Анна Бєлєніхіна,
Фізіологічні особливості рослин проса, що забезпечують реалізацію потенціалу продуктивності при підвищених температурах і посушливих умовах вирощування, вказують на можливість його ефективного використання у зв’язку з тенденціями зміни клімату.
Просо є високоврожайною та високоприбутковою культурою, урожайність якої подеколи досягала 3,0-4,0 т/га. Хоча протягом останніх років урожайність цієї культури різко знизилась - до 0,9 т/га. Це при тому, що було винайдено нові високоврожайні сорти. Основною причиною цього є неналежна увага до технології вирощування проса.
Науково обґрунтована сівозміна є основою землеробства, запорукою його стабільності, найбільш доступним і дешевим способом підтримки родючості ґрунту, боротьби з бур’янами, хворобами і шкідниками рослин, оскільки впливає на водний, поживний біологічний режим ґрунту, швидкість детоксикації шкідливих речовин, які надходять у ґрунт в процесі сільськогосподарського виробництва.
У зв’язку зі змінами в структурі посівних площ виникла необхідність вивчення реакції сучасних сортів на такі попередники, як соя і цукрові буряки. Вибір першого попередника обумовлений значним зростанням площ посіву сої в Україні - до 665 тис. га, з яких майже 21 тис. га у межах Харківської області. Буряки цукрові добре очищають поле від бур’янів завдяки міжрядним обробіткам, а внесення значної кількості добрив під цю культуру позитивно впливає і на збільшення урожайності наступних культур, зокрема проса.
Мінеральні добрива - один із найдієвіших ресурсних засобів підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва та збереження родючості ґрунтів. Світовий досвід застосування мінеральних добрив переконливо свідчить про їх 40-50% пайову участь у формуванні врожаю. Взаємозалежність урожайності зернових культур та рівня застосування мінеральних добрив помітна, якщо співставляти ці показники у різні роки.
В агроекологічних дослідах першочергового значення набувають питання оптимізації агрофону мінерального живлення. Практика вирощування показала, що можна отримувати значний приріст урожайності, але разом з тим проявляється високовитратність, що потребує конкретної економічної оцінки й оптимізації агрофонів мінерального живлення залежно від попередника та сорту.
На сьогодні технологія вирощування будь-якої культури може бути лише сортовою, оскільки в кінцевому результаті саме через сорт і специфіку його агротехніки реалізується у готову продукцію досягнення сучасного землеробства. Сорт повинен мати сприятливу норму реакції на нерегульовані фактори середовища і регульовані елементи агротехніки (попередник, види і норми добрив, способи посіву, обробіток ґрунту). Тільки взаємоорієнтовані сполучення цих основоположних елементів будь-якої технології можуть забезпечити подальше стабільне зростання урожайності та якості продукції.
Досліджуючи технологію вирощуваннявисокоякісного зерна проса для умов східної частини Лісостепу України, а також встановлення рівня урожайності сучасних сортів залежно від попередника, фону мінерального живлення, вивчали особливості формування урожаю зерна сучасних сортів проса за попередниками соя і буряки цукрові (ділянки першого порядку, фактор А). Досліди проводилися у паро-зерно-просапній сівозміні лабораторії рослинництва і сортовивчення. На ділянках другої черги вивчали агрофони мінерального живлення (фактор В): 1) без внесення добрив; 2) післядія органічних добрив 30 т/га (фон); 3) фон + мінеральні добрива N30P30K30; 4). фон + мінеральні добрива N60P60K60. На ділянках третього порядку (фактор С) розміщувалися сорти Харківське 57, Костантинівське, Вітрило. Облікова площа ділянок - 25 м2, повторність триразова.
Було обрано два роки дослідження, які за метеорологічними умовами були контрастними, з різним рівнем забезпечення теплом і опадами. Одного року травень можна охарактеризувати як прохолодний із недостатнім зволоженням. Так, середньодобова температура була меншою за норму на 1,50С, а сума опадів - на 2,6 мм.
Найбільш посушливі умови влітку відмічено у червні. Середньодобова температура повітря була більшою за норму на 1,30С, а кількість опадів меншою на 39,7 мм, або на 63% відповідно до середньобагаторічної норми, що негативно вплинуло на розвиток проса у фазі викидання волоті.
У липні того ж року в період формування та початок наливу зерна випала достатня кількість опадів (95,6 мм при нормі 71,7 мм), середньодобова температура повітря у цей період становила 21,40С при нормі 22,70С, що сформувало оптимальні умови для росту і розвитку проса. Але в серпні випала недостатня кількість опадів (на 25,2% менше норми), що негативно позначилося на формуванні зерна під час наливу. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) за вегетаційний період тоді становив 0,62, що значно менше середньобагаторічного показника за цей період, який коливається у межах 0,90-1,00 (рис. 1).
Рисунок 1. Гідротермічний показник у роки дослідження
Наступного року, коли проводилось дослідження, травень можна охарактеризувати як теплий із достатнім зволоженням. Так, середньодобова температура була більшою за норму на 1,60С, а сума опадів - на 19,3 мм, або на 44%, що сприяло появі дружних сходів проса (рис. 2, 3).
