Підбір гібрида - складова успіху

Кукурудза -- одна з найбільш цінних сільськогосподарських культур, яка має не лише важливі кормові властивості, але є ще й цінним продуктом харчування. Практично всі частини рослини (стебла, листки, стержні) використовуються у різноманітних галузях переробної промисловості. В останній час кукурудза стає однією з основних культур для переробки на етанол, який використовується як паливо і, на відміну від нафти, є відновлювальним джерелом.

У світовому землеробстві за посівними площами та валовим збором зерна кукурудза посідає третє місце після пшениці та рису. За врожайністю зерна вона перевищує майже всі кормові культури. Протягом останніх років урожайність зернової кукурудзи в Україні хоч і зростала з 3,74 т/га до 5,02 т/га, проте продовжує залишатися нижчою, ніж середньосвітова -- 4,99-5,18 т/га та значно нижчою порівняно з передовими виробниками світу.

Так, в останні роки урожайність зернової кукурудзи в США коливається у межах 9,59-10,34 т/га, Франції -- 8,81-9,44 т/га, Китаї -- 5,06-5,48 т/га. Суттєве підвищення урожайності кукурудзи в Україні відбулося після 2005 року, коли агроформування почали впроваджувати більш високопродуктивні сорти і гібриди та ретельніше дотримуватися технології їх вирощування (табл. 1).

 

Таблиця 1. Урожайність зернової кукурудзи в Україні та світі, т/га

 

Стабілізація ринку зерна та підвищений попит на кукурудзу як в Україні, так і за її межами призвели до зростання та стабілізації вартості зерна цієї культури, що забезпечило рентабельне виробництво кукурудзи в країні. Тому вітчизняні товаровиробники миттєво відреагували збільшенням площ посіву цієї культури. Активний розвиток комбікормової та крохмало-паточної галузей також вимагає відповідного рівня забезпеченості зерном кукурудзи. Так, у 2006 році посівні площі цієї культури в Україні становили близько 1,72 млн га, а в торік зросли до 2,65 млн га (табл. 2).

Тривалий час відсутність високопродуктивних ранньостиглих гібридів стримувало розповсюдження кукурудзи в північно-західні регіони України. Нині селекційними центрами створено нові ранньостиглі та середньоранні гібриди кукурудзи, які відрізняються стійкою та високою продуктивністю, а їх зерно може швидко віддавати вологу при дозріванні. Наприклад, у 2006 році у Чернігівській області було посіяно 102,5 тис. га кукурудзи, а вже минуло року -- 204,0 тис. га, у Київській також площі під кукурудзою збільшилися протягом зазначених років з 78,8 тис. га до 183,6 тис. га, у Сумській -- з 32,9 до 136,4 тис. га, Хмельницькій -- із 33,6 до 111,0 тис. га. Отже, кукурудза швидко розповсюджується у північні та західні регіони України, де раніше її вирощування стримувалося кліматичними умовами, відсутністю скоростиглих форм. Значно зросли площі вирощування культури у Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Харківській, Кіровоградській областях.

 

 

Таблиця 2. Зібрана площа кукурудзи на зерно в розрізі регіонів, тис. га

 

Для нормального росту і розвитку кукурудза на зерно потребує відповідного температурного режиму і вологозабезпеченості. Температурні умови в зоні Лісостепу і Степу України є сприятливими для вирощування кукурудзи усіх груп стиглості, дещо ризикованими для пізньостиглих форм є північні лісостепові райони. Несприятливою для вирощування середньостиглих та середньопізніх гібридів є зона Полісся. Кукурудза, завдяки добре розвинутій кореневій системі і підвищеній стійкості до ґрунтової та повітряної посухи, вважається посухостійкою культурою. Тому зони Лісостепу і Степу України відповідають її біологічним потребам. Виключенням є посушливі райони південного Степу, які вважаються менш задовільними для вирощування цієї культури, а урожайність взагалі знаходиться на межі збитковості.

Значна частина посівів кукурудзи в нашій країні розташована в районах із недостатнім та нестійким зволоженням, де обмежена кількість опадів і високі температури повітря під час вегетації рослин часто призводять до помітного зниження урожаю зерна (табл. 3).

Важливим резервом підвищення продуктивності кукурудзи і збільшення валових зборів зерна є широке впровадження у виробництво нових гібридів різних груп стиглості, які відзначаються високим ефектом гетерозису та потенціалом урожайності. Серед новостворених біотипів кукурудзи існують форми інтенсивного типу, які вимогливі до умов зовнішнього середовища і рівня агротехніки, а також гібриди, які мають понижену реакцію на зміну прийомів вирощування, що обумовлює помітну економію енергоресурсів і матеріальних витрат.

