Сергій ПОПОВ, доктор с.-г. наук, головний науковий співробітник Віктор КОСТРОМІТІН, доктор с.-г. наук, головний науковий співробітник Сергій АВРАМЕНКО, канд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник Олександр БОБРОВ, агроном Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН Пізні строки сівби - не так вже й погано У зв’язку з істотними змінами у кліматі…

Ганна ТКАЛЕНКО, канд. с.-г. наук Інститут захисту рослин НААНУ Томати вирощуються в Україні в усіх агрокліматичних зонах і пошкоджуються комплексом фітофагів, серед яких переважають багатоїдні види шкідників.

Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук Інститут захисту рослин НААН України Однією з найбільш важливих характеристик органічного землеробства є мінімалізація обробітку ґрунту. Це означає, що передбачається залишати не менше 30 % рослинних решток на поверхні ґрунту. Ця система обробітку ґрунту широко використовується у багатьох розвинених країнах світу. Вона дозволяє знижувати витрати…

Сергій АВРАМЕНКО, канд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник Микола ЦЕХМЕЙСТРУК, завідувач лабораторією Рабодан МАГОМЕДОВ, науковий співробітник Віктор ШЕЛЯКІН, науковий співробітник Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН Ольга АДАМЕНКО, асистент каф. фітопатології ХНАУ ім. В. В. Докучаєва Застосування добрив Застосування добрив для сої є специфічним, враховуючи її біологічну здатність засвоювати…

Іван МАРКОВ, професор НУБіП України Пурпуровий церкоспороз Захворювання для України є об’єктом зовнішнього карантину. Уражуються молоді й дорослі рослини. При проростанні насіння сім'ядолі набувають темно-пурпурового забарвлення, зморщуються і обпадають. Із сім’ядоль інфекція поширюється на молоді стебла паростків, які в місцях ураження вкриваються рожевими, пізніше темно-пурпуровими плямами. Уражені стебла зморщуються, переламуються…

Валентина КОНВЕРСЬКА, зав. лабораторією технології застосування ентомофагів Інституту захисту рослин НААН України Метою захисту рослин є максимальне збереження врожаю, але високий ефект має досягатись не будь-якою ціною, а за раціонального регулювання популяцій шкідників з максимально можливими низькими втратами врожаю і економічними витратами, пов'язаними зі збитками, завданими навколишньому середовищу.

Валентина СЕРГІЄНКО, канд. с.-г. наук Інститут захисту рослин НААН Серед хвороб томатів найбільш поширеними є фітофтороз, альтернаріоз, септоріоз, фузаріозне та верицильозне в’янення, бактеріальний рак, чорна бактеріальна плямистість, стовбур, тютюнова мозаїка, штрихуватість, верхівкова гниль. Ці хвороби завдають найбільшої шкоди томатам. Втрати врожаю можуть становити 30–50 %, а то і більше, залежно…

Т. М. НЕВЕРОВСЬКА, А. В. ФЕДОРЕНКО, О. О. БАХМУТ Лабораторія прогнозів ІЗР НААН Для визначення доцільності застосування засобів захисту рослин необхідно володіти завчасною інформацією про видовий склад фітофагів, очікувану чисельність, розповсюдження, строки заселення ними сільськогосподарських культур.

Сергій СТАНКЕВИЧ, Микола ЄВТУШЕНКО Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва Юрій КРАСИЛОВЕЦЬ, Микола ЦЕХМЕЙСТРУК,  Наталія КУЗЬМЕНКО, Анатолій ЛИТВИНОВ Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва   Два способи боротьби: переваги та недоліки Відомо два способи знищення жуків хрестоцвітих блішок після їх міграції із місць зимівлі на посіви ярого та озимого ріпаку.

Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук Інститут захисту рослин НААН України Десикацію проводять на посівах ріпаку, соняшнику, льону, сої, рису, пшениці, гороху, картоплі, насінників цукрових буряків, люцерни, конюшини та інших культур приблизно за 10 діб до збирання врожаю.

Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук Інститут захисту рослин НААН Основними заходами контролю бур’янів у посівах сільськогосподарських культур залишаються фітоценотичні, механічні, хімічні та біологічні, але, на жаль, останні ще недостатньо вивчені й застосовуються мало.

Володимир ЛИХОЧВОР, доктор с.-г., професор, член-кореспондент НААН, завідувач кафедрою технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету І. М. БУЧИНСЬКИЙ, канд. с.-г. наук, менеджер НПЦ Лембке Потребує більше добрив, ніж зернові Ріпак потребує більшої кількості добрив, ніж зернові. Найбільше серед макроелементів ріпак засвоює калій (табл. 1).