Найбільш посушливі умови влітку відмічено у червні. Середньодобова температура повітря була більшою за норму на 2,60С, а кількість опадів меншою на 33,7 мм , або на 59%, порівняно до середньобагаторічної норми. Це негативно вплинуло на рослини проса спочатку у фазі кущення, тому що повільно проходив розвиток кореневої системи, а пізніше і на інтенсивність формування вегетативної маси рослин.
Сприятливі погодні умови липня сприяли доброму подальшому розвитку рослин. Середньодобова температура повітря липня становила 24,70С, при нормі 21,40С кількість опадів була більшою від норми на 30,5 мм, або на 43%, що позитивно вплинуло на проходження фаз викидання волоті у пізніх сортів та цвітіння у ранніх, а в кінці місяця і на формування зернівки. У серпні в перші дві декади спостерігається відсутність опадів, а температура вище норми, що негативно вплинуло на налив зерна. Так, середньодобова температура зафіксована на рівні 25,40С при нормі 20,60С, а сума опадів 14,7 мм при нормі 46,9 мм. ГТК за вегетаційний період був менше середньобагаторічного показника і становив 0,63. Цей рік можна охарактеризувати як посушливий для проса.
Рисунок 2. Середньодобова температура повітря за вегетаційний період проса протягом другого року дослідження
Рисунок 3. Сума опадів за вегетаційний період проса в другому році дослідження
Під впливом таких контрастних погодних умов у роках дослідження сформувалася різна врожайність зерна проса. Встановлено, що найбільшу врожайність за попередником соя на удобреному фоні протягом першого року дослідження сформував сорт Харківське 57 - 3,18т/га, а протягом другого року - сорт Вітрило 3,50 т/га.
Тоді ж по сівозмінному фоні отримано конкурентоспроможний урожай у сорту Харківське 57 - 2,32 т/га і Вітрило - 2,27 т/га, а найменший - у сорту Константинівське - 1,75 т/га у зв’язку з частковим виляганням, оскільки сорт формує досить значну вегетативну масу. Внесення мінеральних добрив у дозі N60P60K60 на фоні післядія 30 т/га гною сприяло збільшенню урожайності до 2,58 т/га у сорту Константинівське і до 3,08 та 3,18 т/га відповідно до сортів Вітрило і Харківське 57.
Протягом другого року дослідження найбільшу урожайність на сівозмінному фоні сформували сорти Харківське 57 і Вітрило на рівні 2,90 і 2,75 т/га відповідно, а найменший - сорт Константинівське - 2,20 т/га. На фоні внесення мінеральних добрив у дозі N60P60K60 найбільшу прибавку врожайності отримано у сорті Вітрило на рівні 0,75 т/га, а найменшу - у сорті Константинівське 0,32 т/га.
В середньому по роках і фонах живлення сорти Харківське 57 і Вітрило мають однаковий рівень урожайності - 2,90 т/га, але сорт Харківське 57 формує вищий урожай зерна на сівозмінному фоні, без внесення добрив, а сорт Вітрило відрізняється більш високими прибавками урожайності при внесенні добрив.
У результаті вивчення реакції сортів на фони живлення було встановлено, що в середньому після попередників буряки цукрові та соя найбільшу урожайність отримано у сорті Вітрило на рівні 3,15 та 3,00 т/га і Харківське 57 - 2,94 і 3,00 т/га відповідно до попередників (табл. 1). Найменший урожай зерна сформувався у сорті Костянтинівське - 2,32 та 2,30 т/га відповідно.
Таблиця 1. Урожайність сучасних сортів проса залежно від фону живлення та попередників (норма висіву 3,0 млн шт./га схожих насінин), т/га
Різниця між попередниками була не значна. Відмічена тенденція у сортів проса до збільшення урожайності залежно від використання добрив. Урожайність суттєво збільшувалась, починаючи з використання фону післядії 30 т/га гною, на 0,36-0,51 т/га зважаючи на попередник. При додатковому внесенні мінеральних добрив у дозі N30P30K30 прибавка становила 0,53-0,58 т/га. Найбільшу прибавку від застосування добрив отримано на фоні післядія 30 т/га гною і внесення мінеральних добрив у дозі N60P60K60 на рівні 0,64-0,69 т/га. При цьому найбільшу прибавку урожайності - 0,78 т/га за попередником соя отримано по сорті Вітрило, а за попередником буряки цукрові - по сортах Харківське 57 і Вітрило 0,92 і 0,66 т/га відповідно.
За результатами дослідження можна зробити висновки. По-перше, різниця урожайності через різних попередників була несуттєвою: найбільшу урожайність за попередником соя на сівозмінному фоні забезпечив сорт Харківське 57 - 2,61 т/га, а за попередником цукрові буряки - сорт Вітрило - 2,75 т/га. По-друге, застосування добрив сприяло збільшенню урожайності сучасних сортів проса. Найбільшу прибавку отримано при внесенні повного мінерального добрива в дозі N60P60K60 на фоні післядія 30 т/га гною у сортах Вітрило від 0,64 до 0,66 т/га та Харківське 57 від 0,64 до 0,92 т/га. По-третє, найбільше вплинули в умовах досліджувальних років на формування урожайності проса такі фактори, як сорт (48%) і фон живлення (39%) (рис. 4).
Рисунок 4. Вплив факторів на рівень урожайності сортів проса, протягом досліджуваних років (згідно з таблицею 1).
