Крім оптимальної температури і відносної вологості повітря, важливо, щоб після обприскування не було дощів хоча б протягом 5-6 годин. Цього часу достатньо для проникнення гербіцидів у тканини листя диких рослин. Опади змивають препарат із поверхні листя, і він не надходить у рослини в потрібній кількості. Слід відмітити, що ефективність препаратів нового покоління менше залежить від опадів після їх внесення.
Строки застосування гербіцидів залежать від властивостей того чи іншого препарату, біологічних особливостей культури і бур’янів, вибірковості, спектру дії тощо.
Найдоцільніше знищувати бур’яни системно і по можливості у більш ранні фази розвитку їхніх рослин. На посівах озимої пшениці таким сприятливим періодом є рання весна, коли рослини культури перебувають у фазі кущення і, відповідно, є найбільш стійкими до дії більшості гербіцидів. Рослини різних видів бур’янів (як зимуючих, так і ранніх ярих) перебувають у цей період у стадіях розеток або сходів: підмаренник чіпкий, кучерявець Софії, пушняк канадський, рутка лікарська, ромашка непахуча, сухоребрик Льозеліїв, талабан польовий та інші. Присутні на посівах бур’яни ще не здатні затінювати культурні рослини і тим самим створювати для них режим енергетичного (світлового) голодування, яке позбавляє рослини здатності засвоювати елементи мінерального живлення і воду. До того ж, комплекс рослин бур’янів ще не встигає поглинути значних обсягів елементів мінерального живлення з грунту. Важливою є також та особливість, що практично всі види бур’янів на таких стадіях розвитку чутливі до дії гербіцидів.
Проведення обприскування посівів озимої пшениці у більш пізній період вегетації забезпечуватиме істотно нижчий рівень ефективності захисної дії гербіцидів через появу і наростання фактора фазової резистентності до них у рослин бур’янів.
Особливо актуальною проблема фазової резистентності стає при проведенні захисту від бур’янів посівів культурних рослин, які вирощують із широкими міжряддями. Такі посіви досить тривалий час не здатні самі протистояти бур’янам на відміну від посівів озимого жита. Тому посіви з широкорядним способом сівби (цукрові буряки, соняшник, кукурудза, соя та інші) потребують особливої уваги і надійного захисту від бур’янів.
Низька відносна вологість повітря, висока сонячна активність, вітер і спека сприяють тому, що рослини після виходу проростків на поверхню грунту покривають свої листки і стебла шаром захисних епікутикулярних восків. Такий процес досить динамічний. Наприклад, у рослин лободи білої у фазі двох листків шар епікутикулярних восків порівняно з фазою сім’ядоль зростав у середньому у 2,3 разу, у фазі чотирьох листків - уже в 4,5 разу, а у фазі восьми листків - у 7,1 разу. Такі воски захищають рослину не лише від висихання, а й від проникнення у тканини гербіцидів. Із наростанням захисного шару епікутикулярних восків на поверхні рослин знижується здатність гербіцидів проникати через такі захисні покриви в тканини та провідні системи бур’янів.
Іншим важливим фактором є здатність рослин із фазами розвитку нарощувати запаси органічних пластичних речовин у своїх тканинах. Пластичні речовини в клітинах рослин виконують багато функцій. Серед основних - створення запасу енергетичного матеріалу в організмі рослини, який особливо необхідний у стресових ситуаціях (йдеться, наприклад, про порушення фотосинтезу в результаті дії гербіцидів), і здатність пластичних речовин хімічно зв’язувати діючі речовини препаратів та робити їх неактивними. У молодих рослин запаси пластичних речовин (насамперед сума вуглеводів) швидко зростають. Наприклад, у рослин щириці звичайної у фазі двох листків вміст пластичних речовин порівняно з фазою сім’ядоль зростав у середньому у 1,6 разу , а у фазі чотирьох листків - у 2,2 разу. У рослин лободи білої у фазі двох листків вміст пластичних речовин збільшився порівняно з фазою сім’ядоль у 2,6 разу, а чотирьох - у 3,3 разу. До формування у рослин восьми листків вміст пластичних речовин зростав у 4,6 разу.
