«Не люби себе в покращеннях, а люби покращення у собі»

/ Актуальні статті / Середа, 07 вересня 2016 11:06
Матеріал цієї статті містить практичний досвід 15-річної діяльності компанії ЯРОС. Він актуальний для кожного регіону України і кожного, хто причетний до сільськогосподарського виробництва. Сьогодні багато пишуть для аграріїв з основною метою — сподобатися, тому говорять те, що хочуть почути виробники. Своє завдання як компанії, що веде власну наукову діяльність на виробничих площах реальних господарств, ми вбачаємо в розробці практичних рішень тих питань, які існують об’єктивно, поза волею аграріїв, і не залежать від їхнього визнання чи ігнорування.

 

Частина один: чому?
Ми говоримо про систему землеробства. Ні, ми не говоримо про теорію мовою науки. Ми ділимося власними думками і власним практичним досвідом, з якого викристалізувався інструмент, доступний сьогодні кожному.

Нині трендами в сільському господарстві є технології рослинництва. Цієї мови навчили всіх, хто вклався грішми або працює на землі. Але основою сільського господарства є землеробство, а рослинництво — надбудова.

Без образ, але сьогодні переважна більшість підприємців не розуміють основи, на якій побудований їхній бізнес.

Завдання землеробства — створення базису для вирощування рослин (рослинництва). А рослини нині вирощуються «без фундаменту», тому і урожай, як і будинок без фундаменту — не стабільний.

Ви можете подумати, що якійсь розумники прийшли вас учити, а ви вже десять, двадцять, тридцять років «топчете» поля. Ні, ми не розумніші за інших, хоча в сільському господарстві 35 років і виросли в сім’ях агрономів — ми думаємо інакше і про інше.

Мірилом ефективності в сільському господарстві є зусилля, які потрібно витратити для отримання врожаю на полі, що дало середню врожайність. При правильному господарюванні ці зусилля мають бути стабільними. Сьогодні ці зусилля зростають щорічно. А причиною є погіршення основи для рослинництва, і тоді прекрасні «палаци», що будуються за бізнес-планами, рушаться. От чому варто цікавитися землеробством, коли працюєте на землі.

Обов’язок аграріїв і власників землі, який у багатьох країнах світу закріплений законодавчо: створювати сприятливі для корисної флори і фауни водний, повітряний, тепловий і харчовий режими ґрунту та режими вологості, температури й руху повітря у приземному шарі атмосфери.

Зверніть увагу — ні слова про рослину, тоді коли більшість починає з неї. От чому ми думаємо інакше і про інше. Подбавши про ґрунт — вирощування рослин стає простим і дешевим, а результати кращими і стабільними.

Частина два: навіщо?
У цій статті скажемо про відновлення ґрунтів як елемент землеробства. Без нього сьогодні вже не можуть обійтися господарства, які мають критичну інтоксикацію ґрунтів, і змушені виводити їх з обігу. І без якого сьогодні все складніше і дорожче вирощувати.

Існує досить мало інструментів відновлення ґрунтів. Наприклад, США 30 % с/г угідь тримає у залуженому стані, проводячи ротацію, використовуючи природну здатність ґрунтів відновлюватися. А ви думали, що вони десятиліттями вирощують монокультуру й отримують стабільно високі врожаї? Великобританія теж використовує подібний спосіб. І все це на фоні жорсткої регламентації кількості на гектар і видів мінеральних добрив.

В Україні, якщо не брати до уваги нашу технологію і пар, практикують внесення вапна і дефекату. Взагалі ці операції є такими ж складовими технології, як живлення чи захист і називаються меліорацією. Але нині багато хто навіть не знає про існування таких інструментів і не усвідомлює їх значимість для результатів бізнесу. А вони значною мірою на них впливають. Інакше б навіщо всі «цукровики» вивозили десятки тисяч тонн дефекату і вапна на поля й заробляли їх, несучи величезні витрати. А тому, що ці операції значно впливають на ефективність вирощування цукрових буряків. Але не тільки їх, а всіх культур. А парадокс полягає у тому, що більшість, виключивши ці операції з технології, намагається ліквідовувати наслідки такої «економії», навіть не усвідомлюючи, що вартість ліквідації наслідків уже перевершила вартість самої меліорації. Оскільки відсутність меліорації оплачується: купівлею більш енергоозброєних тракторів і знарядь, здатних рихлити затвердівший ґрунт; збільшенням чисельності агротехнічних операцій, кількості і видів хімічних добрив та раніше невідомих компонентів живлення; ускладненням організаційних заходів з управління величезною кількістю операцій; скороченням агротермінів; зростанням потреби в фінансових ресурсах для ведення бізнесу; потребою у висококваліфікованих і «дорогих» кадрах тощо.

