Втім, основним посилом цього визначення є те, що здоровий ґрунт — це той, що здатен забезпечити життєдіяльність живих організмів, включно з людьми, засобами для виживання, тобто певною біомасою, яка утворюється завдяки його родючості. Важливо наголосити, що головною ознакою цієї біомаси має бути не лише її кількість, а й якість. Іншими словами, продукція, отримана з такого ґрунту, має бути безпечною для споживання.
Безпеку певної харчової продукції кожна країна визначає в межах свого правового поля. Однак принцип залишається однаковим: продукція не повинна містити речовин, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини через свої негативні властивості.
Оскільки Україна є однією з провідних країн-експортерів сільськогосподарської продукції до багатьох країн світу, ми маємо дбати про те, щоб продукція, вирощена в Україні, відповідала міжнародним стандартам безпеки харчових продуктів. До повномасштабного вторгнення аграрії досягали цього завдяки дотриманню технологій вирощування, зокрема через внесення регульованих норм добрив чи засобів захисту рослин. Однак нині додалася ще одна, значно серйозніша проблема.
___________________
Сучасний виклик для українських аграріїв полягає в тому, щоб забезпечити продовольчу безпеку України та світу, вирощуючи сільськогосподарську продукцію, яка не міститиме небезпечних для здоров’я речовин
___________________
Через воєнні дії на території України знищується велика кількість військової техніки, розливаються паливно-мастильні матеріали, трапляються влучання снарядів, а на деяких полях у зонах активних бойових дій утворюються вирви від вибухів. Також існує ризик потрапляння важких металів, токсичних сполук та залишків вибухових речовин у ґрунт.
Сучасний виклик для українських аграріїв полягає в тому, щоб забезпечити продовольчу безпеку України та світу, вирощуючи сільськогосподарську продукцію, яка не міститиме небезпечних для здоров’я речовин. Це вимагає впровадження новітніх технологій моніторингу ґрунтів, очищення забруднених ділянок і застосування ефективних методів відновлення родючості. Спільна робота науковців, аграріїв і урядових структур є ключовою для досягнення цієї мети.
Відповідно, саме тому Сумський національний аграрний університет став одним із піонерів у дослідженні впливу воєнних дій на стан ґрунтів. У співпраці з колегами з Королівського аграрного університету (Сайренчестер, Великобританія) проведені дослідження, спрямовані на оцінку можливого забруднення ґрунтів Сумщини важкими металами внаслідок влучання снарядів.
Першим кроком цих досліджень став пошук фермерів, чиї поля зазнали такого впливу та які виявили бажання оцінити наслідки пошкоджень. Наступний етап був надзвичайно складним і небезпечним, оскільки необхідно було здійснювати відбір зразків у вирвах, утворених внаслідок влучання авіабомб, снарядів реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) чи інших боєприпасів (рис. 1). У деяких випадках території потребували попереднього розмінування, що ще більше ускладнювало виконання дослідницьких робіт.
Рис. 1. Момент відбору зразків ґрунту у вирві, що була утворена внаслідок влучання авіабомби на північному-сході Сумщини нині ректором Сумського НАУ Ігорем КОВАЛЕНКОМ. Джерело: Ігор КОВАЛЕНКО
Після відбору зразків ґрунту вони були направлені до лабораторії Сумського НАУ для проведення комплексного аналізу. Вивчення включало визначення концентрацій важких металів, таких як свинець, кадмій, ртуть, арсен та багатьох інших, які могли потрапити в ґрунт внаслідок розриву боєприпасів.
Дослідження показали, що концентрація важких металів значно змінюється залежно від місця відбору зразків: з центру вирви, на схилі вирви або умовно незайманої території на відстані 20 метрів. У зразках, взятих із вирв, концентрація рубідію була вдвічі вищою порівняно з контрольними ділянками. Для ванадію спостерігалися значно вищі рівні у вирвах та на їхніх схилах. Цинк, навпаки, демонстрував тенденцію до зниження концентрації у вирвах та на схилах порівняно з контрольними ділянками.
Окремо варто зазначити цирконій, концентрація якого змінювалася залежно від типу ґрунту. У чорноземах Сумщини високий рівень цирконію спостерігався у центрі вирви, тоді як у глинистих і піщаних ґрунтах Чернігівщини та Харківщини — на контрольних територіях. Така варіативність розподілу пояснюється природними властивостями ґрунтів і впливом вибухових процесів. Деякі результати відображені на рисунку 2.