Виходячи з цього, обприскування посівів доцільно проводити, коли більшість сходів перебуватимуть у фазах сім’ядоль-двох листків.
У такому разі високої ефективності дії можна досягти навіть застосовуючи мінімальні норми витрати гербіцидів. Через розтягнутість періоду масової появи сходів більшості видів бур’янів доводиться проводити кілька послідовних обприскувань гербіцидами. Певна річ, такий підхід вимагає додаткових витрат (2-4 проходи обприскувачів на посівах), але вони виправдані тим, що забезпечують високу ефективність захисної дії системи в цілому. Не менш важливе значення, ніж якість і своєчасність проведення обприскувань, має правильний вибір гербіцидів або їх композицій.
Ґрунтові (базові) гербіциди використовують у більшості випадків до появи сходів культурних рослин. Вони створюють захисний екран і пригнічують проростаючі з насіння бур’яни. Тому грунтові гербіциди застосовують переважно проти однорічних бур’янів. Перевагою використання грунтових гербіцидів є можливість контролювати кілька хвиль проростаючих бур’янів, що забезпечує потужний старт для проростаючої культурної рослини. Грунтові гербіциди знаходять широке застосування при інтенсивних технологіях вирощування всіх основних сільськогосподарських культур. Їхньою основною перевагою є тривалість захисної дії, яка нерідко поширюється на весь вегетаційний період. Перевагою ґрунтових гербіцидів є і те, що їх токсична дія менше залежить від погодних умов. При застосуванні ґрунтових препаратів опади забезпечують тільки позитивну дію, більш рівномірно розподіляючи препарат у грунті; вплив вітру проявляється меншою мірою, так як у цьому випадку застосовується крупнокрапельнеобприскування розпилювачами з великими вихідними отворами, котрі не забиваються сторонніми домішками.
До перевагґрунтових препаратів слід віднести можливість поєднання їхвнесення з іншими сільськогосподарськими операціями (посів, культивація, боронування). Недоліком цього виду гербіцидів в окремих випадках є залежність ефективності дії на бур’яни від вологості грунту. Як правило, технічна ефективність ґрунтових препаратів, що знаходяться у сухому шарі грунту, невисока.
Нанесення гербіцидів на поверхню грунту не має принципових відмінностей від обприскування вегетуючих рослин. Як правило, під час обприскування грунту застосовуються більші норми витрати робочої рідини у зв’язку з меншим ступенем її диспергування.
При внесенні ґрунтових препаратів слід віддати перевагу причіпним штанговим обприскувачам, які мають більшу місткість баків. Це забезпечує вищу продуктивність обробок.
Вплив способів внесення ґрунтових гербіцидів на їх ефективність
Найбільш простим і менш трудомістким способом застосування ґрунтових гербіцидів є обприскування грунту. Однак за відсутності дощів гербіцид, що знаходиться на поверхні грунту, здатний вивітрюватися або розкладатися під дією сонячних променів, а деякі препарати не можуть застосовуватися у такий спосіб через схильність їх до випаровування. Окремі гербіциди, які перебувають у сухому шарі грунту, не проявляють токсичної дії. Тому поверхневе обприскування грунту гербіцидами використовується в умовах частих опадів або у поливному землеробстві. В інших випадках потрібна заробка препарату у шар ґрунту.
Внесення гербіцидів у грунт у вигляді горизонтального екрану потребує створення спеціальних пристосувань із робочим органом, який рухається у грунтовому шарі. У цьому випадку не має можливості слідкувати за безперебійною роботою розпилювачів, незручні їх заміна і прочищення. Крім того, при підвищеній вологості грунту виникає його налипання на різні деталі, що ускладнює робочий процес. Тому обприскування поверхні грунту із послідуючою заробкою робочого розчину ґрунтообробними знаряддями широко застосовується в аграрному виробництві. Таким способом щорічно на багатьох площах вносять грунтові гербіциди на посівах цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, сої та інших культур.
