Вплив активних бойових дій, пов’язаних із широкомасштабним збройним вторгненням росії на територію України, на деградацію ґрунтів внаслідок військових дій призвів до пошкодження ґрунтів важкою військовою бронетехнікою. Уламки знищеної військової техніки, боєприпасів і залишків пального завдають багатофакторної шкоди ґрунтовій системі, викликаючи локальне та глобальне забруднення та втрати ґрунтових ресурсів (рис. 1).
Рисунок 1. Вплив піролізу резервуара Т72Б3 на фітотоксичність ґрунту
У більшості досліджених випадків спостерігається механічна, хімічна та фізична деградація ґрунту. Це проявляється у змінах гранулометричних фракцій на місцях вибухів, горіння та місцях забруднення важкими металами. Спалювання обладнання, зокрема призводить до збільшення фракції піску (2,0–0,05 мм) у 1,2–1,8 раза та зменшення фракції глини (<0,002 мм) у 1,1–1,2 раза. Рівні забруднення ґрунту важкими металами значно зростають та перевищують санітарні норми, при цьому найвищі рівні забруднення спостерігаються для Pb, Zn і Cd (табл. 1).
Таблиця 1. Референсні значення концентрацій важких металів у досліджуваному ґрунті (середні значення) для досліджуваних металів
На всіх ділянках ураження відбуваються зміни в структурі мікробіому (збільшення частки міцеліальних організмів у 20,5 раза), пригнічення активності мікробіологічних процесів (зменшення в 1,2 раза), зменшення мікробної біомаси (зменшення в 2,1 раза), спостерігається висока токсичність ґрунту (99,8%). Вибухи та піроліз бронетехніки мають значний вплив на мезобіоту ґрунту та рослини. Результати досліджень вказують на існування складних взаємодій між різними факторами в ґрунтовому середовищі після вибуху, що значно впливає на стан ґрунту.
Встановлено, що найбільше зараження викликають танки з дизельними двигунами, такими як Т72Б3 і термобарична ракетна установка ТОС-1 «Солнцепек». Відносно менший вплив на ґрунт має танк Т-80 з газотурбінним двигуном. З огляду на те, що території ураження бронетехніки, як правило, розташовані на сільськогосподарських угіддях, виникає необхідність їх обов’язкового моніторингу та наукового супроводу для подальшої рекультивації.
Результати досліджень Solokha et al. (2024) показують значне збільшення кількості мікроміцетів, педотрофів та оліготрофів, що вказує на забруднення різними органічними та неорганічними токсичними сполуками. Ці стресові умови призвели до активної адаптації мікроорганізмів та залучення їх до перетворення органічних залишків.
_________________________
Отримані результати свідчать про наявність складних взаємодій між різними факторами ґрунтового середовища після вибуху, які можуть викликати непередбачувані зміни в структурі та функції мікробних угруповань і мезофауни
_________________________
Таким чином, отримані результати свідчать про наявність складних взаємодій між різними факторами ґрунтового середовища після вибуху, які можуть викликати непередбачувані зміни в структурі та функції мікробних угруповань і мезофауни. Подальші дослідження цих процесів мають вирішальне значення для глибшого розуміння їхнього впливу та потенційних наслідків для навколишнього середовища.
Фахівці інституту охорони ґрунтів України провели аналіз впливу військових дій на якість ґрунтів у Київській, Житомирській, Сумській та Харківській областях. Проби ґрунту було досліджено на вміст важких металів, нафтопродуктів та агрохімічні показники. За результатами аналізу було встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій Pb, Zn, Cu та Mn у Сумській області, що було наслідком активних бойових дій. У Харкові на різних вибухонебезпечних об’єктах концентрація нікелю (Ni) перевищувала гранично допустиму концентрацію. Крім того, дослідження підтоплення ґрунтів після руйнування дамби Каховського водосховища виявили забруднення Pb, Cd, Zn та Ni у Херсонській та Запорізькій областях.
Дослідниками Solokha et al. (2024) було встановлено зміни в ґрунті у місцях детонації та падіння уламків військової техніки (табл. 2), які включали збільшення вмісту вуглецю внаслідок горіння, а також зміни вмісту гумусу, оксидів фосфору та калію, а також сірки.
Таблиця 2. Агрохімічні показники ґрунту в зонах підриву та горіння важкої бронетехніки
Попередні оцінки експертів свідчать про значні економічні втрати на загальну суму 34,442 мільярда доларів США, через пошкодження земельних ресурсів і ґрунтів через забруднення та контамінацію.