 

 

Таблиця 3. Урожайність зерна кукурудзи в розрізі регіонів України, т/га

 

Сучасний асортимент гібридів кукурудзи відзначається різною тривалістю вегетаційного періоду, габітусом рослин, стійкістю їх до затінення, загущення, хвороб, посухи, реакцією на попередники тощо і поряд із відмінностями біологічних властивостей відзначається різною реакцією на застосування агротехнічних заходів.

В умовах загострення конкуренції на світовому ринку сільськогосподарської продукції та товарів для агропромислового виробництва, постійне масштабне застосування інноваційних досягнень є вирішальним чинником забезпечення конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і України в цілому. Впровадження інновацій забезпечує стійке економічне зростання, підвищує виробничий та соціальний розвиток суспільства, гарантує економічну безпеку та стабільність. Отже, без інновацій -- новітніх гібридів кукурудзи, неможлива інтенсифікація використання орної землі. Насінництво гібридів кукурудзи ведеться за складною, багатоступінчастою схемою і потребує надзвичайно високої кваліфікації спеціально підготовлених фахівців. Попри це воно з великою перевагою окуповується проявом гетерозису при сівбі у виробництві високоякісним гібридним насінням.

Основними селекційно-насінницькими центрами по кукурудзі є такі відомі установи Національної академії аграрних наук України у галузі гетерозисної селекції як Інститут зернового господарства (колишній Інститут кукурудзи), Селекційно-генетичний інститут, Інститут рослинництва ім. В.Я Юр’єва. Кращі гібриди вітчизняної селекції за своїми врожайними якостями не поступаються зарубіжним, а за своєю екологічною пристосованістю -- до посушливих грунтово-кліматичних умов України, навіть мають деякі переваги, які можуть проявитися лише за чіткого дотримання правил насінництва.

Сучасні гібриди за схемою схрещувань поділяються на такі:

У сучасному виробництві в господарствах, які вирощують кукурудзу, часто виникає питання: яким гібридам, яким групам їх стиглості надати перевагу, адже склад гібридів занесених до Реєстру сортів рослини України постійно вдосконалюється, збагачуючись новими, більш урожайними з покращеними господарськими ознаками. Нові інтенсивні гібриди відрізняються не тільки морфологічним типом, а й скоростиглістю, продуктивністю, стійкістю до хвороб, виляганням, реакцією на агротехнічні прийоми, умови вологозабезпеченості.

У 80-ті роки ХХ ст. у посівах кукурудзи степової зони перевага надавалася середньопізнім гібридам -- до 60%, а частка середньостиглих становила 40%. У 90-х роках селекційні установи поповнили спектр груп стиглості гібридів кукурудзи. Ранньостиглим рекомендувалося відводити 10% посівів, середньораннім -- 20-25%, а середньостиглим і середньопізнім -- відповідно 50-55% і 15-20%. По мірі збагачення набору високопродуктивними ранньостиглими і середньоранніми гібридами їх частку тепер рекомендовано збільшити, за даними Інституту зернового господарства НААН, до 15-20% і 30-35% відповідно, а середньостиглими треба засівати 40%, середньопізніми -- 10%. Нині до державного Реєстру сортів рослин України занесено більш ніж 450 сортів та гібридів, які різняться за своїми морфобіологічними особливостями. На жаль, впровадження науково-обґрунтованого співвідношення гібридів кукурудзи за групами стиглості в плані економного витрачання енергоресурсів при вирощуванні кукурудзи поки що залишається поза увагою ряду товаровиробників.

Основним етапом у вирощуванні кукурудзи на зерно має бути правильне визначення гібриду, який найкраще відповідає наявним грунтово-кліматичним, агротехнічним умовам та технічному забезпеченню конкретного господарства. Підвищення рівня виробництва продукції, зниження витрат на післязбиральну доробку вологого зерна забезпечують строки сівби та добір гібридів кукурудзи різних груп стиглості, частка яких у структурі посівних площ на зерно повинна бути диференційована і змінюватися залежно від спеціалізації господарства та його маркетингової спрямованості. В умовах інтенсифікації виробництва гібриди кукурудзи є самостійним фактором збільшення урожаю, проте розкрити свої потенційні можливості вони можуть лише при застосуванні належного рівня агротехніки з урахуванням біологічних особливостей росту і розвитку рослин.