Задумайтеся, чому сьогодні урожайність пшениці в 5 т/га балансує на межі рентабельності. Відмовки про зовнішні причини, такі як висока орендна плата і низькі ціни на продукцію дієві тільки в розмовах з тими, хто далекий від тенденцій світового сільгоспринку. Сьогодні для виробника рентабельними є одна-дві культури. От чому треба подбати про ґрунти сьогодні, поки і ці культури не сягнули межі прибутковості.

Частина три: як?
Немає пророка у вітчизні! Тому ми послідовно топчемо власну стежку вже 15 років, думаючи по-своєму і про своє. Результатом цього шляху на сьогодні є унікальна технологія, яка успішно використовується на полях наших партнерів-виробників, котрі всі ці років йшли з нами пліч-о-пліч.

Нагадаємо, що наслідком сьогоднішніх технологій мінерального живлення є втрата 10 т органіки на кожному гектарі щорічно.

Філософія компанії ЯРОС — нарощуючи виробництво, збалансувати біоценоз. Вирощуючи господарсько цінні продукти, сприяти відновленню системи ґрунт-рослина-середовище. І ми володіємо для цього інструментом — технологією ЯРОС, яка чудово реалізує таку філософію на практиці.

ЯРОС гармонійний із сучасними трендами: ноу-тіл, міні-тіл, стріп-тіл. Більше того, він підводить їх до спільного знаменника, який дозволяє досягти цілі, відновлення біоценозу, якої ні одна з цих технологій сама по собі не досягає. Так само як не досягнути відновлення біо­ценозу оранкою чи глибоким рихленням, до яких сьогодні змушені повертатися аграрії, інвестувавши значні кошти в вищезгадані технології і не досягнувши бажаного. А ціль не досягається тому, що всі зазначені технології взагалі не містять деяких компонентів, без яких підтримання біоценозу неможливе.

ЯРОС інтегрується у систему безвідвальної агротехніки (без обороту пласта), включаючи в роботу весь гумусний горизонт, що веде до отримання високої урожайності з одночасним покращенням ґрунту.

Перехід на будь-яку нову технологію вимагає усвідомлення, сприйняття і часу. Сприйняття ЯРОСу як високоефективного МЕЛІОРАНТА полегшує перехід на технологію накопичення органіки в ґрунті в процесі вирощування.

Унікальність ЯРОСу як технології полягає у тому, що в процесі вирощування без подорожчання вартості проводяться компенсаторні заходи зі зняття шкідливого впливу на ґрунт внаслідок господарської діяльності.

ЯРОС — меліорант, перший крок на цьому шляху. Він має унікальну особливість — при одноразовому внесенні одночасно вирішує питання меліорації й нітрифікації пожнивних решток. Це унікальна пропозиція на ринку України. Інших інструментів для вирішення цих питань у комплексі не існує!

Активізуючи розкладання пожнивних решток, ЯРОС нормалізує кислотність ґрунту до рівня комфортного, одночасно активізуючи біологічні процеси і мікробі оту, цим самим роблячи можливим перехід вуглецю пожнивних решток в доступну рослині поживу, таким чином, створюючи найсприятливіше середовище для росту рослини.

Тоді, коли використання деструкторів веде до хімічного розкладання пожнивних решток, але з одночасним зростанням кислотності ґрунту, що блокує біологічні процеси і мікробі оту, і цим робить неможливий перехід вуглецю пожнивних решток у доступну рослині поживу. Тобто основне завдання — створити в ґрунті комфортне середовище для росту рослин — не вирішується. На практиці це виглядає як гарно вироблене поле без рослинних решток, але на якому «слабенькі» сходи. А слабенькі вони тому, що це гарне на перший погляд поле містить кислотний коктейль, який «палить» паростки. Маємо обман самих себе: красиве поле, яке родить гірше, ніж до внесення деструктора.