Істотним фактором у системі захисту від бур’янів є особливості останніх масово проростати протягом досить тривалого часу. Деякі бур’яни - види лободи, щириць, мишіїв тощо - за сприятливих умов здатні проростати впродовж усього вегетаційного періоду. Загалом комплекс найбільш поширених і шкодочинних видів бур’янів на посівах широкорядних культур інтенсивно сходить протягом 30-45 днів від моменту появи сходів культурних рослин. Широке використання ґрунтових гербіцидів забезпечує лише тимчасовий захисний результат: зазвичай вони проявляють ефективність протягом 30-40 днів від моменту внесення їх у грунт. Традиційно це третя декада квітня.
Висока ефективність дії таких препаратів на проростки рослин бур’янів можлива лише за наявності достатньої кількості вологи у верхньому шарі грунту у квітні-травні. В умовах стрімкої та сухої весни більш раціонально застосовувати грунтові гербіциди до проведення сівби, в умовах прохолодної та вологої - до появи сходів рослин культури. Високостеблові культури - кукурудза, соняшник - до часу зниження ефективності захисної дії ґрунтових препаратів самі здатні затінювати поверхню грунту і надійно контролювати ситуацію із бур’янами на посівах. Менш конкурентоспроможними є посіви цукрових буряків, овочевих культур.
При внесенні ґрунтових гербіцидів необхідно також враховувати тип грунту і його хімічний склад. На глинистих грунтах із високим вмістом гумусу гербіциди діють довше, ніж на легких малогумусних. Тому із метою забезпечення високої ефективності ґрунтових препаратів на легких грунтах вносять у 1,5-2 разів менше препарату, ніж на важких. Таким чином, при застосуванні ґрунтових гербіцидів на легких грунтах із рекомендованих норм використовується мінімальна, на суглинистих і глинистих - середня, на чорноземах і торф’яниках - максимальна.
Визначення норми витрати гербіцидів
При визначенні норми витрати гербіцидів у конкретних випадках слід керуватися, з одного боку, рекомендаціями регламенту дозволених до застосування пестицидів, а також особливостями поля - видовим складом забур’яненості, екологічними умовами, фазою розвитку культурних рослин і бур’янів, ступенем забур’яненості, механічним складом ґрунту, вмістом у ньому органічних речовин. У рекомендаціях норми витрати препаратів, як правило, вказані у вигляді інтервалу чисел, в якому культурні рослини стійкі проти гербіциду, а бур’яни - найчутливіші. Визначаючи потрібну норму, меншу величину з рекомендованого інтервалу вибирають в умовах малорічного підтипу забур’яненості, при високій відносній вологості повітря, оптимальній для рослин температурі, на ранніх фазах розвитку бур’янів (фаза сім’ядольних листків або їхньої розетки), незначному ступені забур’яненості посівів, на легких за механічним складом ґрунтах, бідних на органіку. І навпаки, максимальна величина норми витрати гербіциду буде ефективною за переважаючої участі стійкіших багаторічних бур’янів, у посушливих умовах, при високій температурі повітря, у пізніх фазах розвитку бур’янів, високому ступені забур’яненості посівів, на важких за механічним складом ґрунтах, багатих на органіку.
Для отримання найвищої ефективності та якісного проведення обприскування при внесенні гербіцидів необхідно дотримуватися певних вимог. Наприклад, для підвищення технологічної ефективності гербіцидів різних груп варто створити відповідні сприятливі умови у процесі їх застосування.
Потрібно врахувати, що в найближчій перспективі використання гербіцидів залишиться одним із провідних методів контролю бур’янів. Ця тенденція збережеться попри розширення площ вирощування стійких сортів, певні успіхи в створенні і застосуванні біологічних методів захисту, удосконалення способів хімічної імунізації та агротехнічних заходів.