Продуктивність гібридів різних груп стиглості неоднакова. Вищою потенційною продуктивністю відзначаються ті, які мають більш потужну кореневу систему (рис. 1) та розвинену листкову поверхню. Але урожайність визначається кількістю рослин на одиниці площі та їх індивідуальною продуктивністю.

 

 

Рис. 1 Коренева система гібридів кукурудзи різних груп стиглості за глибокого основного обробітку ґрунту, де 1 - ранньостиглий; 2 - середньоранній; 3 - середньостиглий; 4 - середньопізній.

 

Протягом 2005-2006 років на Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства проводили порівняльну оцінку районованих та перспективних гібридів кукурудзи різних селекційних центрів України (табл. 4). У 2005 році кращими за врожайністю виявилися гібриди селекції Інституту зернового господарства та компанії «Маїс» порівняно до гібридів Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва та Селекційно-генетичного інституту. Серед ранньостиглої групи вищої урожайності досягли Дніпровський 181 СВ -- 8,74 т/га та Руно 198 СВ -- 9,09 т/га. У групі середньоранніх гібридів кращу продуктивність показали Подільський 274 СВ, Хмельницький СВ, Кремінь 200 СВ, Модем МС 280 -- 8,98-9,34 т/га, гібриди Кадр 267, Євро МС 301, Маїс МС 226 забезпечували продуктивність на рівні 8,21-8,78 т/га.

Серед групи середньостиглих гібридів більшою урожайністю відзначилися Моніка 350 МВ -- 10,20 т/га та Круг МС 340, Світ МС 400, Юніон, Галера МВ, Євро МС 401, Солонянський 298 СВ -- 9,01-9,34 т/га. Дещо нижча продуктивність була у гібридів Харківський 323 МВ, Одеський 385, Ранг МС 310, Дар 347 МВ, Корона МС 350 -- 8,37-8,91 т/га. Середньопізні гібриди Фонд МС 404, Соколов 407, Кадр 443 та Дніпровський 473 сформували продуктивність на рівні 7,97-8,47 т/га, а Ефект МС 405 -- 8,96 т/га.

2006 рік відзначався посушливими явищами протягом періоду вегетації гібридів кукурудзи, що призвело до суттєвих недоборів урожайності. За посушливих умов кращими за врожайністю також виявились гібриди селекції Інституту зернового господарства та компанії «Маїс». Серед ранньостиглої групи вищої урожайності досягли гібриди Ушицький 167 СВ, Дніпровський 181 СВ, Руно 198 СВ та Бліц 160 МВ -- 3,90-4,20 т/га. У групі середньоранніх гібридів кращу продуктивність показали Подільський 274 СВ -- 5,05 т/га, Кадр 267, Хмельницький СВ, П’ятихатський 270 СВ -- 4,50-4,58 т/га, гібриди Коло МС 280, Євро 301 МВ, Кремінь 200 СВ забезпечили продуктивність на рівні 3,81-4,29 т/га. З-поміж середньостиглих гібридів більшою урожайністю відзначилися Юніон МВ, Дар 347 МВ, Моніка -- 4,64-4,92 т/га. Дещо нижча продуктивність відмічена у гібридів Харківський 313 МВ, Гіфт 310 МВ, Тон МС 320, Галера МВ, Солонянський 298 СВ -- 3,83-4,31 т/га. Середньопізні гібриди Фонд 404 МВ, Ефект МС 405, Соколов 407 СВ та Кадр 443 СВ сформували продуктивність на рівні 3,96-4,52 т/га.

Поряд із високою урожайністю гібридів важливе значення має їх стійкість до шкідників та хвороб, посухостійкість, властивість зерна швидко втрачати вологу при дозріванні. На території України кукурудзу пошкоджують понад 190 видів комах, які у різні роки пошкоджують різні органи. До найбільш поширених та небезпечних належать 22 види. Переважна більшість шкідників -- це багатоїдні види, що є домінантними у різних зонах. Стебло та качани кукурудзи в північному Степу України найчастіше пошкоджують бавовникова совка та стебловий кукурудзяний метелик.

