збільшення фосфору 0,42 рази, а калію у 0,74 рази.
Всі ці зміни не є аномальними та цілком притаманні властивостям ґрунтів згідно з ДСТУ 4362. Додаток Б. Групування ґрунтів за вмістом фосфору та калію, яке свідчить про коливання фосфору від середнього вмісту (16-30 мк/кг), або контроль танку Т72Б3 до підвищеного вмісту фосфору (31-45 мг/кг). Такі висновки можна зробити й по калію: від середнього значення контроль танка Т72Б3 171,11 мг/кг (що відповідає 101-200 середній вміст) до високого вмісту 337,4 мг/кг (що відповідає високому вмісту сполук калію 301-400 мг-кг). Можна зробити припущення, що за такими показниками, як фосфор, калій грунт отримав такі собі «добрива» та покращив своє становище.
Зміни органічної речовини по всіх об’єктах дослідження практично не відбулися та коливаються від підвищеного 3,1-4,0% (контроль танка ТЗМ Т72Б3 «Солнцпек») до високого (4,1-5,0 %) – уламки Т73Б3 (дно,корма), уламки Т80 (дно) та його контроль. Аномально в цих зразка є уламки ТЗМ Т72Б3 «Солнцпек» де органічна речовина дорівнює 8.28%, що практично ніколи не зустрічається в ґрунтах природних умов України. Такі зміни та коливання вказують на різну хімічну природу тих речовин, які були в цих бронемашинах на момент вибуху.
Таблиця 2. Визначення вмісту рухомих сполук свинцю, кадмію, кобальта, міді, заліза, марганцю, цинку, нікелю та хрому в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії, мг/кг (ДСТУ 4770.1-9:2007)
Посилання на цю статтю в іноземному науковому виданні.
Максим СОЛОХА, завідувач лабораторії
інструментальних методів досліджень
ґрунтів, стандартизації і метрології,
Надія ВИНОКУРОВА, науковий співробітник,
Катерина СЕМЕНЦОВА, провідний інженер,
ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського»
