Спробуймо розібратися з погляду науки й, виходячи з наукової логіки, зрозуміти, як далі чинити правильно.
Почнемо з географії та територіального розподілення сажкових хвороб на пшениці. На сьогодні ми маємо два види сажкових хвороб — тверду та карликову. На Заході нашої країни можна побачити карликову сажку, у Центрі та Сході — як тверду, так і карликову. Основна проблема полягає в тому, що відрізнити їх можна тільки в травостої пшениці, адже спори дуже схожі й візуально в мікроскоп розрізнити тверду та карликову сажку можуть тільки спеціалісти, які тривалий час вивчали ці хвороби, і яких досить небагато в нашій країні. Нині ми також не маємо відомостей щодо робочої тест-системи для проведення ПЛР-діагностики. Ми намагаємося відстежувати їх наявність, бо досить ретельно вивчаємо сажкові хвороби й навіть маємо патент на ПЛР-систему для визначення летючої сажки на кукурудзі. Тож, як бачимо, діагностувати різновид сажки вже на зерні досить складно. Щодо ураження насіннєвого матеріалу сажковими хворобами, то, за даними діагностичних центрів компанії «Сингента» за 2022–2023 роки, кожен 6-й зразок містив сажкові спори. Приблизне розподілення по регіонах України на сьогодні має такий вигляд (рис. 1).
Рис. 1. Діаграма розподілення твердої та карликової сажки по території України
Водночас слід розуміти, що за проведення діагностики на наявність сажкових хвороб на зерні дуже рідко трапляється тільки один вид сажки. Як правило, в основній масі карликової сажки фіксується невеликий відсоток (до 1%) спор твердої. Те саме стосується й початкових результатів діагностики зерна на наявність спор сажкових хвороб у 2024 році. Наразі діагностичні центри компанії «Сингента» діагностують ураження насіннєвого матеріалу й товарного зерна спорами карликової сажки з незначними домішками твердої (в межах 1–2% загальної кількості спор на одну зернівку). Також на сьогодні вже є розуміння того, що відсоток розвитку сажкових хвороб значно менший, ніж у 2022–2023 роках. Однак саме цей факт і спричиняє найбільше занепокоєння. Варто розуміти, що сажкові хвороби не можна не контролювати, хоч вони й дуже залежать від погодних умов, які ми абсолютно не можемо передбачити.
Незважаючи на те, що збудники твердої та карликової сажки дуже схожі між собою, вони мають одну суттєву різницю в циклі розвитку. Ідеться про різну тривалість періоду можливого ураження і тригери, що його провокують.
Рис. 2. Основна розбіжність твердої та карликової сажки озимої пшениці
Ураження твердою сажкою відбувається на початкових етапах розвитку культури, до фази перших трьох листків, а ураження карликовою може тривати весь зимовий період і на початку весни — аж до травня, якщо весна тривала і прохолодна. Прояв обох хвороб помітний тільки у фазу кінець молочно-воскової стиглості. Для обох хвороб характерна наявність запаху триметиламіну (оселедця).
Відрізнити хвороби найпростіше в травостої рослин. За наявності твердої сажки рослини нормальної висоти, а за карликової значно менші й сильно кущаться. Відрізнити ж їх на зерні досить складно, і цей метод, як уже зазначалося, потребує певного рівня кваліфікації. Спори дуже схожі.
Основне питання, що виникає: навіщо їх розрізняти? Річ у тім, що тверда і карликова сажка саме через різні періоди можливого ураження рослин вимагає для контролю різних діючих речовин. Зокрема, для твердої сажки потрібно 20 г тебуконазолу на 1 т насіннєвого матеріалу. Саме 20 г і не одним грамом менше! Обробка має бути максимально якісною, щоб забезпечити рівномірне перерозподілення діючої речовини на поверхні насіння.
Рис. 3. Симптоми карликової сажки 2022 року
Тепер розглянемо можливості контролю карликової сажки й основні його труднощі.
Насамперед пригадаємо біологію розвитку хвороби. Основний інфекційний потенціал зосереджується в ґрунті. Важливо, що спори зберігають здатність уражувати рослини протягом 4–8 років. На відміну від твердої сажки ураження відбувається впродовж тривалого періоду — до початку виходу рослин у трубку. Зараження також можливе через дикорослі злаки, що є для патогену резервацією.
Інфікування ґрунту відбувається в період збирання врожаю пшениці, коли сажкові мішечки руйнуються, а заспорене насіння осипається й за сприятливих умов успішно проростає.
Утворення інфекційного міцелію відбувається за температури 0…+5 ˚С, слабкого освітлення та достатньої вологості ґрунту протягом 3–5 тижнів. Зараження через ґрунт можливе від моменту появи сходів і до настання фази виходу в трубку.
