Вирощування батату
Розмножується батат вегетативно — живцями пагонів (сліпи). Маточні бульби розміщують на поверхні поживного субстрату у ящиках або на поверхні ґрунту в опалюваній теплиці із заглибленням на 1/3–1/2 бульби (цю операцію проводять з лютого по квітень). На бульбах швидко з’являються паростки, які розвиваються у довгі пагони. Саме вони і є посадковим матеріалом. Коли на пагоні формується 6 міжвузлів, їх зрізують, залишаючи одне міжвузля на бульбі (надалі з нього виросте новий бічний пагін). Зрізані живці вкорінюють у горщики або глибокі касети, занурюючи у субстрат 3 нижніх міжвузля без листків (об’єм горщечків обирають до 0,4 л та кастети — 0,15–0,30 л). Приживаються паростки дуже швидко. Чим раніше висадити бульби, тим більше живців можна отримати. Фактично з однієї маточної бульби таким способом можна отримати 30–40 нових рослин. У цього способу є великий недолік. Рослини, вирощені в касетах, формують сплутану кореневу систему. Надалі вже у відкритому ґрунті до 5–10% кущів формуються з дуже викривленими бульбами.
Утворення пагонів на кореневій бульбі батату
Для промислового вирощування довгі пагони батату розділять на живці по 4–5 міжвузлів уже перед самою посадкою в поле. Незважаючи на те, що з однієї бульби отримуємо менше сліпів (не більше як 20–25 шт.), за такого способу значно економиться час і ресурси на вирощування горщечкової розсади.
Умови вирощування розсади: температура повітря +18…+27 °С, висока освітленість, постійне зволоження ґрунту. Для стимулювання ростових процесів кожних 2 тижні обприскують біопрепаратом Азотофіт (5 мл/л води), а для запобігання розвитку хвороб — Фітохелп (15 мл/л) кожні 7–10 днів.
Пророщування батату у ящику із піском
Вирощувати батат слід на гребенях, які додатково вкривають чорною плівкою. Цей технологічний захід сприяє збільшенню врожайності на 45–46%. Схеми розміщення рослин можуть бути різними: (90 + 50) × 35 см, (100 + 40) × 35 см, 140 × 25–50 см. Але оптимальна густота розміщення рослин має бути на рівні 40–55 тис. рослин/га. Посадку розсади або сліпів проводять, коли повністю мине загроза весняних заморозків (друга половина травня для умов Лісостепу).
Рослини на гребенях, вкритих чорною плівкою
Догляд за рослинами батату
У рослин батату є одна біологічна особливість — утворення додаткових коренів у міжвузлях, які торкаються вологого ґрунту. При цьому можливе формування дрібних бульб 1–3 см в діаметрі, що сильно виснажує рослини й призводить до значних втрат урожайності. Цьому можна перешкодити, якщо періодично підривати пагони батату від землі (дуже трудомістка робота) або мульчувати міжряддя різними матеріалами. Мульчування додатково забезпечує збереження вологи, акумуляцію тепла, запобігання росту бур’янів. Дослідженнями науковців ІОБ НААН доведено, що найкращим мульчувальним матеріалом є чорна поліетиленова плівка, застосування якої сприяло збільшенню врожайності бульб майже вдвічі (рис.).
Рис. Вплив мульчування й формування гребенів на врожайність батату, т/га
Використання соломи як мульчі забезпечує підвищення врожайності на 25–30%. Але для цієї мети краще використовувати дворічну або старішу злежалу солому, бо в ній відсутні метаболіти гербіцидів і аллелопатичні виділення, які можуть пригальмовувати ростові процеси рослин батату.
Догляд за рослинами батату — зрошення, підживлення, вчасне знищення бур’янів (якщо не застосовувалися мульчувальні матеріали), обмеження розвитку хвороб і шкідників.
Середня норма поливу за вегетаційний сезон (для супіщаних ґрунтів) — 2000–3000 м³/га. Одній рослині в середньому потрібно до 50 л води. Система поливів із використанням крапельного зрошення включає полив кожні 5 днів з інтенсивністю 2,5–3,5 год в період червень-липень та кожні 5–6 днів з інтенсивністю 4–5 год в період активного наростання бульб (серпень). За 10 днів до збирання поливи припиняються взагалі.
