Штучне зрошення посівів сільгоспкультур: типи дощувальних установок, особливості їх експлуатації та доцільність цієї технології загалом.

Зараз в Україні існує ринок земель сільгосппризначення. Наразі можна говорити про кілька його складових.

Мінералізація пожнивних решток культури-попередника дає змогу компенсувати до 70% потреби з основних елементів живлення рослин, окрім азоту.

Залежно від конкретних природних умов вирощують ярий (однорічний) або озимий (дворічний) ріпак. Останній дуже вимогливий до клімату та має невисоку морозостійкість. Більшу небезпеку, крім морозів, представляють для нього посухи або надлишок тепла в зимові місяці. Ярий ріпак менш вимогливий до кліматичних умов, але порівняно з озимим менш урожайний і поступається йому в олійності.

Сівба сидератів у промислових масштабах — річ не вельми поширена, та все ж реальна. В Україні десятки господарств практикують застосування такої технології, орієнтуючись передусім на те, аби підвищити родючість ґрунтів, зокрема, наситивши їх додатковим азотом. Відіграє певну позитивну роль також мобілізація інших елементів, а також додаткова присутність органіки в ґрунті. Однак ми сьогодні поведемо мову про дещо інакший рівень застосування сидератів, а саме — їх висів як постійних покривних культур з метою досягнення цілої низки агрономічних та економічних переваг.

Потужний трактор, комбайн чи обприскувач у господарстві — це, як мінімум, красиво та вселяє надії на гарні фінансові підсумки року. Приємно бачити, як потужна машина легенько суне загінкою, тягнучи за собою широкозахватний агрегат. Та при цьому для стороннього спостерігача поза кадром лишається найскладніше — кропітка робота з обслуговування машини та підтримання її у безвідмовному бойовому стані. Зокрема, ми маємо на увазі вибір олив та комплектуючих, перелік яких може сягати десятків та сотень позицій.

Відповідно до вимог законодавства до кінця 2019 року всі оператори ринку, які працюють у сфері виробництва й обігу харчових продуктів, мають впровадити систему аналізу ризиків і контролю критичних точок НАССР, завдяки чому оператор ринку підвищує безпечність харчових продуктів.

Сучасні аграрні технології пропонують агрономові набагато ширші можливості, аніж півстоліття тому. Ми можемо працювати швидше, точніше, застосовуючи високоефективні добрива та ЗЗР, долаючи таким чином чимало проблем. Це прямо стосується гербіцидного захисту посівів, коли ми можемо обирати серед десятків по-справжньому дієвих препаратів, аби, скажімо, забезпечити чистоту посівів кукурудзи, соняшнику чи озимої пшениці. Це не завжди дешево, однак дуже зручно, оскільки ретельне дотримання технології у переважній більшості випадків дає змогу досягти бажаного результату.

{s5_mp3}http://agro-business.com.ua/mp3s/DM204077.WMA.mp3{/s5_mp3}

Будьмо відверті: багато де сою вирощують із мінімальними інвестиціями, орієнтуючись передусім на цінну роль цієї бобової культури як попередника. Такий лімітувальний фактором, як волога нерідко зводить нанівець амбітні та не дуже плани аграріїв. Усе нібито робимо як належить, однак кілька місяців посухи поспіль, надто до, під час і після цвітіння ставлять хрест на потенційно високих прибутках. Ради цьому немає, однак геть зовсім погані умови для сої випадають, на щастя, не так часто. Тому комплекс обов’язкових заходів на посівах сої цілком може забезпечити бажану фінансову стабільність.

Зубок часнику до сала чи в борщ — це не лише патріотично, а й корисно для здоров’я. Зміцнює імунітет людини, вбиває шкідливі бактерії. Часник — може, найцінніший в усій овочевій групі продукт і доволі цікава ніша в агробізнесі. Але з ним часто відбуваються цінові пертурбації, коли не знаєш — заробиш на ньому чи програєш. Чому так?