В статті розглянуті результати досліджень ефективності застосування Біодеструктора стерні виробництва ПП «БТУ-Центр» (м. Ладижин Вінницької області) для регулювання розкладанням пожнивних решток і залучення до колообігу їх поживних речових. Відмічено позитивний ефект обробітку Біодеструктором пожнивних решток на швидкість процесів їх деструкції та біологічну активність ґрунту.
Біодеструктор стерні — ефективний засіб управління пожнивними рештками
/
Актуальні статті
/
Середа, 24 травня 2017 15:01
У відтворенні родючості ґрунтів визначальну роль відіграє органічна речовина. Вона є координатором процесів ґрунтоутворення та важливим джерелом елементів живлення для рослин. Резервом надходження органічної речовини в ґрунт, за відсутності гною чи інших органічних добрив, є побічна продукція агровиробництва (солома, бадилля, стебла тощо).
Підвищення потенціалу родючості ґрунту досягається шляхом повернення винесених з урожаєм, а також втрачених через несприятливі природно-кліматичні фактори поживних речовин. Серед агротехнічних заходів поповнення ґрунтів поживними речовинами найважливішу роль відіграють органічні добрива, що містять всі необхідні для рослин елементи живлення, в тому числі і мікроелементи, збагачують ґрунт гумусом, мікрофлорою та поліпшують його фізико-хімічні властивості. Землі, які збагачуються органічним методом, мають сприятливу фізичну структуру, краще утримують воду. Ці поліпшення характеристик якості ґрунту безпосередньо впливають на врожайність, допомагають підтримувати стабільно високі показники продуктивності посівів навіть у посушливі роки.
Одним з видів органічних добрив є побічна продукція рослинництва (солома злакових і бобових культур, стебла кукурудзи та соняшнику, гичка буряків тощо). Систематичне використання пожнивних решток як органічного добрива посилює життєдіяльність мікрофлори та інтенсивність її дихання, покращує поживний режим та фізико-хімічні властивості ґрунту, підвищує вміст гумусу.
Як відмічав М. К. Шикула, нетоварна частина врожаю (солома, стебла кукурудзи, соняшнику, сорго, гичка, огудиння та інші післяжнивні рештки) — це колосальний резерв органічних добрив в умовах, коли гній через зменшення поголів’я худоби майже не вноситься на поля. Підраховано, що з 50 ц/га сухої речовини соломи у ґрунт надходить 5 ц органічної речовини, з пожнивними рештками — 10 ц, з коренями масою 25 ц/га — 4 ц. При внесенні 1 т соломи в ґрунт надходить 800 кг органічних речовин, 3,5–5,5 кг азоту, 0,7–1,7 кг фосфору, 5,5–13,7 кг калію, 0,5–1,7 магнію, 1,2–2,0 кг сірки, також мідь, цинк, бор, молібден, марганець, кобальт та інші мікроелементи.
Збереження рослинних решток, їх заорювання або заробка іншим способом допомагає збагатити склад ґрунту органікою та активізувати діяльність біоти. Спалювання ж пожнивних решток, яке нині практикується деякими господарниками (рис. 1) — економічно невигідне та неефективне, тому що втрачається значна кількість поживних елементів і знищується вся корисна мікрофлора у верхньому шарі ґрунту. Її місце займають нетипові для ґрунтотворних процесів і ефективної взаємодії з рослинами мікроорганізми. При цьому корені рослин заселяють мікроорганізми, які не «годують» сільськогосподарські культури елементами живлення, а паразитують на рослинному організмі.
Саме органічні залишки слугують матеріалом для утворення гумусу. Найактивнішу роль у цьому відіграють мікроорганізми, які здатні продукувати ферменти, що руйнують лігнін, целюлозу, клітковину, білки рослинних залишків.
Відновлення природних екосистем, збереження їхнього біологічного різноманіття, а також захист агроекосистем від деградації вирішується шляхом застосування альтернативних моделей землеробства, які базуються переважно на використанні мікробних препаратів. Необхідно відмітити і природоохоронну роль біопрепаратів. Вони не шкодять агроценозу, знижують пестицидне навантаження, відтворюють родючість ґрунту та продуктивність сівозмін.