Підживлення містить внесення через фертигацію мікробіологічних препаратів, частково азоту (N30-60), позакореневе підживлення комплексними добривами кожні 25–30 днів. В органічному землеробстві комплексні добрива можна замінити на HelpRost для овочевих рослин із нормою 2 л/га.
Шкідники та хвороби батату
У наших широтах батат ушкоджують поширені шкідники-поліфаги (павутинний кліщ, саранові, лучний метелик, попелиці, трипси), ґрунтові шкідники (капустянка звичайна, дротяники, личинки хруща) та гризуни. Проти ґрунтових шкідників можна застосовувати спеціальні інсектициди (Форс, Актара) або біопрепарати (наприклад, Метавайт). Зокрема Метавайт містить ентомопатогенні гриби Metarhizium anisopliae та Beauveria bassiana (гіфи проростають крізь хітиновий покрив шкідників, уражають жирову тканину й кишковий тракт, спричиняючи порушення всіх функцій організму), ендо- та екзотоксини, які продукує бактерія Bacillus thurіngіensіs (спричиняє порушення функції кишківника, викликаючи параліч нервової системи). Метавайт використовують із нормою 5 л/га (10 л/га за сильного заселення ґрунту шкідниками) двічі на сезон (до садіння розсади в поле та через 50–55 днів після першого застосування). Можна внести під весняну культивацію або з фертигацією.
Проти наземних шкідників можна використовувати рекомендовані інсектициди або біопрепарати (Актоверм, Бітоксибацилін, Актофіт, Актоверм формула). Зазвичай біопрепарати застосовують двічі проти кожного покоління шкідників з інтервалом 4–6 днів.
Батат зрідка, але пошкоджується деякими хворобами: стеблова гниль (Fusarium), чорна гниль (Ceratostomella fimbriata), чорна ніжка (Plenodomus destroens), коренева гниль (Ozoniumom nivorum), за зберігання — мокра або кільцева гниль (Rhizopus nigricans). Можливе перенесення різних вірусів з інших овочевих рослин комахами-шкідниками. За явних ознак хвороб застосовують рекомендовані фунгіциди, але перевагу краще віддати біофунгіцидам. Система застосування біопрепаратів із фунгіцидними властивостями на бататі містить внесення в ґрунт препаратів із грибом Tricoderma sp. (Мікохелп, Тріходермін й інші), обприскування після дощів препаратами на основі Bacillus subtilis (Фітохелп, Фітоспорін, Фітоцид).
Збирання і зберігання батату
Рослини батату за створення оптимальних умов вирощування можуть виростати 7–8 місяців, але в наших умовах за настання перших осінніх заморозків його потрібно викопувати. Збирання врожаю включає скошування вегетативної зеленої маси, видалення мульчувальних матеріалів, підкопування (викопування) кореневих бульб, перебирання й сортування бульб.
Після викопування обов’язковим є «лікувальний» період (5–14 днів), за якого бульби зберігають за температури +27…+30 °С та підвищеної вологості повітря (90–95%), що сприяє швидкому загоєнню механічних пошкоджень. Після цього бульби знову сортують і вибраковують пошкоджені й нетоварні.
Умови зберігання батату: вологість повітря — 80–90% (за низької вологості частина бульб висихає, за перезволоження — загниває); температура для товарних бульб — +14…+17 °С, для маточних бульб — +18…+22 °С (в погребі батат зберігати не можна, бульби там швидко згнивають). Зберігати бульби слід у дерев’яних, пластикових або картонних ящиках.
Олександр КУЦ, д-р с.-г. наук,
ст. наук. співроб., заступник директора
з наукової роботи Інституту овочівництва
і баштанництва НААН України
Ганна МОЗГОВСЬКА, канд. с.-г. наук,
ст. наук. співроб. лабораторії генетики,
генетичних ресурсів і біотехнології ІОБ НААН
Світлана ШЕВЧЕНКО, аспірантка ІОБ НААН
