Мікробіологи української компанії БТУ-ЦЕНТР створили власну наукову розробку, ефективність якої визнається не тільки в Україні, а і в Болгарії, Молдові, Білорусі, Казахстані, — це мікоризний препарат Мікофренд®. До його складу входить комплекс мікоризоутворювальних грибів — Glomus VS, Trichoderma Harzianum; мікроорганізми, що сприяють утворенню ризосфери у кореневій зоні рослин — Streptomyces sp., Pseudomonas Fluorescens та фосформобілізуючі бактерії — Bacillius Megaterium var. phosphaticum, Bacillus Subtilis, Bacillus Muciloginosus, Enterobacter sp.
Мікофренд® сприяє утворенню мікоризи та має фунгіцидну дію у ризосфері рослини. Для покращання технологічності внесення препарат випускається у рідкій формі та на торфовій основі з ідентичним складом і титром.
Дослідженнями зарубіжних науковців встановлено, що інокуляція мікоризою є актуальною за умов нестачі ґрунтової вологи. За рахунок розгалуження гіфів грибів зростає можливість кореневій системі мікоризованої рослини охопити більший обсяг ґрунту, збільшивши тим самим не лише кількість, але й швидкість поглинання вологи. Дослідження, проведені з використанням спеціальної мікроскопії рослин, засвідчили, що діаметр гіфів мікоризних грибів становить 2-20 мкм, тоді як найтонші корені рослин мають 100-200 мкм, а довжина гіфів може бути у 50-100 разів більшою, ніж коренів [1, 2, 3].
Крім можливості запобігти водному стресу, мікоризація кукурудзи актуальна для оптимізації забезпечення рослин доступним фосфором, концентрація якого в більшості ґрунтів є низькою. Це зумовлено тим, що ортофосфат як найдоступніша форма фосфору, що засвоюється рослинами, є малорухомим і може поглинатися коренями лише на відстані декількох міліметрів від їх поверхні [4-5]. Тим самим, у прикореневій зоні формуються «плями» з дефіцитом фосфору, бо його засвоєння рослинами проходить швидше, ніж відновлюється запас. Завдяки ж розгалуженості гіфів мікоризи фосфор стає доступним на значно більшій відстані — до 12 см [6]. За аналогічним принципом зростає можливість споживання рослинами сполук мікроелементів — міді, цинку, сірки, магнію, заліза тощо [7].
Ефективність застосування Мікофренду® на кукурудзі, 2018-2019 рр. Д — дослідження із застосуванням Мікофренду; К — контроль, варіант без застосування Мікофренду
Кінцевим результатом, що підтверджує ефективність будь-якого агрозаходу, є продуктивність сільськогосподарських культур. Як свідчать численні наукові дослідження [4-7], проведені з мікоризою, майже у 80 % експериментів формування мікоризи поліпшувало ріст та розвиток рослин, підвищуючи тим самим їх продуктивність. Виробничі досліди, проведені в господарствах різних областей України, показують, що, наприклад у Київській області, де рідку форму препарату Мікофренд® застосовували в рядок під час висіву кукурудзи, приріст цієї культури в одному з господарств сягав 0,7 т/га, а в іншому — 0,3 т/га (див. діаграму). Результатом застосування торфової форми мікоризного препарату Мікофренд® шляхом обробки насіння безпосередньо у сівалці з розрахунку 4 кг/т насіння в умовах Вінниччини був приріст зерна 0,3 т/га. Аналогічна схема внесення в умовах Рівненщини забезпечила збільшення урожайності кукурудзи на 1,1 т/га, а в Черкаській області, де опади були відсутні практично протягом всього літа, — на 0,7 т/га.
У поліській частині Житомирської області обробка насіння кукурудзи цим біопрепаратом у сівалці, але з нормою внесення 5 кг/т насіння забезпечило приріст урожайності культури 0,7 т/га.
Розрахунок економічного ефекту, проведений за показником EBITDA, засвідчив, що застосування біопрепарату Мікофренд® у рядок підвищило ефективність агротехнології кукурудзи відповідно на 100 $/га та 43 $/га за витрат на препарат 7,1 $ та 2,8 $ (без ПДВ). В агротехнологіях господарств, де застосовували торфову форму Мікофренду® у нормі 4 кг/т відповідно до вищезгаданих рівнів врожайності ефективність зросла на 43, 160 та 105 $/га, тоді як при застосуванні 5 кг/га додатково отримано 104 $/га за витрати на препарат 4,3 $.
Отже, рання колонізація кореневої системи кукурудзи, що досягається шляхом обробки її насіння Мікофрендом або його внесення у рядок, є важливим агрозаходом для оптимізації потенційних вигод від мікоризації, особливо коли мова йде про захист культури від стресів природного та штучного походження.
Джерела:
1. Горбунова Н.П. Анатомическое строение микориз растений // Труды конференции по микотрофии растений. М., АН СССР, 1955. С. 182 - 193.
2. Kothamasi D. Arbuscular mycorrhizae in plant survival strategies /Kothamasi D., Kuhad R.C.H., Babu C.R. //Tropical Ecology. – 2001. – Vol. 42, № 1. – P. 1-13.
3. Liu A. Soil nutrient and water providers: how arbuscular mycorrhizal mycelia support plant performance in a resource-limited world /Liu A., Plenchette C., Hamel C. //Mycorrhizae in Crop Production /Hamel C.,Plenchette C. (Eds.). – Binghamton, NY: Haworth Food & Agricultural Products Press, 2007. – P. 37-66.
4. Гуральчук Ж.З. Роль арбускулярных микориз в питании растений и устойчивости к тяжелым металлам /Гуральчук Ж.З. //Физиол. и биохим. культ. раст. – 2004. – Т. 36, № 3. – С. 217-228.
5. Чайковська Л.О. Вплив везикулярно-арбускулярної мікоризи на засвоєння важкорозчинних фосфатів рослинами /Чайковська Л.О. //Агроекол. і біотехнол. – 2000. – Вип. 4. – С. 134-136.
6. Jakobsen I. External hyphae of vesicular-arbuscular mycorrhizal fungi associated with Trifolium subterraneum L. 1. Spread of hyphae and phosphorus inflow into roots /Jakobsen I., Abbott L.K., Robson A.D. //New Phytol. – 1992. – Vol. 120. – P. 371-380.
7. Harley J.L., Smith S.E. Mycorrhizal symbiosis. N.Y., Academic Press, 1983. P. 484.
Сергій ГАВРИЛОВ, канд. с.-г. наук
агроном-дослідник БТУ-ЦЕНТР
