Вищий рівень урожаю в середньому за 2019–2020 рр. 4,74 т/га отримали, вирощуючи ячмінь ярий плівчастий після сої. За сівби після попередника пшениця озима, соняшник і кукурудза на зерно спостережено недобір урожаю, порівнюючи із соєю, на 1,40 т/га (29,4%), 1,22 т/га (23,325,7%) і 1,42 т/га (30,1%) відповідно (таблиця).
Вплив попередників і підживлень на врожайність ячменю ярого плівчастого сорту Самородок, середнє за 2019–2020 рр., т/га
Після попередника соя за базової технології вирощування ячменю ярого плівчастого в середньому за роки досліджень отримали врожай на рівні 4,42 т/га (контроль). За застосування листкових підживлень рослин у фазу кущіння азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 та 10 кг/га отримали прибавку врожаю 0,28 та 0,30 т/га відповідно, що на 6,3 та 6,8% вище від контролю.
Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого на 0,46 т/га (10,4%), і вона становила — 4,88 т/га. Підживлення рослин мікродобривом Авангард сприяло підвищенню врожайності на 0,25 т/га (5,5%), порівнюючи до контролю.
За сумісного використання азотного добрива (Карбамід у різній дозі застосування) з комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазу кущення врожайність була на рівні 4,58 та 4,89 т/га, що на 0,16 (3,6%) та 0,47 т/га (10,6%) вище від контролю.
Листкове підживлення рослин у фазу кущіння баковою сумішшю (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,43–0,56 т/га, що на 9,6–12,7% вище від контролю, і вона була на рівні — 4,84–4,98 т/га.
Після попередника озима пшениця в середньому за роки досліджень за базової технології вирощування ячменю ярого плівчастого (контроль) отримали врожай на рівні 3,02 т/га.
Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого після попередника зернові культури на 0,35 т/га (11,4%), і вона становила — 3,37 т/га. Підживлення рослин мікродобривом Авангард сприяло підвищенню врожайності на 0,27 т/га (8,8%) проти контролю.
За сумісного застосування азотного добрива (Карбамід) із комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазу кущення врожайність була на рівні 3,45–3,41 т/га, що на 0,45 (14,7%) та 0,41 т/га (13,6%) вище від контролю.
Листкові підживлення рослин у фазу кущіння баковою сумішшю (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,33–0,35 т/га, що на 10,8–11,6% вище від контролю, і вона була на рівні — 3,35–3,37 т/га.
Застосовуючи листкові підживлення рослин у фазу кущіння азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 та 10 кг/га, отримали прибавку врожаю 0,37 та 0,39 т/га відповідно, що на 12,3 та 12,9% вище від контролю.
Вирощування ячменю ярого плівчастого після попередника соняшник за базової технології (контроль) отримали врожай на рівні 3,06 т/га. За застосування листкових підживлень рослин у фазу кущіння азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 та 10 кг/га отримали прибавку врожаю 0,25 та 0,47 т/га відповідно, що на 8% та 15,4% вище від контролю.
Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого на 0,55 т/га (17,8%), і вона становила — 3,61 т/га. Підживлення рослин мікродобривом Авангард сприяло підвищенню врожайності на 0,63 т/га (20,6%) проти контролю в середньому за роки досліджень.
За сумісного застосування азотного добрива (Карбамід) із комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазу кущення врожайність була на рівні 3,61–3,70 т/га, що на 0,55 (18,0%) та 0,64 т/га (20,9%) вище від контролю.
Листкові підживлення рослин у фазі кущіння баковою сумішшю (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,39–0,69 т/га, що на 12,7–22,4% вище від контролю, і вона була на рівні 3,45–3,75 т/га.
Після попередника кукурудза на зерно за базової технології вирощування ярого плівчастого ячменю (контроль) отримали врожай на рівні 3,03 т/га. За застосування листкових підживлень рослин у фазі кущіння азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 і 10 кг/га отримали прибавку врожаю 0,38 та 0,55 т/га, що на 12,4 та 18,0% вище від контролю відповідно.
Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого на 0,40 т/га (13,4%), і вона становила — 3,44 т/га. Підживлення рослин мікродобривом Авангард сприяло підвищенню врожайності на 0,23 т/га (7,6%) проти контролю.
За сумісного використання азотного добрива (Карбамід) із комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазі кущення врожайність була на рівні 3,35–3,33 т/га, що на 0,32 (10,4%) та 0,30 т/га (9,9%) вище від контролю.
Застосування листкових підживлень рослин у фазу кущіння бакової суміші (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,18–0,19 т/га, що на 5,9–6,4% вище від контролю, і вона була на рівні — 3,21–3,23 т/га.
За підживлення рослин ячменю ярого азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 та 10 кг/га (незалежно від попередника) в умовах 2019–2020 рр. отримали прибавку врожаю 0,32 та 0,43 т/га відповідно до норми внесення, що на 9,4 та 12,6% вище від контролю (3,38 т/га) (рис.).
Урожайність ячменю ярого сорту Самородок залежно від листкових підживлень за вирощування після різних попередників, середнє за 2019–2020 рр., т/га
Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності на 0,44 т/га, що на 13,0% вище від контролю. За підживлення рослин мікродобривом Авангард отримали врожайність на рівні — 3,72 т/га, приріст до контролю — 0,34 т/га, або 10,1%.
За сумісного застосування азотного добрива (Карбамід) із комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазіу кущення врожайність коливалася від 3,75 до 3,84 т/га залежно від норми внесення азотного добрива. Приріст до контролю — 0,37 т/га (10,9%) та 0,46 т/га (13,5%) відповідно.
Листкові підживлення рослин у фазу кущіння баковою сумішшю (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,33–0,45 т/га, що на 9,8–13,2% вище від контролю, і вона становила 3,71 та 3,83 т/га відповідно до норми внесення азотного добрива.
За вирощування ячменю ярого в умовах 2019–2020 рр. після попередника зернові культури вищий рівень урожайності (3,47 т/га) забезпечило сумісне підживлення азотним добривом Карбамід (5 кг/га) та комплексним добривом Сульфат магнію (2 кг/га), і приріст до контролю становив 0,45 т/га (14,7%). Після попередника соняшник вищу прибавку врожайності — 0,64 т/га, або 20,9%, забезпечило застосування бакової суміші (Карбамід 10 кг/га + Сульфат магнію 2 кг/га), і вона становила 3,70 т/га. За вирощування ячменю ярого після попередника кукурудза на зерно вищий рівень урожайності (3,58 т/га) формувався за застосування азотного добрива (Карбамід 10 кг/га), і приріст до контролю становив 0,55 т/га, або 18,0%.
Найвищий рівень урожайності в середньому за 2019–2020 рр. отримано по попереднику соя за застосування у фазу кущення бакової суміші (Карбамід 10 кг/га + Сульфат магнію 2 кг/га + Авангард Р зернові 2 л/га) і він становив — 4,98 т/га, приріст до контролю — 0,56 т/га, або 12,7%.
Галина КОЗЕЛЕЦЬ, завідувачка лабораторії науково-інноваційного
впровадження, первинного та елітного насінництва ІСГС НААН,
канд. с.-г. наук, експерт-дорадник з питань рослинництва
Віталій ІЩЕНКО, заступник директора з наукової роботи,
завідувач лабораторії селекції зернових і технічних культур
ІСГС НААН, канд. с.-г. наук, експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу
та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
канд. техн. наук, ст. наук. співроб., дорадник з питань механізації
сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