Таблиця 4. Урожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від умов зволоження

 

Основні шкідники качанів (гусениці стеблового метелика і бавовникової совки) вигризають зерно в качанах. Зазвичай пошкоджені ними зернини видаляють повністю або частково в процесі післязбиральної доробки зерна. На якість зерна більше, ніж шкідники, впливають хвороби. Шкідники можуть бути переносниками їхніх збудників, а осередки пошкоджень -- місцями інфекції. Пошкоджені качани в полі легко піддаються фузаріозному загниванню або пліснявінню. Збудники цих хвороб можуть призводити до зниження продовольчих, фуражних і технологічних якостей зерна. Уражене зерно втрачає товарний вигляд, може набувати токсичних властивостей, погано зберігається. Отже, захист посівів від шкідників і хвороб, вчасне збирання без перестоювання урожаю, попередження механічного травмування зерна, дбайлива післязбиральна його доробка суттєво зменшують розвиток патогенної мікрофлори і негативний її вплив на якість зерна та його товарний вигляд.

Пошкодження гібридів кукурудзи є біологічним показником, який характеризує кожен конкретний біотип на стійкість до ураження шкідниками та хворобами. Проведені спостереження у 2006 році (табл. 5) показали, що пошкодження рослин почалися ще з фази цвітіння та формування зерна і залежали від погодних умов року.

Таблиця 5. Пошкодженість гібридів кукурудзи різних груп стиглості, %, 2006 рік

 

Основні шкідники качанів (гусениці стеблового метелика і бавовникової совки) вигризали зерна в качанах переважно на верхівках, і ступінь ушкодження був слабкий. У групі ранньостиглих найбільший відсоток пошкоджених качанів бавовниковою совкою помічений у гібридів Дніпровський 181 СВ та Кадр 195 СВ -- 45,0-46%; середньоранніх Кадр 217 МВ, Дніпровський 223 СВ, Хмельницький СВ, П’ятихатський 270 СВ, Білозірський 295 СВ -- 58,0-65%; у середньостиглих Дар 347 МВ та Юніон МВ -- 50%, Моніка 350 МВ -- 52%, а в групі середньопізніх найбільших ушкоджень зазнав гібрид Соколов 407 СВ -- 58%. Як правило, пошкоджені шкідниками зернини видаляються повністю або частково в процесі післязбиральної доробки зерна.

На якість зерна більш негативно, ніж шкідники, впливають хвороби. Шкідники можуть бути переносниками їх збудників, а осередки пошкоджень -- місцями інфекції. Пошкоджені качани в полі легко піддаються фузаріозному загниванню або пліснявінню. Збудники цих хвороб можуть призводити до зниження фуражних, продовольчих і технологічних якостей зерна. Уражене зерно втрачає товарний вигляд, може набувати токсичних властивостей, погано зберігається.

Ураження качанів фузаріозом простежувалося в усіх гібридів, а їх частка змінювалася від 18 до 62% на початку дозрівання та від 22 до 74% при збиранні. Бактеріозом пошкоджувалися не всі гібриди, а їх кількість становила від 3-5 до 45-72 шт. на 100 рослин залежно від дати спостереження. Зовсім не уражувалися Юніон МВ, Соколов 407 СВ, Круг МС 340, Фонд 404 МВ.

Пониклість качанів спостерігається під час дозрівання зерна та у разі пошкодження ніжки кукурудзяним метеликом. Цей показник має як позитивні, так і негативні властивості: позитив у тому, що волога під час опадів не потрапляє у качан і не збільшує вологості зерна, а стікає обгортками на землю; негатив -- якщо ніжка качана пошкоджена кукурудзяним метеликом, то під час дотику або від вітру качани можуть обпадати, що збільшує втрати під час збирання.

Від вдало визначеного строку збирання зерна кукурудзи залежать втрати зерна під час збирання урожаю, його травмованість та вологість, які впливають на технологічні витрати. Як свідчать наукові джерела, кукурудзу слід збирати в оптимально стислі строки, що дає змогу скоротити втрати зерна та зберегти високу якість продукції.

Перш за все варто відмітити, що у 2006 році вересень за кількістю опадів був «сухим». Протягом цього місяця вологість зерна гібридів кукурудзи усіх груп стиглості зменшувалася рівномірно, але ранньостиглі гібриди на його початок мали вологість зерна менш ніж 35%, а середньопізні досягли подібної величини тільки на початку другої половини місяця.