До таких моделей аграрного виробництва належить і розроблена в УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого біологізована система землеробства. Збереження, підтримання та підвищення продуктивного потенціалу ґрунтів може здійснюватись через технологію вирощування зернових культур із застосуванням препаратів біологічного походження, зокрема Біодеструктора стерні виробництва ПП «БТУ-Центр».
Метою цієї технології є залучення до колообігу органічної речовини нетоварної частини врожаю, створення оптимальних умов для розвитку корисної мікрофлори у агроценозах, оздоровлення ґрунту та підвищення його родючості.
Біодеструктор стерні — це комплекс ґрунтових та ендофітних мікроорганізмів, що дає можливість підвищити родючість ґрунту та покращити його фізико-хімічні й біологічні показники: гранулометричний та хімічний склад, вміст органіки, знизити вміст збудників хвороб, підвищити кількість корисної мікрофлори, прискорити розкладання пожнивних решток.
Технологія із застосуванням Біодеструктора стерні включає обробку біодеструктором подрібненої соломи і стерні після збирання культури за допомогою обприскувача з одночасним загортанням у ґрунт дисковим агрегатом на глибину 8–10 см (рис. 2). Довгостебельні культури (кукурудза, соняшник) попередньо подрібнюються за допомогою подрібнювачів. Норма внесення препарату становить для зернових тонкостебельних культур 1 л/ га, для кукурудзи — 2–3 л/ га. Вилив робочої рідини 300 л/ га. За умов недостатньої вологи в ґрунті період деструкції дещо подовжується.
Рисунок 2. Внесення Біодеструктора стерні (а)
та вид поля після його заробки в ґрунт дисковим агрегатом (б)
Солома та рослинні залишки, що заорюються в ґрунт, мають значний термін розкладання. Зазвичай протягом зими солома в ґрунті розкладається за сприятливих умов на 40%. Застосування Біодеструктора стерні дає змогу збільшити ступінь розкладання соломи до 80% і більше, підтримати цілісність природної системи та пришвидшити достигання ґрунту навесні.
З рослинними рештками в ґрунт потрапляють і на них накопичуються фітопатогени — збудники хвороб. З метою попередження та пригнічення їх розвитку рекомендується застосовувати Біодеструктор стерні, до складу якого входять активні бактерії-антагоністи грибних та бактеріальних патогенів, а також синтезовані ними фунгіцидні й бактерицидні речовини.
Обробка пожнивних решток мікробними препаратами особливо важлива при переході на енергозберігальні технології мінімального та нульового обробітку ґрунтів (mini-till і no-till).
Внесення Біодеструктора стерні не має негативного впливу на насіння, деструктор діє тільки на пожнивні рештки. Сівбу на полях, де вносився Біодеструктор стерні, можна проводити без періоду очікування.
Важливим показником біологічної активності ґрунту є інтенсивність розкладання органічних речовин, які є у ґрунті і надходять в нього з органічними добривами, рослинними й тваринними рештками та іншими речовинами. Основним джерелом енергії для ґрунтової біоти є клітковина. Тому необхідно підтримувати активність корисної мікрофлори ґрунту обробкою його та рослинних решток застосуванням біологічних препаратів, прикладом яких є Біодеструктор стерні (рис. 3).
Рисунок 3. Пожнивні рештки кукурудзи, оброблені Біодеструктором
(стрілочками показано колонії мікроорганізмів)
Біодеструктор стерні, який вносився у досліджуваній біотехнології, суттєво підвищував активність мікроорганізмів ґрунту порівняно з варіантом без біодеструктора. Це підтверджується результатами аналізу розкладання пожнивних решток кукурудзи (табл. 1, рис. 4).
Таблиця 1. Результати деструкції післяжнивних решток
Застосування Біодеструктора стерні впливає на життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів. При цьому органічна речовина пожнивних решток локалізується у верхньому шарі ґрунту і не порушується його природна будова, чим створюються комфортні умови для життєдіяльності мікроорганізмів.
Рисунок 4. Розкладання пожнивних решток кукурудзи:
після внесення біодеструктора — 56,3% (1);
без біодеструктора — 25,5% (2)
Отже, оптимальні умови для розвитку целюлозоруйнуючих організмів створюються на тлі біологізації технології вирощування культур. Біологічна активність ґрунту під впливом ґрунтових та ендофітних мікроорганізмів, що входять до складу Біодеструктора стерні, змінюється, що є передумовою підвищення вмісту гумусу та стабілізації і розширеного відтворення родючості.
