Сумною датою увійде в історію України 7 грудня 2017 року. Того дня Верховна Рада прийняла законопроект № 6776-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», який з 1 березня поточного року скасовує відшкодування експортного ПДВ для виробників соняшнику, сої та ріпаку. Варто зауважити, що правки, які запроваджували таку новацію (180 і 182), в першому читанні зняли. Однак їх повернула голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Попутно також з’ясувалося, що аграрії внаслідок хитромудрого «жонглювання» статтями бюджетних витрат фактично позбулися державних дотацій — так званої «квазиакумуляції».
Голова громадської спілки «Аграрний союз України» Геннадій Новіков з цього приводу заявив: «Те, що з’явилося вночі, виходить за межі здорового глузду (мається на увазі голосування за бюджет, яке за незрозумілою традицією чомусь завжди відбувається вночі). Повернення ПДВ з експорту також певним чином компенсувало втрати сільгоспвиробників, зараз і це забрали з олійних культур — фактично вкрали близько 10 млрд грн. Але для кого вкрали? Сільгоспвиробники платитимуть ПДВ, а отримають його виробники олії. Адже відшкодування ПДВ на олію ніхто не відміняв!».
А щодо квазиакумуляції Геннадій Новіков зазначає: така дотація планувалася як пряма підтримка, розподіл якої не потребував участі чиновника, що усувало корупційний чинник. Тому хоча аграрії після скасування ПДВ лише на цьому втрачали близько 20 млрд грн щорічно, але погодилися хоча б на такий «урізаний» варіант. А тепер з бюджету забрали 2 млрд грн прямої підтримки аграріїв і передали їх на інші статті, зокрема, 1 млрд грн на компенсацію вартості об’єктів тваринництва, зданих в експлуатацію. І це замість того, про що просили сільгоспвиробники — збільшити цю суму до 4-х мільярдів!
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов до цього додає: «Аграріїв просто «кинули» — коли йшлося про скасування спецрежиму оподаткування, нам казали: мовляв, МВФ ставить перед нами таку вимогу (до речі, це неправда, не було в рекомендаціях МВФ конкретно такої вимоги — В.К.), але ваші втрати компенсуємо дотацією». Насправді першу половину року аграрії бюджетну допомогу не отримували через хибний порядок її нарахування, який так і не змінили попри численні зауваження, а тепер її взагалі забрали».
Відтепер 945 млн грн на відшкодування частини придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва включено в статтю «фінансова підтримка галузі» разом із квазіакумуляцією, аби не було помітно, що останньої насправді там і нема. Натомість із сільгосптехнікою виходить щось цікаве: цього року на неї виділяли 500 млн грн, з них, зі слів Михайла Соколова, використано менше п’ятої частини, а тепер додали ще майже стільки. Порівняйте з тим, що на компенсацію відсоткової ставки з кредитів сільгоспвиробників виділено аж 66 млн грн.
А найцікавіше з компенсацією вартості побудови тваринницьких комплексів. «Український клуб аграрного бізнесу» вважає, що достатньо було виділити 400 млн грн на будівництво, 300 млн на закупівлю племінних тварин, а 4 млрд спрямувати на бюджетну дотацію з урахуванням зміни механізму розрахунку. Саме так аграрії просили внести в бюджет, але зробили якраз навпаки. «Ми підраховували — цього року на все будівництво ферм використано близько 300 млн а у нас лише компенсації — 4 млрд грн. Це дуже пасує до заяв про підтримку малих сільгоспвиробників — якраз вони будуватимуть ці величезні комплекси», — констатує Геннадій Новіков. Він стверджує: вся підтримка з тваринництва призначена на добудову птахівничого комплексу «Миронівського хлібопродукту» на Вінниччині.
Втім, не варто думати, що такі дії підтримали геть усі парламентарі. Так, народний депутат, член комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошниченко констатує: «Важко назвати це інакше, ніж шахрайством. Позаминулого, минулого років був хоч якийсь діалог парламентського комітету, аграрних асоціацій та уряду. Цьогоріч такої дискусії не було. Частина депутатів зреагувала, подали свої зауваження та пропозиції, але жодна депутатська поправка не була врахована під час підготовки документу до другого читання. Професійних дискусій не відбувалося, натомість певні питання вирішувалися в індивідуальному порядку».
Сенс поправок 180 та 182 видається очевидним: скасування експортного ПДВ має підвищити дохідність олійних підприємств. Хто тут лишився у програші — також очевидно: аграрії, які вирощують згадані олійні культури. За підрахунками експертів, їхні втрати через недоотриманий дохід становитимуть не менш як 10 млрд грн щороку! Вже зараз трейдери призупиняють закупівлі, хоча до 1 березня ще далеко. Це негативно впливає на ціну продукції. А ріпак на наступний рік вже посіяно з розрахунком на прибуток, якого тепер не буде!
Це лише прямі втрати. Але хто оцінить шкоду іміджу України як міжнародного партнера? Адже 1 березня не за горами, багато міжнародних контрактів вже укладено. І так маємо проблеми з виконанням угоди з ЄС, а 90% експортного ріпаку іде саме до ЄС! А інвестиції в аграрну галузь — який закордонний відчайдух тепер погодиться мати з нами справу, якщо посеред маркетингового року правила гри змінюються? Скільки збитку це буде у грошовому виразі?
Втім, чи отримають надприбутки виробники олії — теж велике питання. Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький вважає, що очікування короткострокової вигоди може обернутися тривалою стагнацією переробної галузі. Соняшник майже не експортується, а переробляється всередині країни, тому на нього падіння ціни не вплине. Найбільше це може стосуватися сої. Урожай цієї культури зібраний, але більша його половина не продана, і буде реалізовуватися після 1 березня (максимальна ціна реалізації формується у травні-липні), коли вже почне діяти норма про невідшкодування ПДВ при експорті.
Тоді, з урахуванням 20% падіння ціни, рентабельність вирощування ріпаку і сої стане нижчою за альтернативні зернові (пшениця, кукурудза) та навіть інші бобові культури (сорго, нут), що призведе до поступової відмови виробників від їх вирощування через економічну непривабливість. Тоді переробники знову зіткнуться із дефіцитом сировини, але вже набагато серйознішим, адже виробництво її зупинено, і ніякі насильницькі заходи тут не допоможуть.
І на завершення додамо: ми у світі не єдині, за нами спостерігають, і подібні «вибрики» не залишаться непоміченими. Зараз у Києві працює група експертів МВФ, яких якраз дуже цікавить наш бюджет. Думається, їх увагу приверне те, з якою легкістю ми заради задоволення апетитів двох олігархів ладні пересваритися з ЄС, ВТО і взагалі з усім світом. А воно до того йде: експерти Європейської Бізнес Асоціації вже заявили, що невідшкодування експортного ПДВ еквівалентне запровадженню експортного мита, що негативно вплине на конкурентоспроможність України на світових ринках. Отакої!
Володимир КОЛЮБАКІН, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