Тригером розвитку хвороби було різке зниження температури в кінці лютого цього року. Спори почали проростати саме після цього різкого зниження температури, що їх спровокувало. Далі тривалий період знижених температур із постійним зволоженням поверхневого горизонту ґрунту дав змогу уразити значну кількість рослин. Тобто ураження відбувалося весь березень і квітень, і саме через це хвороба набула такого значного розвитку. Відповідно, всі ми добре розуміємо, що ефективність протруйників на момент ураження в березні-квітні була значно нижчою, і цей чинник робить неможливим 100-відсотковий захист від карликової сажки. Якщо уважно подивитися, то в усіх джерелах ефективність захисту від карликової сажки становить до 85%, саме завдяки дуже розтягнутому періоду можливого ураження. 2022–2023 роки, на жаль, потрапили саме в ті небажані 15%. 2024-го, як ми вже казали, прояв сажкових хвороб незначний, але карликова сажка є в усіх регіонах України — від Харкова до Волині.
Рис. 4. Карликова сажка (Tilletia controversa)
Наразі всі хочуть отримати чи то чарівний рецепт, чи то чарівну пігулку, що допоможе запобігти розвитку всіх видів сажкових хвороб надалі. І всі ми забуваємо, що контроль хвороб, на розвиток яких вагомий вплив мають погодно-кліматичні умови, максимально залежить від організаційно-господарських заходів.
З огляду на це ми повинні розуміти, що чарівної пігулки не існує. Максимальний захист залежатиме від насиченості сівозміни озимою пшеницею, основного обробітку ґрунту, захисту від злакових видів бур’янів і вже потім — протруйника.
Отже, наші рекомендації у разі прояву твердої та карликової сажки такі:
• Основне джерело інфекції — ґрунт, тому потрібний максимальний розрив у сівозміні між сівбою озимої пшениці. До речі, карликова сажка не уражуватиме ячмінь, також немає відомостей про карликову сажку на житі й тритикале;
• Оранка — хоча б на 20 см з обертом пласта, тому що спори проростатимуть тільки з поверхні ґрунту, коли на них потрапляє частково невелика кількість освітлення;
• Контроль злакових видів бур'янів не лише на полях сівозміни, а й на узбіччях;
• Якість посівного матеріалу (питання досить цікаве).
Відповідно до ДСТУ 3768:2019 сажковим уважається зерно, у якому 100 і більше спор на одну насінину. Відповідно все, що менше, не вважається ураженим сажкою. Ми на сьогодні спостерігали різну кількість спор на одну насінину — від 10 до 180 шт. На чому базується це ствердження — важко сказати. З наших спостережень спори на поверхні насіння не зможуть уражувати рослину, бо будуть знешкоджені контактними діючими речовинами, що містяться в складі протруйника. Звісно, ми не маємо права рекомендувати до висіву насіння, на якому більше ніж 100 спор тому умовно вважатимемо цей показник пороговим.
Рис. 5. Тверда сажка (Tilletia caries)
Ну, і щодо протруйників. Нині у світі є відомості про 85% контролю карликової сажки завдяки застосуванню двох діючих речовин: дифеноконазолу і Седаксану™.
Європа для контролю вказаної хвороби застосовує поєднання цих діючих речовин і досягає в подібних умовах зимово-весняного періоду 90–95% контролю. У нашій країні немає готового продукту, який містив би ці обидві діючі речовини. Чому? Тому що, на жаль, у нас є тверда сажка, яка не становить загрози у Європі. До того ж наші колеги у європейських країнах чітко дотримуються ефективних норм Седаксану™ на рівні 50 г/т насіннєвого матеріалу й дифеноконазолу — 45–50 г/т. І саме завдяки поєднанню повних норм Седаксану™ і дифеноконазолу вони й отримують такий високий ступінь контролю.
Що ж до наукового обґрунтування застосування діючих речовин в Україні, то, на жаль, нині тут більше питань, ніж відповідей. Ми, звісно, вивчаємо ці питання й наводимо те, що можемо стверджувати напевно: ефективність Седаксану™ і дифеноконазолу в повній нормі в польових умовах для контролю карликової сажки перебуває в межах похибки досліду.
Сучасний протруйник має містити одну з указаних діючих речовин для захисту від карликової сажки й обов’язково тебуконазол для захисту від твердої сажки.
В умовах нестабільного зволоження в осінній період для запобігання пригніченню сходів слід уникати суттєвого навантаження системних продуктів. Тобто треба розуміти, що поєднання більше ніж двох системних діючих речовин згубно впливатиме як на вегетативну масу, так і затримуватиме розвиток кореневої системи. Тому в умовах нестабільного зволоження в осінній період навантажувати насіннєвий матеріал повними нормами тебуконазолу та дифеноконазолу — досить ризиковано. Відповідно, для одночасного контролю твердої та карликової сажки найбільш раціональним рішенням буде — обрати поєднання тебуконазолу та Седаксану™. Отже, рекомендуємо в умовах посівної кампанії 2024 року звертати увагу на такі протруйники, як Вайбранс® Інтеграл і Вайбранс® Тріо.
Світлана ЧОНІ, канд. с.-г. наук,
технічна менеджерка з підтримки й
розвитку протруйників, ТОВ «Сингента»