Висновки
1. Управління пожнивними рештками за допомогою складних мікробних препаратів дозволяє вирішити проблеми відновлення мікробної активності ґрунтів, відтворення родючості, зниження кількості хвороб рослин, зменшення використання мінеральних добрив і пестицидів.
2. При систематичному застосуванні Біодеструктора стерні прискорюється колообіг елементів живлення, що містяться у пожнивних рештках, збільшується кількість поживних речовин, які є в ґрунті у доступній для рослин формі, зростає вміст органічної речовини, що призводить до суттєвого покращення агрофізичних та агрохімічних показників ґрунту і, як наслідок, отримання високих врожаїв.
3. Загортання у ґрунт оброблених Біодеструктором стерні пожнивних решток призводить до збільшення біологічної активності основних груп мікроорганізмів, які відповідають за деструкцію та гумусоутворення.
4. Застосування Біодеструктора стерні викликає пригнічення патогенної та стимулювання розвитку корисної мікрофлори ґрунту.
Н. П. НІЛОВА, науковий співробітник
М. Л. НОВОХАЦЬКИЙ, канд. с.-г. наук
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
В. А. БОЛОХОВСЬКА, канд. техн. наук
О. В. РОСТОЦЬКИЙ, головний агроном
ПП «БТУ-Центр», м. Ладижин Вінницької обл.
У відтворенні родючості ґрунтів визначальну роль відіграє органічна речовина. Вона є координатором процесів ґрунтоутворення та важливим джерелом елементів живлення для рослин. Резервом надходження органічної речовини в ґрунт, за відсутності гною чи інших органічних добрив, є побічна продукція агровиробництва (солома, бадилля, стебла тощо).
Підвищення потенціалу родючості ґрунту досягається шляхом повернення винесених з урожаєм, а також втрачених через несприятливі природно-кліматичні фактори поживних речовин. Серед агротехнічних заходів поповнення ґрунтів поживними речовинами найважливішу роль відіграють органічні добрива, що містять всі необхідні для рослин елементи живлення, в тому числі і мікроелементи, збагачують ґрунт гумусом, мікрофлорою та поліпшують його фізико-хімічні властивості. Землі, які збагачуються органічним методом, мають сприятливу фізичну структуру, краще утримують воду. Ці поліпшення характеристик якості ґрунту безпосередньо впливають на врожайність, допомагають підтримувати стабільно високі показники продуктивності посівів навіть у посушливі роки.
Одним з видів органічних добрив є побічна продукція рослинництва (солома злакових і бобових культур, стебла кукурудзи та соняшнику, гичка буряків тощо). Систематичне використання пожнивних решток як органічного добрива посилює життєдіяльність мікрофлори та інтенсивність її дихання, покращує поживний режим та фізико-хімічні властивості ґрунту, підвищує вміст гумусу.
Як відмічав М. К. Шикула, нетоварна частина врожаю (солома, стебла кукурудзи, соняшнику, сорго, гичка, огудиння та інші післяжнивні рештки) — це колосальний резерв органічних добрив в умовах, коли гній через зменшення поголів’я худоби майже не вноситься на поля. Підраховано, що з 50 ц/га сухої речовини соломи у ґрунт надходить 5 ц органічної речовини, з пожнивними рештками — 10 ц, з коренями масою 25 ц/га — 4 ц. При внесенні 1 т соломи в ґрунт надходить 800 кг органічних речовин, 3,5–5,5 кг азоту, 0,7–1,7 кг фосфору, 5,5–13,7 кг калію, 0,5–1,7 магнію, 1,2–2,0 кг сірки, також мідь, цинк, бор, молібден, марганець, кобальт та інші мікроелементи.
Збереження рослинних решток, їх заорювання або заробка іншим способом допомагає збагатити склад ґрунту органікою та активізувати діяльність біоти. Спалювання ж пожнивних решток, яке нині практикується деякими господарниками (рис. 1) — економічно невигідне та неефективне, тому що втрачається значна кількість поживних елементів і знищується вся корисна мікрофлора у верхньому шарі ґрунту. Її місце займають нетипові для ґрунтотворних процесів і ефективної взаємодії з рослинами мікроорганізми. При цьому корені рослин заселяють мікроорганізми, які не «годують» сільськогосподарські культури елементами живлення, а паразитують на рослинному організмі.
