Високі темпи розвитку олійної галузі обумовлюються широким застосуванням сучасних, пристосованих до кліматичних умов України, сортів та гібридів соняшнику з вмістом олії у насінні не нижче 47%, верхня ж межа сягає 53%. За даними потужних олієпереробних підприємств, середній вміст олії в насінні соняшнику, яке останніми роками переробляється в Україні, складає 45%. Тобто реальний вміст олії часто буває менший за очікуваний. І тому є причини, й не одна.
Від чого залежить олійність насіння
До основних факторів, що впливають на олійність і зниження кількості накопиченої олії в соняшнику, відносяться:
1. Погодні умови. Оптимальні температурні показники повітря, коли вміст олії в насінні сягає в середньому 49%, варіюються в межах 24–30ºС. За температури вище 30ºС показник олійності падає до 10%. Велика кількість опадів (граду) і висока вологість ґрунту впродовж вегетації рослин теж призводять до зниження вмісту олії в насінні.
2. Своєчасний та ефективний захист соняшнику від шкідників і збудників хвороб. Це насамперед пов’язано з тим, що для оптимального процесу синтезу олії, рослини повинні бути у задовільному стані. Заселеність посівів шкідниками і ураження рослин хворобами суттєво погіршують якісні параметри продукції, зокрема знижують олійність насіння.
Щоб не допустити таких негативних наслідків, слід приділяти особливу увагу системі захисту рослин, використовуючи виключно оригінальні та дієві ЗЗР. Таку продукцію можна знайти у відомих компаній з відмінною репутацією: FERM, Syngenta, Bayer, Corteva, або ж обрати інший надійний агромагазин в Україні, що працює офіційно та надає усю необхідну документацію на легальну реалізацію агротоварів. Важливо не нехтувати цим правилом та не економити на пестицидах, купувати тільки в перевірених постачальників і виробників зі світовим іменем, які зарекомендували себе великою базою досліджень та роками успішної праці на ринку.
3. Родючість ґрунтів. Останніми роками в Україні найбільш поширеними стали сівозміни зі соняшником в умовах короткої ротації, наслідком яких є погіршення фітосанітарного стану агроценозу і масове розмноження ґрунтових шкідників (дротяники, личинки хлібних жуків, туруни) і спеціалізованих (соняшникова шипоноска, соняшниковий вусач, соняшникова вогнівка), а також накопичення у ґрунті мікозної інфекції соняшнику, особливо пероноспорозу, склеротініозу, сірої і вугільної гнилі та небезпечного паразитичного бур’яну — соняшникового вовчка, ураження рослин яким натепер перевищує 10%.
Що і як погіршує якість соняшнику
● Підвищення температури повітря та мінімальна кількість опадів впродовж вегетації рослин є однією з основних причин масового заселення посівів соняшнику павутинним кліщем, геліхризовою попелицею, соняшниковою шипоноскою і соняшниковою вогнівкою. Павутинний кліщ і попелиця, які живляться соком рослин, провокують зниження врожайності та олійності в соняшнику до 30%.
● Гусінь соняшникової вогнівки, яка вигризає насіння, тканину кошиків та обгорткові листи, також суттєво погіршує якість продукції — олійність насіння та загальна врожайність знижуються до 15–25%.
● Шкідливість сірої і білої гнилей проявляється у зниженні врожаю на 5–25% та погіршенні його товарних властивостей. Насіння в уражених кошиках темніє і стає гірким на смак. Вміст олії в ньому знижується до10%, при цьому кислотне число олії зростає в 10–100 разів, що робить її непридатною для вживання в їжу.
● Вугільна гниль негативно впливає на кількісні та якісні показники соняшника. За даними вчених, на уражених рослинах врожай знижується на 18–64%, що зумовлюється зменшенням розміру корзинок на 30–35%, маси 1000 насінин соняшника — на 13–36% та зниженням їх виповненості й олійності.
● Шкідливість фомопсису полягає не тільки у прямих втратах врожаю від надламування уражених стебел і вилягання рослин. У результаті поживного дисбалансу знижується посівна і товарна якість насіння. Зменшується маса 1000 насінин в 1,5–2 рази, олійність на 4,5%; вміст олеїнової кислоти — з 87 до 64%.
● Поширення пероноспорозу знижує врожайність соняшнику і призводить до зменшення вмісту олії в насінні через порушення процесів дихання та вуглеводного обміну.
В розрізі впливу різних чинників на вміст олії при вирощуванні соняшнику можна припустити, що питома частка шкідників і хвороб складає у середньому до 25%.
Дієва система захисту соняшнику
Для контролю шкідників і хвороб у посівах соняшнику потрібно проводити такі заходи:
1. Дотримуватися сівозміни, яка передбачає повернення соняшника на попереднє поле не раніше ніж через 8 років. Не рекомендується висівати соняшник після сої, гороху, ріпаку, оскільки ці культури уражуються спільними хворобами.
2. Проводити фітопатологічний аналіз насіння, що дає змогу запобігти висіву насіння, ураженого фомопсисом, з домішками вовчка і склероціїв збудників білої і сірої гнилей.
3. На насіннєвих і товарних посівах у фазі 2–3 пари справжніх листків видаляти з корінням усі рослини, уражені несправжньою борошнистою росою, і спалювати їх.
4. Дотримуватися оптимальної густоти висіву насіння та рекомендованих доз внесення мінеральних добрив.
5. Проводити комплекс профілактичних та захисних агроприйомів: передпосівне протруювання насіння, обробки фунгіцидами та інсектицидами впродовж періоду вегетації (див. табл.). При застосуванні препаратів необхідно обов’язково дотримуватися їх регламенту.
Ганна Ткаленко, доктор сільськогосподарських наук,
завідувач лабораторії мікробіометоду
Інституту захисту рослин НААН України