Рис. 2. Результати аналізу ґрунтів різних господарств Сумщини, Харківщини та Чернігівщини, де номер (1…7) це шифр господарства, а – центр вирви, b – схил вирви, с – контрольна ділянка. Джерело: Оксана ДАЦЬКО
Накопичення важких металів у ґрунтах становить суттєву екологічну загрозу. Метали, такі як свинець, цинк, ванадій, та інші, можуть потрапляти до харчового ланцюга через рослини, що вирощуються на забруднених землях. Це створює ризики для здоров’я населення, особливо в регіонах, залежних від сільського господарства. Вибухи снарядів також впливають на фізичні властивості ґрунтів: порушення структури, ущільнення через рух важкої техніки та утворення вирв змінюють водно-повітряний режим і знижують продуктивність земель.
Водночас, результати досліджень показали, що суттєвих перевищень вмісту важких металів у ґрунтах, які могли б викликати занепокоєння відповідно до нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК), встановлених законодавством України, не виявлено. Однак ситуація потребує подальшого моніторингу, адже забруднення може накопичуватися з часом або виявлятися в локалізованих зонах, які ще не досліджені.
Незважаючи на активну фазу досліджень, проблема забруднення ґрунтів залишається невирішеною. Експерти відзначають, що ситуація ускладнюється нерівномірністю забруднення: у деяких місцях концентрації важких металів перевищують допустимі норми, тоді як на інших територіях вони знаходяться в межах статистичної похибки. Це ускладнює розробку універсальних підходів до ремедіації земель.
___________________
Головним викликом сьогодні є необхідність детального картографування забруднених територій для визначення зон підвищеного ризику
___________________
Сьогодні головним викликом є необхідність детального картографування забруднених територій для визначення зон підвищеного ризику. Паралельно з цим необхідно впроваджувати методи очищення ґрунтів, такі як біоремедіація або хімічні технології, які дозволять знизити рівень забруднення до безпечних меж.
Отримані результати свідчать про потребу у більш детальному аналізі. Необхідно проводити відбір зразків на більших територіях із збільшенням кількості повторів, щоб краще зрозуміти вплив вибухів на хімічний склад ґрунтів. Крім того, слід досліджувати довгостроковий вплив забруднення на агроекосистеми, зокрема, накопичення важких металів у рослинах та їхній вплив на здоров’я людини.
Важливим напрямом є розробка національних стандартів щодо використання забруднених земель у сільському господарстві та створення програм державної підтримки фермерів, які постраждали внаслідок війни.
Дослідження, проведені на території Сумщини, продемонстрували, що ґрунти регіону, навіть у зонах, які зазнали впливу вибухів снарядів, не містять суттєвих перевищень важких металів, які могли б викликати занепокоєння відповідно до нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК), встановлених законодавством України. Це є позитивним показником, який підтверджує екологічну стабільність чорноземів Сумщини навіть за умов воєнного впливу.
Попри це, результати також засвідчили варіативність концентрацій елементів залежно від типу ґрунту та місця відбору зразків. Наприклад, підвищені рівні рубідію та ванадію спостерігалися у зразках із вирв і на схилах, тоді як цирконій і барій мали неоднорідний розподіл залежно від типу ґрунту. Такі особливості свідчать про складні механізми розподілу забруднювачів після вибухів, що вимагає подальших досліджень.
Важливо зазначити, що отримані результати підкреслюють необхідність постійного моніторингу стану ґрунтів у регіоні. Навіть за відсутності значних перевищень ГДК, тривале перебування забруднюючих речовин у ґрунтах або їхній потенційний перехід у харчовий ланцюг може становити ризик для агроекосистем і здоров’я населення.
Отже, сучасний стан ґрунтів Сумщини дозволяє використовувати їх у сільському господарстві без ризику для якості продукції та здоров’я споживачів. Це має важливе значення для підтримки продовольчої безпеки України та збереження її позицій на міжнародних аграрних ринках. Однак, для забезпечення довгострокової стабільності ґрунтів, необхідно впроваджувати заходи з моніторингу, очищення локально забруднених ділянок і раціонального землекористування.
Таким чином, попри виклики, спричинені війною, ґрунти Сумщини залишаються екологічно безпечними для використання в сільськогосподарських цілях, що є важливим кроком до відновлення економіки регіону.
Оксана ДАЦЬКО, доктор філософії, старший викладач
кафедри агротехнологій та ґрунтознавства, заступник
декана факультету агротехнологій та природокористування
Сумського національного аграрного університету