Саме органічні залишки слугують матеріалом для утворення гумусу. Найактивнішу роль у цьому відіграють мікроорганізми, які здатні продукувати ферменти, що руйнують лігнін, целюлозу, клітковину, білки рослинних залишків.
Відновлення природних екосистем, збереження їхнього біологічного різноманіття, а також захист агроекосистем від деградації вирішується шляхом застосування альтернативних моделей землеробства, які базуються переважно на використанні мікробних препаратів. Необхідно відмітити і природоохоронну роль біопрепаратів. Вони не шкодять агроценозу, знижують пестицидне навантаження, відтворюють родючість ґрунту та продуктивність сівозмін.
До таких моделей аграрного виробництва належить і розроблена в УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого біологізована система землеробства. Збереження, підтримання та підвищення продуктивного потенціалу ґрунтів може здійснюватись через технологію вирощування зернових культур із застосуванням препаратів біологічного походження, зокрема Біодеструктора стерні виробництва ПП «БТУ-Центр».
Метою цієї технології є залучення до колообігу органічної речовини нетоварної частини врожаю, створення оптимальних умов для розвитку корисної мікрофлори у агроценозах, оздоровлення ґрунту та підвищення його родючості.
Біодеструктор стерні — це комплекс ґрунтових та ендофітних мікроорганізмів, що дає можливість підвищити родючість ґрунту та покращити його фізико-хімічні й біологічні показники: гранулометричний та хімічний склад, вміст органіки, знизити вміст збудників хвороб, підвищити кількість корисної мікрофлори, прискорити розкладання пожнивних решток.
Технологія із застосуванням Біодеструктора стерні включає обробку біодеструктором подрібненої соломи і стерні після збирання культури за допомогою обприскувача з одночасним загортанням у ґрунт дисковим агрегатом на глибину 8–10 см (рис. 2). Довгостебельні культури (кукурудза, соняшник) попередньо подрібнюються за допомогою подрібнювачів. Норма внесення препарату становить для зернових тонкостебельних культур 1 л/ га, для кукурудзи — 2–3 л/ га. Вилив робочої рідини 300 л/ га. За умов недостатньої вологи в ґрунті період деструкції дещо подовжується.
Рисунок 2. Внесення Біодеструктора стерні (а)
та вид поля після його заробки в ґрунт дисковим агрегатом (б)
Солома та рослинні залишки, що заорюються в ґрунт, мають значний термін розкладання. Зазвичай протягом зими солома в ґрунті розкладається за сприятливих умов на 40%. Застосування Біодеструктора стерні дає змогу збільшити ступінь розкладання соломи до 80% і більше, підтримати цілісність природної системи та пришвидшити достигання ґрунту навесні.
З рослинними рештками в ґрунт потрапляють і на них накопичуються фітопатогени — збудники хвороб. З метою попередження та пригнічення їх розвитку рекомендується застосовувати Біодеструктор стерні, до складу якого входять активні бактерії-антагоністи грибних та бактеріальних патогенів, а також синтезовані ними фунгіцидні й бактерицидні речовини.
Обробка пожнивних решток мікробними препаратами особливо важлива при переході на енергозберігальні технології мінімального та нульового обробітку ґрунтів (mini-till і no-till).
Внесення Біодеструктора стерні не має негативного впливу на насіння, деструктор діє тільки на пожнивні рештки. Сівбу на полях, де вносився Біодеструктор стерні, можна проводити без періоду очікування.
Важливим показником біологічної активності ґрунту є інтенсивність розкладання органічних речовин, які є у ґрунті і надходять в нього з органічними добривами, рослинними й тваринними рештками та іншими речовинами. Основним джерелом енергії для ґрунтової біоти є клітковина. Тому необхідно підтримувати активність корисної мікрофлори ґрунту обробкою його та рослинних решток застосуванням біологічних препаратів, прикладом яких є Біодеструктор стерні (рис. 3).
Рисунок 3. Пожнивні рештки кукурудзи, оброблені Біодеструктором
(стрілочками показано колонії мікроорганізмів)
Біодеструктор стерні, який вносився у досліджуваній біотехнології, суттєво підвищував активність мікроорганізмів ґрунту порівняно з варіантом без біодеструктора. Це підтверджується результатами аналізу розкладання пожнивних решток кукурудзи (табл. 1, рис. 4).
