Сорт
Сорт отримують в результаті багаторічного відбору і розмноження найбільш врожайних і стійких рослин. Всі якості таких рослин максимально яскраво виражені. При цьому сортові культури зберігають усі свої властивості і в наступних декількох поколіннях, але за умови, що вони не перезапилялись із рослинами інших сортів, інакше існує ймовірність, що у майбутньому будуть гірші сортові характеристики.
Рослини (на насіння) висаджують далеко від основних посадок. Також на квітучі насінники можна надіти марлеві мішечки. А для того щоб зав’язалося насіння від самозапилення, рослини періодично струшують.
Гібрид
Гібриди отримують шляхом схрещування спеціально підібраних рослин різних сортів. Перше покоління позначають знаком F1 (від лат. Filii — діти). Гібриди дають більш рясний урожай, вони менш схильні до різних захворювань, стійкіші до несприятливих умов, відрізняються високою якістю плодів у порівнянні з сортами. Але всі ці властивості гібриди зберігають тільки в першому поколінні F1. Тому збирати їхнє насіння для майбутніх посівів марно, оскільки в наступному поколінні (F2) рослини не тільки не повторюють вихідних якостей гібрида (F1), але будуть навіть значно гірше батьківських сортових пар, а через кілька поколінь повністю вироджуються.
Слід пам’ятати!
Максимальний потенціал гібридів проявляється за високого рівня технології вирощування, оскільки оптимальні умови дають змогу повністю використати потенціал їхньої урожайності. За посушливих умов на легких ґрунтах, менш придатних до вирощування ріпаку, та за обмеженого доступу елементів живлення гібриди відзначаються життєвою силою і надійним урожаєм. Завдяки добре розвиненій кореневій системі вони мають вищу здатність засвоювати воду й поживні речовини з ґрунту. Оскільки гібриди мають швидкі стартовий ріст та розвиток рослин в осінній період, їх можна висівати пізніше. Зважаючи на сильний розвиток, сіяти їх слід із меншою густотою, ніж популяційні різновиди та дещо глибше.
Ознаки популяції (сорту):
- високий потенціал урожайності, однак нижче, ніж у гібридів;
- через різноманіття сортів важко знайти різновид, добре придатний до специфічних ґрунтово-кліматичних умов;
- гарно витримують ранню сівбу з огляду на повільніший розвиток рослин восени;
- застосування регуляторів росту й розвитку не є обов’язковими (наприклад, для сортів із повільним осіннім розвитком), проте для сортів зі швидким початковим розвитком це сприяє поліпшенню зимостійкості.
До переваг гібридів можна віднести:
- вищий потенціал урожайності (мінімум на 15–20%);
- мають значно більший регенеративний потенціал, особливо під час різкого перепаду температур у весняний період;
- менш уразливі до стресових факторів, таких як: нестача вологи, висока температура, засоби захисту рослин тощо;
- посухостійкість;
- мають вищу життєздатність порівняно з класичними популяційними різновидами (за винятком деяких найновіших із високою життєздатністю);
- швидше розпочинають вегетацію навесні;
- характеризуються вищою продуктивністю рослин та здатністю до гілкування;
- мають більший асиміляційний апарат, товстіші стебла і краще розвинену кореневу систему;
- менш уразливі до хвороб;
- швидше відновлюються після пошкоджень захворюваннями;
- пізні строки сівби;
- нижча норма висіву.
Попри позитивні якості гібридів у Західній Європі ринкова частка лінійних сортів ще досі дорівнює близько 50%.
Порівняно з гібридами лінійні сорти мають наступні переваги:
- більша різноманітність;
- ранні строки сівби;
- вищий вміст олії;
- нижча вартість посівного матеріалу.
Порівнюємо та обираємо
Якщо в зоні переважають посуха, холод, ґрунтові умови, то більші переваги мають гібриди. Особливо у посушливих регіонах із низькою кількістю опадів. Вагомими перевагами їх порівняно з лінійними сортами є розвиток на ранніх стадіях восени, зимостійкість і краща здатність до відростання.
Посівний матеріал слід щороку оновлювати через появу ознак гібридності. Повторне вирощування гібридів є недоцільним через розділення ліній схрещування.
Перевагою лінійних сортів є більша їх різноманітність і в середньому дещо вища олійність зерна. Однак сорт не варто висівати у пізні строки (починаючи з середини і до кінця вересня).
Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук Інститут захисту рослин НААН
