Погодні умови чинять досить суттєвий вплив на формування білка в зерні. В помірно посушливі роки зерно пшениці озимої містить вищу кількість білка, але слід відзначити, що у разі зменшення запасів вологи в ґрунті зростання вмісту білка зберігається до тих пір, поки їх значення у метровому шарі становить не менше 70-80 мм. За подальшого зниження запасів вологи формується мілке та щупле зерно, особливо коли низька відносна вологість повітря і підвищений температурний режим у період наливу зерна.
Дослідження свідчать про те, що перестоювання пшениці на корені протягом 10-12 діб, а також тривале перебування у валках за несприятливих умов призводять до істотного погіршення показників якості.
За результатами досліджень Інституту сільського господарства степової зони, перестоювання пшениці на корені до 5-10 діб відмічалося значне зниження таких показників, як склоподібність та маса 1000 зерен. Ці показники різко погіршуються уже після випадання 1-2 дощів на посіви достиглої пшениці. А вже через 20 діб під впливом різних метеорологічних факторів шкідників і хвороб спостерігалося суттєве зниження таких показників, як масова частка білка та клейковини.
За умов вологої погоди у разі перестоювання пшениці може спостерігатися поширення хвороб, які призводять до почорніння зародка, збільшення частки зараженого зерна та його проростання у колосі.
У жарку погоду в післязбиральний період (вересень, жовтень) температура зовнішнього середовища довгий час не знижується до достатнього рівня. За таких умов фізіологічні процеси у зерні в складських приміщеннях не припиняються. Достатньо інтенсивно проходять процеси дихання, і зерно втрачає запаси речовин. Окрім виділення СО2, під час дихання виділяється велика кількість води, частина якої потрапляє у повітря, а частина осідає на поверхні зерна та зволожує його. Це призводить до посилення дихання та до самозігрівання. Тому зростає важливість забезпечення відповідного температурного режиму на період зберігання збіжжя.
Залежно від показників якості зерно м’якої пшениці поділяють на чотири класи, а твердої — на п’ять. Вимоги до якості кожного класу пшениці надано у наступних таблицях.
Показники якості зерна м’якої пшениці
М’яку пшеницю 1-3 класів використовують для продовольчих (переважно в борошномельній та хлібопекарській галузях) потреб і для експортування. Пшеницю 4-го класу застосовують на продовольчі й непродовольчі потреби та для експортування. На вимогу замовника у зерні м’якої та твердої пшениці можна визначати інші показники якості, які є не обов’язковими (некласоутворювальними): вміст зерен, ушкоджених клопом-черепашкою, сила борошна за альвеографом, індекс седиментації, тощо відповідно до чинних методик.
Для необов’язкових показників зерна пшениці м’якої рекомендуються значення:
- пошкодження зерна клопом-черепашкою, не більше 1 % — для зерна 1-го класу, 2 % — для зерна 2-3 класів, не обмежено — для 4-го;
- сила борошна в одиницях альвеографа, не менше 220 — для зерна 1-го класу, 160 — для зерна 2-го класу, 130 — для зерна 3-го, не обмежено — для 4 класу.
Зерно твердої та м’якої пшениці всіх класів має бути у здоровому стані, незіпріле та без теплового пошкодження; мати властивий здоровому збіжжю запах (без затхлого, солодового, пліснявого, гнилісного, полинного, сажкового, запаху нафтопродуктів тощо) та колір; не дозволено зараження пшениці шкідниками зерна.
Показники якості зерна твердої пшениці
Пшеницю, що внаслідок несприятливих умов дозрівання, збирання або зберігання втратила свій природний колір, визначають як «знебарвлену» і зазначають ступінь знебарвленості. Для зерна м’якої пшениці 1-3 класів дозволено перший і другий ступені, для 4-го — будь-який ступінь знебарвленості.
У разі невідповідності граничній нормі якості зерна м’якої пшениці хоча б за одним показником її переводять у відповідний за якістю клас. У разі невідповідності показників кількості та якості клейковини мінімальним вимогам 1-3 класів пшеницю переводять у 4-й клас за умови дотримання вимог до інших показників якості.
У разі невідповідності граничній нормі якості зерна твердої пшениці хоча б за одним із показників її переводять у відповідний за якістю клас.
За згодою суб’єктів підприємницької діяльності вологість зерна та вміст домішок у зерні пшениці допускають вище граничних норм за умови доведення ними такого зерна до показників якості, зазначених у таблицях цього стандарту.
У разі невідповідності граничній нормі якості зерна пшениці мінімальним нормам 4-го класу для м’якої і 5-го для твердої пшениці хоча б за одним із показників її визначають для обліку як «нестандартна» із зазначенням показника/показників невідповідності.
Вимоги до показників якості зерна пшениці для експортування та імпортування встановлюють у контракті (угоді) між постачальником та покупцем.
Залишкові кількості пестицидів у зерні пшениці не мають перевищувати норм, передбачених МБТиСН 5061 та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000.
Вміст радіонуклідів у зерні пшениці не повинен перевищувати рівнів, установлених ГН 6.6.1.1-130.
На полях, де передбачається одержання якісного зерна, перед збиранням масиву проводяться обкоси та окремий обмолот. На току зерно з крайових смуг складується окремо.
Передусім у стислі строки слід збирати прямим комбайнуванням пшеницю, найбільш заселену клопом-черепашкою, уражену фузаріозом та іншими хворобами зерна.
На забур’янених і площах, що нерівномірно дозрівають, доцільно застосовувати десикацію рослин. На товарних посівах за 2-2,5 тижні до збирання використовують гербіциди суцільної дії.
Проведення десикації дозволяє полегшити та прискорити збирання, зменшити втрати зерна в 2-3 рази, знизити собівартість зерна завдяки економії енергоносіїв. Десикація також забезпечує захист посівів наступних у сівозміні культур від багаторічних бур’янів.
На насінницьких посівах гербіциди суцільної дії для десикації застосовувати не можна — відбувається зниження схожості на 30 %.
Жнива, залежно від погодних умов, можна розпочинати через 5-10 днів після застосування десикантів. Горох обробляють за пожовтіння 70-75 % бобів.
Повітряно-теплова обробка зерна гороху забезпечує знищення збудників аскохітозу, бактеріозу, фузаріозу, пероноспорозу та підвищує схожість насіння. На зберігання засипати насіннєвий матеріал можна тільки після аналізу на зараження гороховим зерноїдом. У разі виявлення більше 10 жуків на 1 кг зерна його знезаражують. Починати потрібно через 40-45 днів після збирання і закінчити фумігацію не пізніше другої декади вересня (до масового вильоту жуків зерноїда з насіння).
Післяжнивне лущення стерні, своєчасне знищення сходів падалиці та бур’янів у серпні-вересні — найбільш важливі агротехнічні заходи боротьби зі шкідниками, збудниками хвороб і бур’янів, які розвиваються після збирання хлібів. Це сприяє покращенню фітосанітарного стану посівів.
Назар УМРИХІН, завідувач науково-технологічного відділу
рослинництва й тваринництва ІСГС НААН, канд. с.-г. наук,
експерт-дорадник із питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу селекції, насінництва і
трансферу інновацій ІСГС НААН, канд. техн. наук, с. н. с.,
експерт-дорадник із питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
Юлія КОРШУНОВА, завідувач вимірювальної лабораторії ІСГС НААН
Тетяна МОСТІПАН, старший науковий співробітник лабораторії
кормовиробництва та фітопатології ІСГС НААН,
експерт-дорадник із питань інтегрованого захисту рослин