Таблиця 1. Результати деструкції післяжнивних решток
Застосування Біодеструктора стерні впливає на життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів. При цьому органічна речовина пожнивних решток локалізується у верхньому шарі ґрунту і не порушується його природна будова, чим створюються комфортні умови для життєдіяльності мікроорганізмів.
Рисунок 4. Розкладання пожнивних решток кукурудзи:
після внесення біодеструктора — 56,3% (1);
без біодеструктора — 25,5% (2)
Отже, оптимальні умови для розвитку целюлозоруйнуючих організмів створюються на тлі біологізації технології вирощування культур. Біологічна активність ґрунту під впливом ґрунтових та ендофітних мікроорганізмів, що входять до складу Біодеструктора стерні, змінюється, що є передумовою підвищення вмісту гумусу та стабілізації і розширеного відтворення родючості.
Висновки
1. Управління пожнивними рештками за допомогою складних мікробних препаратів дозволяє вирішити проблеми відновлення мікробної активності ґрунтів, відтворення родючості, зниження кількості хвороб рослин, зменшення використання мінеральних добрив і пестицидів.
2. При систематичному застосуванні Біодеструктора стерні прискорюється колообіг елементів живлення, що містяться у пожнивних рештках, збільшується кількість поживних речовин, які є в ґрунті у доступній для рослин формі, зростає вміст органічної речовини, що призводить до суттєвого покращення агрофізичних та агрохімічних показників ґрунту і, як наслідок, отримання високих врожаїв.
3. Загортання у ґрунт оброблених Біодеструктором стерні пожнивних решток призводить до збільшення біологічної активності основних груп мікроорганізмів, які відповідають за деструкцію та гумусоутворення.
4. Застосування Біодеструктора стерні викликає пригнічення патогенної та стимулювання розвитку корисної мікрофлори ґрунту.
Н. П. НІЛОВА, науковий співробітник
М. Л. НОВОХАЦЬКИЙ, канд. с.-г. наук
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
В. А. БОЛОХОВСЬКА, канд. техн. наук
О. В. РОСТОЦЬКИЙ, головний агроном
ПП «БТУ-Центр», м. Ладижин Вінницької обл.
09 грудня 2025
Агрофірма «Бонелет» з Одещини відмовилася від вирощування батату через його високу вимогливість до післязбиральної доробки, яка вимагає значних інвестицій.
Агрофірма «Бонелет» з Одещини відмовилася від вирощування батату через його високу вимогливість до післязбиральної доробки, яка вимагає значних інвестицій.
09 грудня 2025
09 грудня 2025
Для приготування дванадцяти традиційних страв різдвяної вечері у 2025 році українцям необхідно буде витратити близько 1374 грн.
Для приготування дванадцяти традиційних страв різдвяної вечері у 2025 році українцям необхідно буде витратити близько 1374 грн.
09 грудня 2025
09 грудня 2025
На ринку фуражної кукурудзи в Україні на минулому тижні домінувала знижувальна цінова динаміка, що здебільшого фіксувалось в південному регіоні.
На ринку фуражної кукурудзи в Україні на минулому тижні домінувала знижувальна цінова динаміка, що здебільшого фіксувалось в південному регіоні.
09 грудня 2025
09 грудня 2025
Експорт українських яєць динамічно зростає. Ключовими покупцями лишаються країни Європи, попит у яких формує цей висхідний тренд.
Експорт українських яєць динамічно зростає. Ключовими покупцями лишаються країни Європи, попит у яких формує цей висхідний тренд.
09 грудня 2025
09 грудня 2025
Станом на 5 грудня 6 заводів, які входять до «Укрцукру» завершили сезон цукроваріння 2025/26.
Станом на 5 грудня 6 заводів, які входять до «Укрцукру» завершили сезон цукроваріння 2025/26.
09 грудня 2025
09 грудня 2025
Обсяги забою великої рогатої худоби на м’ясо в господарствах усіх категорій України в січні-жовтні 2025 року становили 286,2 тис. т, що на 8% менше відносно аналогічного періоду 2024 року.
Обсяги забою великої рогатої худоби на м’ясо в господарствах усіх категорій України в січні-жовтні 2025 року становили 286,2 тис. т, що на 8% менше відносно аналогічного періоду 2024 року.
09 грудня 2025