Темпи зменшення передзбиральної вологості зерна гібридів по групах стиглості були більш-менш рівномірні. У кожній групі виділялися гібриди з прискореною віддачею вологи зерном. Так, у групі ранньостиглих гібрид Ушицький 167 СВ мав на початок вересня найменшу вологість насіння, а гібриди Дніпровський 181 СВ та Руно 198 СВ відзначились інтенсивною її віддачею. У групі середньоранніх гібридів менша вологість спостерігалася у Кременя 200 СВ та Кадра 267 МВ, а найбільша -- у Подільського 274 СВ. Серед групи середньостиглих гібридів меншою вологістю та інтенсивною вологовіддачею відзначилися Солонянський 298 СВ, Моніка 350 МВ, Ранг МС 310 та Корона 350 МВ, а в групі середньопізніх -- Фонд 404 МВ.

 

 

Таблиця 6. Динаміка пониклості качанів гібридів різних груп стиглості, %

 

Отже, сучасні гібриди кукурудзи ранньостиглих та середньоранніх груп як за достатньо сприятливих, так і посушливих умов мало поступалися за врожайністю зерна більш пізньостиглим гібридам, або навіть їх перевищували. За передзбиральною вологістю вони переважали останніх на 15,9-3,5 абсолютних відсотка. В окремих групах можна виділити порівняно високоврожайні гібриди: у ранньостиглій -- Ушицький 167 СВ, Дніпровський 181 СВ та Руно 198 СВ; у середньоранній -- Хмельницький СВ, Кадр 267 МВ, П’ятихатський 270 СВ, Подільський 274 СВ; у середньостиглій -- Солонянський 298 СВ, Юніон МВ, Моніка 350 МВ, Галера МВ, Корона 350 МВ та середньопізній -- Фонд 404 МВ і Кадр 443 СВ.

У роки з несприятливими погодними умовами, особливо в критичні для кукурудзи періоди, середньопізні гібриди частково або повністю втрачали перевагу за врожайністю зерна над більш скоростиглими формами, поступаючись їм і за іншими господарськими ознаками.

 

Таблиця 7. Динаміка передзбиральної вологості зерна, %, 2006 рік

 

В умовах 2010 року серед гібридів кукурудзи різних селекційно-генетичних центрів вітчизняної селекції, які випробовувалися у Кіровоградському інституті агропромислового виробництва НААН України, більш продуктивними виявилися Дніпровський 181 СВ, Любава 279 МВ, Подільський 274 СВ, Красилів 327 МВ, Сов 329 СВ, Моніка 350 МВ, Збруч, Арія МВ, Веселка МВ, Джайв -- 6,86-7,72 т/га. Дещо нижчу урожайність на рівні 6,45-6,66 т/га формували гібриди Почаївський 190 СВ, Ізяслав 220 СВ, Липовець 225 СВ, Бистриця, Успіх МВ, Юнга МВ, Одеський 385 МВ, Полонез, Новація МВ (табл. 8).

З-поміж гібридів іноземної селекції виділилися SUFAVOR -- 9,07 т/га, ДКС 3511, ЕЕ 4605, SUM 1802 SUTOLO, SUM 2071 SUNERGY з рівнем продуктивності 8,05-8,68 т/га. Також високу урожайність мають гібриди Краснодарський 291 МВ, Краснодарський 300 МВ, PR38A79, PR37K85, PR35F38, PR36B08, ДК 315, ДК 440, SUM 1359 SURAJET, SUM 0307, SUM 0243 -- 7,53-7,96 т/га. Інші гібриди кукурудзи за своєю продуктивністю були близькими до вітчизняних форм.

 

Таблиця 8. Урожайність гібридів кукурудзи різних селекційно-генетичних центрів в умовах північного Степу України (КІАПВ НААН, 2010 рік)

 

Одним із найважливіших показників, який характеризує той чи інший гібрид, є передзбиральна вологість зерна. У технологічному процесі вирощування кукурудзи досушування зерна після збирання -- один із найбільш витратних елементів. Тому при виборі гібрида на цей показник слід звертати особливу увагу.

Гібриди кукурудзи, які належать до різних груп стиглості, в умовах недостатнього зволоження формували неоднакову врожайність зерна з різною передзбиральною вологістю. Значення останнього показника залежало як від тривалості періоду вегетації, так і від стійкості гібридів до посушливих явищ 2010 року. Досушування вологої зернової маси позначається на рівні виробничих витрат, однак ця стаття витрат залежить не лише від передзбиральної вологості, а й від кількості одержаного зерна.

