Юрій КрасиловецьСмугаста хлібна блішка. Жуки починають заселяти сходи ярих зернових колосових культур за середньодобової температури повітря 8-100С. Вони живляться листям, зішкрібаючи з верхнього боку м’якуш у вигляді довгастих смужок. Сильно пошкоджені рослини у фазі 2-3 листків відстають у рості, жовтіють і можуть загинути, особливо в роки з ранньовесняними посухами.
Велика і мала (звичайна) стеблові блішки. За біологією і характером нанесення шкоди вони схожі між собою. Як і смугаста, стеблові блішки заселяють сходи ярих зернових колосових культур рано навесні. Жуки також живляться листям, зішкрібаючи з них паренхіму. Але основну шкоду спричиняють личинки. Після відродження вони проникають у пагони і живляться їх центральною частиною. При цьому центральний листок спочатку в’яне і жовтіє, а потім гине.
Шведські мухи. Сходам ярих колосових злакових культур шкодять вівсяна і ячмінна шведські мухи. За біологією і шкідливістю вони не відрізняються між собою. Як і личинки стеблових блішок, личинки цих мух проникають у середину пагона. В результаті пошкоджень пагони припиняють ріст і в подальшому гинуть.
Гесенська муха. Самиці розміщують яйця ланцюжками на листках. Личинки проникають за піхву листка й там живляться, висмоктуючи соки. Пошкоджені стебла молодих рослин гинуть.
Клоп шкідлива черепашка. Міграція клопів з місць зимівлі на посіви починається за середньодобової температури повітря вище +120-+130С протягом трьох діб і денної температури в цей період вище +180С. На ярих зернових культурах основну шкоду клопи спричиняють у фазі кущіння. Уколи клопа в пагони викликають їх загибель, що призводить до знищення продуктивного стеблостою. Злакові попелиці. Дорослі попелиці та їх личинки висмоктують поживні речовини з рослин, чим пригнічують їх ріст і розвиток. Крім того, злакові попелиці переносять вірусні хвороби типу мозаїк і карликовості.
Для захисту ярих зернових колосових культур від комплексу цих шкідників на перших етапах органогенезу широко застосовують інсектицидні препарати способом обприскування. Недоліком застосування інсектицидів цим способом є те, що не завжди можливо провести цю технологічну операцію в оптимальний агротехнічний строк. Крім того, цей спосіб потребує додаткових витрат інсектицидів, пального і трудових витрат. Наприклад, для того щоб захистити посіви від блішок і шведських мух на І-ІІІ етапах органогенезу (сходи-початок кущіння) і від шкідливої черепашки після міграції клопів з місць зимівлі на посіви (кущіння), необхідно провести не менше двох обприскувань інсектицидами. В останній час для захисту посівів ярих зернових колосових культур від комплексу шкідників рекомендовано застосовувати інсектицидні або інсектицидно-фунгіцидні протруйники, до складу яких входить імідаклоприд, за регламентами, які вказані в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (табл. 1).
Таблиця 1. Регламент застосування інсектицидних протруйників на основі імідаклоприда на ярих зернових колосових культурах
Як видно з табл. 1, рекомендації щодо норм витрати діючої речовини інсектицидних протруйників, імідаклоприду або його суміші з клотіанідином, відрізняються у 17 разів - від 0,165 кг (Прем’єр голд) до 2,800 кг (Команч WP) на 1 т насіння. Тому нами були проведені дослідження з оптимізації норми витрати інсектицидних протруйників для захисту посівів ярих зернових культур від комплексу шкідників.
Як показали польові дослідження, проведені в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ в 2011 році, для захисту посівів ячменю ярого від комплексу шкідників з високою ефективністю можна застосовувати інсектицидні протруйники, до складу яких входить імідаклоприд (табл. 2). Крім того, Інститут одержав патент на корисну модель «Спосіб боротьби з імаго клопа шкідливої черепашки на посівах ярих зернових колосових культур» (№62754 від 12.09.2011), який передбачає використання інсектицидних протруйників для захисту посівів від цього шкідника.
Збільшення норми витрати імідаклоприду від 0,20 до 0,35 кг/т або застосування цього препарату в суміші з клотіанідином 0,54 кг/т підвищило технічну ефективність цієї технологічної операції проти внутрішньостеблових шкідників від 43,4 до 72,0%, в тому числі проти стеблових блішок - від 56,7 до 91,2-96,9%, смугастої блішки - від 17,6 до 41,2%, попелиць - від 53,5 до 71,5-76,5% (табл. 2).
Таблиця 2. Фітосанітарний стан посівів ячменю ярого залежно від передпосівної обробки насіння інсектицидними протруйниками на основі неонікотиноїдів
З наведених у табл. 2 даних можна зробити висновок, що норма витрати діючої речовини інсектицидних протруйників на основі імідаклоприду або його суміші з клотіанідином проти комплексу шкідників на посівах ярих зернових колосових культур повинна бути в межах 0,25-0,35 кг на 1 т насіння. Але слід пам’ятати, що зміну норми витрати препаратів та регламенту їх застосування слід узгоджувати з фірмами.
За рахунок значного покращення фітосанітарного стану посівів ячменю ярого способом передпосівної обробки насіння інсектицидними протруйниками (Гаучо або Табу) з нормою витрати імідаклоприду 0,35 кг/т насіння у середньому за 2009-2010 роки збільшилась урожайність цієї культури на 0,25 т/га, від 4,21 т до 4,47 т/га.
Торік у фазі молочної стиглості зерна посіви ячменю ярого були сильно пошкоджені градом. Як наслідок, урожайність цієї культури зменшилась більш ніж на 50% і становила в контролі 2,57 т/га. В цих умовах передпосівна обробка насіння Табу або Юнта Квадро підвищила урожайність ячменю ярого на 0,14-0,17 т/га.
Таким чином, для захисту висіяного насіння, проростків, сходів і посівів ярих зернових колосових культур до кінця кущіння (ячменю, пшениці, тритікале) від комплексу шкідників слід застосовувати системні інсектицидні протруйники на основі імідаклоприду (Гаучо, Команч, Табу та інші) проти комплексу хвороб - системні фунгіцидні протруйники (Вітавакс 200 фф, Віал Траст, Іншур Перформ, Ламардор 400 FS, Сертікор 050 FS та інші).
Проти комплексу шкідників і хвороб насіння ярих зернових колосових культур перед посівом обробляють баковою сумішкою системних інсектицидних і фунгіцидних протруйників або готовими інсекто-фунгіцидними препаратами, такими як Нупрід Макс, Юнта Квадро та іншими (табл. 3). На 1 т насіння витрачають рекомендовану норму препаратів, які розбавлені водою. Норма витрати робочої рідини на 1 т насіння до 10 л. Протруюють тільки кондиційне за всіма показниками насіння, попередньо очищене від домішок і пилу, які можуть утримувати значну кількість препаратів, і тим самим зменшувати ефективність їх застосування. Вологість зерна не повинна перевищувати 14%. Протруювання проводять механізовано, за допомогою спеціальної техніки. У невеликих фермерських господарствах можна використовувати бетономішалки. Посівний матеріал зернових колосових культур протруюють у день сівби, або за 1-15 діб до сівби, інколи за 1-2 місяці до сівби (завчасно).
Таблиця 3. Оптимізована норма витрати системних препаратів для захисту посівів ярих зернових колосових культур від шкідників і хвороб способом передпосівної обробки насіння