ЯРОС простий у використанні і не вимагає змін звичних технологій. Вартість ефективності ЯРОСу як меліоранта порадує тих господарів, які використовують сьогодні звичні меліоранти, наприклад, вапно чи дефекат. Акцентую увагу на порівнянні вартості ефективності меліоративних заходів, а не на вартості самих меліорантів і робіт, наприклад, нормалізації кислотності ґрунту з 5,5 до 6,5 і одночасній нітрифікації пожнивних решток. Показниками ефективності, які доступні для моніторингу самим виробником, є оструктурення ґрунту, накопичення органіки, перехід недоступних форм поживних елементів ґрунту в доступні, кислотність. Це тільки перший крок до відновлення ґрунту, але цей крок дає можливість розвитку виробництва для будь-якої з використовуваних технологій.

Сьогодні в Україні орендаря мало цікавить якість ґрунтів, які йому не належать, але варто пам’ятати, що так буде не завжди, це по-перше; а по-друге, кисле середовище (рН < 6,4) — це коефіціент менше одиниці 0,9-0,8 — 0,7-0,6, на який множаться всі зусилля.

Сьогодні звикли оперувати поняттям вартості технології, оцінюючи ефективність, а це величезна помилка! Ми оперуємо поняттям вартості ведення бізнесу.

Спробувавши ЯРОС як меліорант на власних полях, ви побачите, наскільки ефективним може бути всього один агроприйом. І може теж задумаєтеся не так і не над тим.

ЯРОС — продукт органічного походження та унікальний по своїй природі. Для спрощення сприйняття вважайте ЯРОС гомеопатією у рослинництві: коли при мінімальних дозах досягається системний вплив на весь біоценоз.

Наступний крок: впровадження
повної технології
А ми далі йдемо — шляхом стабільного зростання ефективності і зниження витрат, що підтверджено 15 роками практичного досвіду в господарствах України і Європи.
 
Наші контакти:
пров. Будівельників, 1Б,
м. Біла Церква, Київська область, Україна, 09113
тел. купити: +380 97 794 77 80
тел. поговорити: +380 67 507 61 56
 18 січня 2026
Ma’Rijany Hemp Company відвантажила довге конопляне волокно з України до європейського виробника пряжі.
Ma’Rijany Hemp Company відвантажила довге конопляне волокно з України до європейського виробника пряжі.
18 січня 2026
 17 січня 2026
Від 15 січня 2026 року Ірак заборонив імпорт продукції птахівництва. Цей крок має на меті надати місцевим птахівникам додатковий імпульс для розвитку.
Від 15 січня 2026 року Ірак заборонив імпорт продукції птахівництва. Цей крок має на меті надати місцевим птахівникам додатковий імпульс для розвитку.
17 січня 2026
 16 січня 2026
Ще на початку січня сніг і мороз переважали майже на всій території України. А на півдні простежувалося аномальне потепління. Наприклад, станом на 7 січня 2026 року на Одещині було 10°С тепла вдень, але за прогнозом наразі температура подекуди опускається до -10°С, такі перепади дуже негативно можуть позначитися на врожаї винограду.
Ще на початку січня сніг і мороз переважали майже на всій території України. А на півдні простежувалося аномальне потепління. Наприклад, станом на 7 січня 2026 року на Одещині було 10°С тепла вдень, але за прогнозом наразі температура подекуди опускається до -10°С, такі перепади дуже негативно можуть позначитися на врожаї винограду.
16 січня 2026
 16 січня 2026
Технічна онлайн-зустріч щодо відкриття американського ринку для вітчизняного м’яса птиці та продуктів з нього відбулася між представниками Держпродспоживслужби та Служби безпечності та інспекції харчових продуктів США (FSIS).
Технічна онлайн-зустріч щодо відкриття американського ринку для вітчизняного м’яса птиці та продуктів з нього відбулася між представниками Держпродспоживслужби та Служби безпечності та інспекції харчових продуктів США (FSIS).
16 січня 2026
 16 січня 2026
Суттєве скорочення пропозиції тепличних помідорів на українському ринку поточного тижня дало змогу продавцям незначно підвищити відпускні ціни в цьому сегменті.
Суттєве скорочення пропозиції тепличних помідорів на українському ринку поточного тижня дало змогу продавцям незначно підвищити відпускні ціни в цьому сегменті.
16 січня 2026
 16 січня 2026
Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти за основу проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації земельних відносин» (№14087).
Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти за основу проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації земельних відносин» (№14087).
16 січня 2026

Please publish modules in offcanvas position.