Ефективність виробництва цієї культури буде зростати, якщо враховуватимуться сортові й технологічні особливості м’якої та твердої пшениці. Яра пшениця — культура раннього строку сівби, її розпочинають сіяти на початку весняних польових робіт — за настання фізичної стиглості ґрунту. Насіння повинно якісно загортатись розпушеним ґрунтом. Не варто допускати сівбу в перезволожений, неякісно підготовлений ґрунт. За середніми багаторічними даними наукових установ найкращі строки сівби ярої пшениці — це кінець березня — початок квітня. Насіння ярої пшениці добре проростає під час вбирання води, кількість якої становить 30–60% маси сухого зерна. Насіння твердої пшениці потребує води для проростання на 5–7% більше.
Пшениця яра культура ранніх строків сівби. Серед ярих зернових вона одна з найбільш холодостійких. Її насіння здатне проростати за мінімальної плюсової температури +0,5…+1,0 °С. Проте процеси проростання та поява сходів за таких температур протікають дуже повільно. За температури ґрунту на глибині загортання +4…+5 °С сходи з’являються на 20-ту добу, за 8 °С — на 13-ту добу, за 10 °С — на 9–10 добу, за 15 °С — на 7-му добу. Як порівняти з іншими ярими культурами, пшениця яра добре переносить весняне пониження температурних показників, тоді як ячмінь ярий може відчувати пригнічення, і спостерігається таке явище, як «застуженість» рослин. Сходи здатні витримувати приморозки до –8…–10 °С. У фазі кущіння рослини витримують короткочасні морози до –7…–9 °С. Найкраще рослини кущаться та формують вузлову кореневу систему за температури +10…+12 °С. Зниження температури ґрунту в цей період позитивно впливає на утворення та розвиток вузлових коренів, а тим самим і на продуктивність рослин пшениці ярої. Оптимальною температурою для колосіння та наливу зерна є +16…+20 °С, для дозрівання +23…+25 °С. Сума активних температур за період «сівба — сходи» становить близько 120 °С, «сходи — колосіння» — 800–900 °С, «колосіння — дозрівання» — 650–700 °С. Тверда пшениця вимогливіша до тепла. З підвищенням температури скорочується як період, так і енергія кущіння.
До вологи яра пшениця більш вимоглива, ніж ячмінь, і менш вимоглива, ніж овес. Кущистість її значною мірою залежить від вмісту вологи і поживних речовин у ґрунті. За достатнього зволоження ґрунту яра пшениця переносить підвищення температури до +30 °С без зниження врожаю. За температури +38…+40 °С у рослин через 17 год настає параліч продихів, внаслідок чого може сформуватись щупле зерно. УВ житті рослин є періоди, коли вони особливо чутливі до нестачі вологи. Збільшення потреби в воді починається з фази кущіння до наливу зерна. Яра пшениця має повільний розвиток кореневої системи, особливо в перші два тижні вегетації. У фазі виходу в трубку і колосіння спостерігається найбільший приріст вегетативної маси і найбільша витрата води. За відсутності або нестачі води в ґрунті в цей період погано розвивається вузлова коренева система, послаблюється кущіння, рослини гірше розвиваються, скорочується період росту від виходу в трубку до колосіння і різко знижується врожай. М’яка пшениця менш чутлива до зниження вологості ґрунту, ніж тверда. Тверда пшениця у зв’язку з кращою поглинальною здатністю кореневої системи більш стійка до ґрунтової посухи і краще переносить повітряну посуху. Критичним щодо вологи є міжфазний період кущіння — виходу в трубку. Нестача вологи в цей період призводить до збільшення кількості безплідних колосків. Від загального споживання за вегетацію у фазі сходів яра пшениця споживає 5–7% води, кущення — 15–20 %, стеблування — колосіння — 50–60%, молочної стиглості — 20–30%, воскової — 3–5 %. Тобто найбільш критичним періодом щодо вологи є кущення і вихід рослин у трубку.
Транспіраційний коефіцієнт м’якої пшениці становить 420, а твердої — 400. Для нормального розвитку ярої пшениці необхідно, щоб запаси доступної рослинам вологи на час сівби в метровому шарі ґрунту становили не менше 160 мм. Сходи ярої пшениці з’являються за 7–12 діб після сівби, кущення настає через 12–15 діб після сходів, трубкування — через 16–26 діб після початку кущення, через 3–6 діб починається цвітіння, через 15–18 діб від цвітіння зернівка досягає повної довжини і вступає у фазу молочної стиглості, в якій вона перебуває 10–15 діб. Вегетаційний період у м’якої пшениці триває 85–110 діб, у твердої — 100–115 діб. Яра пшениця більш негативно реагує на пізніші строки сівби, ніж ярий ячмінь. Запізнення із сівбою за оптимальних умов зволоження зумовлює недобір урожаю 0,1–0,5 т/га на кожен день запізнення, а за посушливої весни цей недобір може зростати. Для одержання високого врожаю її потрібно висівати раніше від ярого ячменю. Особливо чутлива до запізнення строків сівби тверда пшениця, що пов’язано з вповільненим вбиранням вологи насінням під час проростання. Запізнення із сівбою на 10 діб може спричинити зниження врожайності на 20–25%.
Галина КОЗЕЛЕЦЬ, завідувач лабораторії науково-інноваційного
впровадження, первинного та елітного насінництва ІСГС НААН,
канд. с.-г. наук, експерт-дорадник з питань рослинництва;
Віталій ІЩЕНКО, заступник директора з наукової роботи, завідувач
лабораторії селекції зернових і технічних культур ІСГС НААН,
канд. с.-г. наук, експерт-дорадник з питань рослинництва;
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу
та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
канд. техн. наук, с. н. с., дорадник з питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва.