Оцінка впливу військових дій на якість ґрунтів в Україні підкреслює нагальну потребу у відновлювальних зусиллях і проактивних заходах для пом’якшення подальшої деградації довкілля. Висновки підкреслюють широке забруднення важкими металами та забруднювачами, що створює ризик як для продуктивності сільського господарства, так і для здоров’я населення.
Вирішення цих проблем вимагає скоординованих зусиль урядових установ, екологічних організацій та міжнародної спільноти для відновлення загального стану ґрунту та захисту добробуту постраждалих громад.
Як ми вбачаємо подальший розвиток агротехнологій на забруднених ділянках? – Необхідною є зміна агротехнологій:
1. Сівозміна
Значну увагу потрібно приділити вибору культур для вирощування, оскільки на забруднених ґрунтах особливу агрономічну цінність мають культури, які можуть нормально рости, розвиватись та формувати врожай за високого вмісту важких металів та радіоактивних елементів, але вміст цих забруднюючих речовин у продукції рослинництва не перевищує гранично допустимі концентрації. До таких культур належить кукурудза. За результатами досліджень, що проводились у виробничому досліді у ТОВ «Кароля» Житомирської області, Бердичівського району впродовж 2020–2022 рр. було встановлено, що концентрація, таких важких металів (мг/кг зерна), як Pb та Cd не перевищувала допустимі значення ГДК. Незначні перевищення вмісту важких металів Cu та Zn спостерігалось у гібриду ДН Славиця за дещо вищих норм добрив. Це доводить, що вирощування кукурудзи, без застосування добрив дозволить досягти виносу важких металів рослинами, без надлишкового забруднення зерна ними. Натомість соняшник є культурою, яка має генетичну властивість накопичувати цезій та кадмій, тому не може бути рекомендованою для введення в сівозміни за таких умов.
2. Фіторемедіація
Культури, які формують значну вегетативну масу та характеризуються підвищеними виносами забруднюючих речовин, доцільно вводити у сівозміни на ділянках, які мають підвищені рівні забруднення важкими металами та радіонуклідами. Придатними для фіторемедіації може бути енергетична культура міскантус гігантський, також коноплі характеризуються високим виносом свинцю, кадмію, міді, цинку. Горох посівний також виносить значну кількість важких металів та радіоактивних елементів із ґрунту, при цьому має найнижчий коефіцієнт формування вегетативно маси, порівняно із попередніми культурами. Але відкритим, за таких умов, залишається питання утилізації такої вегетативної маси рослин.
3. Внесення мікробіологічних препаратів
У місцях горіння техніки, влучань ракет та бомб відбувається стерилізація ґрунту, більшість корисних мікроорганізмів гине. А отже застосування мікробних препаратів сприятиме відновленню мікробіоти ґрунту.
4. Хімічна меліорація
Застосування вапнякових матеріалів ще після аварії на ЧАЕС сприяло зниженню вмісту радіоактивних елементів у ґрунті та важких металів. Високу детоксикаційну ефективність проявляють цеоліти, при застосуванні яких на кислих ґрунтах із високим вмістом свинцю, вдавалось знизити його концентрацію на 20-30%. Базальтові туфи можна ефективно використовувати в якості сорбентів для поглинання радіоактивних елементів та важких металів.
5.Система удобрення
Безумовно, найкращими добривами для забруднених та контамінованих ґрунтів після воєнних дій, є органічні. Також застосування підвищених норм фосфорних добрив сприятиме зв’язуванню свинцю та цинку у фосфатну форму, яка є важкорозчинною і малодоступною для рослин. Навіть допускається застосування фосфоритного борошна, до складу якого входить аніон ортофосфорної кислоти РО43-, який є малодоступний для переважної більшості рослин, але здатен утворити нерозчинні сполуки важких металів. Цезій-137 є хімічним аналогом калію, тому застосування підвищених доз калійних добрив за умови збалансованого азотного і фосфорного живлення сприяє меншому накопиченню цезію-137 в рослинах.
6. Техногенне ґрунтознавство
Сучасний напрямок у ґрунтознавстві, який включає комплекс гірничотехнічних, інженерно-будівельних, меліоративних, сільськогосподарських заходів. Здійснення комплексу заходів для забезпечення можливості повторного використання земель, пошкоджених у процесі військової діяльності. Перший технічний етап рекультивації включає відновлення рельєфу (засипка вирв, траншей, окопів і ін.). Другий біологічний етап – повернення туди попередньо знятого ґрунтового шару, лісовідновлення (вирощування лісів на вирубках, згарищах, відвалах), відновлення родючості, включаючи комплекс агротехнічних заходів.
Автор статті phD Ольга Мацера,
Керівник агрономічного відділу ТОВ «ВП Вандер»
+380672717902
https://wonder-corporation.com/category/blog/