Серед гібридів вітчизняної та зарубіжної селекції найменшу вологість зерна при збиранні станом на 15 вересня мали: Ізяслав 220 СВ, Елегія МВ, SUM 1802 SUTOLO, SUM 1088 SUDOKU, PR38В12, SUM 1359 SURAJET, Почаївський 190 СВ -- 11,6-12,5%, дещо більша вологість зерна (14%) спостерігалася у гібридів SUM 0235, Юнга МВ, Білозірський 295 СВ, ДКС 3420, PR38H67, Дніпровський 181 СВ, PR36B08, PR36D79, Успіх МВ, PR39T45, PR37N01 -- 13,0-14,8%. Вологістю від 15 до 17% відзначалися гібриди PR38M27, Одеський 360 МВ, Харківський 250 МВ, SUM 0307, ДК 391, Моніка 350 МВ, Шаланда МВ, SUM 0243, Чемеровець 260 СВ, SUM 2071 SUNERGY, Квітневий 187 СВ, ДКС 3511, ДКС 3871, ДКС 3759, Липовець 225 СВ, Ньютон, Галера МВ, Джайв, Росс 195 МВ, Подільський 274 СВ, Бистриця, Флагман, PR38A79, PR38A24.

Економічна ефективність вирощування зерна кукурудзи характеризує комплексну взаємодію рівня урожайності і вологості зерна залежно від технологічних аспектів, параметри яких впливають як на кількісні, так і вартісні показники елементів витрат. Застосування у виробництві існуючого діапазону біологічних груп стиглості гібридів кукурудзи та їх раціонального співвідношення у межах конкретного господарства дає змогу управляти і прогнозувати не тільки обсягами її виробництва, а й оптимізувати витрати на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси.

Останнім часом попит на зерно кукурудзи стрімко зростає, а ціна на сировину торік досягла найбільшої відмітки за останні десять років. Така ж тенденція щодо попиту збережеться, очевидно, й 2011 року, що свідчить про доцільність збільшення виробництва зерна кукурудзи в Україні. За даними модельних досліджень, економічна ефективність вирощування кукурудзи нових вітчизняних гібридів знаходиться майже на тому ж рівні, що зарубіжних (табл. 9).

 

Таблиця 9. Розрахунок порогів прибутковості виробництва зерна кукурудзи для гібридів вітчизняної та зарубіжної селекції залежно від технології вирощування

 

При вирощуванні вітчизняних гібридів кукурудзи за ресурсоощадливою технологією відмічаємо економію витрат на рівні 2233 грн/га, а зарубіжних -- 2253 грн/га. Очікуваний умовно-чистий дохід при вирощуванні вітчизняних гібридів за ресурсозберігаючою технологією сягає 5308 грн/га, а зарубіжних -- 5640 грн/га. При вирощуванні кукурудзи за інтенсивною технологією, з повною дозою мінеральних добрив, рекомендованою для північного Степу України, умовно чистий дохід знижується до 4560 та 5037 грн/га відповідно. Тобто в умовах недостатнього зволоження центральної частини України застосування ресурсоощадливої технології (N₁₀P₁₀K₁₀ при сівбі, обробка насіння комплексом мікроелементів на хелатній основі, використання лише грунтового чи страхового гербіциду) за вирощування як вітчизняних, так і зарубіжних гібридів забезпечує додатковий дохід на 749 та 603 грн/га більший стосовно інтенсивної технології вирощування кукурудзи (внесення N₆₀P₆₀K₆₀ такомплексний захист посівів грунтовими і страховими гербіцидами). Рентабельність при вирощуванні вітчизняних гібридів за ресурсозберігаючою технологією сягає 115,6%, тоді як за інтенсивною -- 66,8%. Застосовуючи зарубіжні гібриди, простежується аналогічна тенденція -- відповідно 101,1 та 64,3%.

За цінової ситуації, яка сформувалася у 2011 році, очікуваний поріг прибутковості виробництва зерна кукурудзи (рівень урожайності за рентабельності 0%) за ресурсоощадливої технології вирощування вітчизняних гібридів становить 2,78, зарубіжних -- 4,14 т/га, тоді як за інтенсивної технології відповідно 3,38 та 4,75 т/га. У разі погіршення кон’юнктури ринку (зниження ціни на зерно кукурудзи та зростання цін на добрива, пальне, ЗЗР, насіннєвий матеріал тощо) рівень дохідності інтенсивної технології знижується, і навпаки, при стабілізації витратної частини та значному зростанні закупівельних цін на зерно, додаткові надходження внаслідок підвищення урожайності за інтенсивної технології вирощування можуть перевищити додаткові витрати на її застосування.