Сумісні посіви різних сільськогосподарських культур завжди мають одну проблем — важко контролювати бур’яни. Відповідно, чимало агрономів і фермерів відмовляються від таких варіантів вирощування зернових або кормових культур. Але такі посіви мають і переваги. Однією з основних переваг сумісних посівів є збільшення сумарної листкової поверхні, поліпшення морфобіологічних показників рослин внаслідок оптимальнішого розташування листкової поверхні та як результат — можливість збільшення коефіцієнта засвоєння сонячної радіації й повніше використання її на фотосинтез, тоді як за вирощування культур в одновидових посівах значна кількість сонячної енергії втрачається безповоротно.
У кормовиробництві цікавим варіантом є вирощування кукурудзи й сорго, завдяки чому підвищується вміст протеїну в зеленій масі, а також збір поживних речовин з одиниці площі. У сумісних посівах кукурудзи із сорго врожайність зеленої маси збільшується на 5–10 т/га. Розрахунки показують: якщо частину посівів, відведених на Півдні України під кукурудзу на зерно й силос, посіяти сумісно із сорго цукровим і сорго-суданковими гібридами, то додатково можна отримати до 40–50 млн тонн зеленої маси.
Але проблема бур’янів не зникає. У посівах кукурудзи й сорго цукрового в Україні трапляються близько 50 видів бур’янів, що належать до восьми біологічних груп. Найпоширенішими є ярі (11 видів) і пізні (10 видів). Обмежено можна побачити кореневищні, коренестрижневі та бульбові (7 видів).
Для встановлення можливого ефективного захисту спільних посівів від бур’янів було проведено тривалі наукові дослідження.
Наукові досліди
Польові досліди в нашому науковому закладі проводили протягом 2012–2019 рр. в умовах дослідного поля Білоцерківського національного аграрного університету, яке розміщено в Правобережному Лісостепу України. У досліді вирощували середньоранній гібрид кукурудзи ДН Галатея і гібрид цукрового сорго Довіста. У схему досліду додали такі варіанти захисту від бур’янів: (1) біологічна забур’яненість (контроль), (2) механізований догляд, (3) унесення гербіциду 1 з нормою витрати 1,25 л/га у фазу 3–5 листків у культур, (4) унесення гербіциду 2 — 4,5 л/га у фазу 3–5 листків у культур, (5) унесення ґрунтового гербіциду 3 — 1,6 л/га до появи сходів культур.
Сівбу проводили, коли середньодобова температура ґрунту на глибині 10 см досягала 12–14 °C (перша декада травня) на кінцеву густоту в сорго цукрового 120 тис. шт./га у кукурудзи — 60 тис. шт./га. Ширина міжрядь 70 см. Співвідношення рядків сорго і кукурудзи — 1 : 1. Перед сівбою насіння сорго обробляли антидотом Концеп ІІІ для запобігання пошкодженням сходів гербіцидами. Міжрядний обробіток ґрунту проводили просапним культиватором УСМК-5,4.
Перед проведенням заходів регулювання чисельності бур’янів сумісних посівів кукурудзи і сорго цукрового, їх кількість на всіх варіантах була практично однаковою — 96,4–98,3 шт./м² (табл. 1).
Таблиця 1. Ефективність заходів контролювання чисельності бур’янів у сумісних посівах кукурудзи й сорго цукрового (середнє за 2012–2019 рр.)
Після проведення заходів регулювання чисельності бур’янів найменша забур’яненість помічена за проведення механізованого догляду — 19,6 шт./м², найвища — у варіантах забур’яненого контролю 95,6 шт./м². Застосування гербіцидів у сумісних посівах кукурудзи й сорго цукрового забезпечило знищення 58,6–69,5% бур’янів. Недостатня ефективність хімічного захисту пояснюється вибірковою дією гербіцидів, а саме їх слабким впливом на однорічні види злакових бур’янів. Також невисокий рівень технічної ефективності застосування гербіцидів пояснюється появою навесні сходів ранніх ярих бур’янів.
Ґрунтовий гербіцид 1 ефективно знищував сходи й проростки бур’янів, але з появою другої хвилі забур’янення посівів (у сорго цукрового у фазі кущіння, кукурудзи — 7–8 листків) його захисні властивості суттєво зменшуються.
Обробка посівів кукурудзи та сорго цукрового гербіцидом 2 за норми 1,25 л/га зумовила значне пригнічення двосім’ядольних видів бур’янів (лобода біла, талабан польовий, гірчак березкоподібний, щириця звичайна), до того ж його ефективність становила 64,3%. Однак негативної знищувальної дії гербіциду на мишій сизий і багаторічні бур’яни не спостерігали.
Гербіцид 3 майже контролював лободу білу, талабан польовий, гірчак березкоподібний, щирицю звичайну. Проте злакові види бур’янів не лише не пригнічувались, а й збільшували свою кількість. Варіант із гербіцидом 3 показав себе найефективнішим серед усіх гербіцидів — 69,5%.
Механізований догляд за посівами забезпечив знищення в середньому 80,1% бур’янів. Механічному знищенню більше піддавалися такі види бур’янів, як лобода біла й талабан польовий.
Максимальна маса бур’янів (2,73 кг/м²) була на контрольному варіанті — за проведення регулювання чисельності бур’янів їх маса зменшувалась на 78,7–85,4% .
За механізованого догляду маса бур’янів становила 0,58 кг/м², внесення гербіцидів забезпечувало зменшення цього показника до 0,39–0,46 кг/м², або на 20,6–32,7%. Це пояснюється неможливістю знищення бур’янів у захисній зоні рядків кукурудзи й сорго цукрового, що дозволяло їм рости, розвиватися й формувати значну вегетативну масу.
У середньому за чотири роки на варіанті без проведення заходів регулювання чисельності бур’янів урожайність зеленої маси кукурудзи й сорго цукрового була найменшою — 49,9 т/га (табл. 2).
Таблиця 2. Урожайність зеленої маси кукурудзи й сорго цукрового, т/га
За механізованого догляду крім знищення бур’янів відбувалося деяке пошкодження рослин кукурудзи й сорго цукрового, що призводило до зниження густоти стояння рослин і формування врожайності зеленої маси 70,1 т/га.
Застосування післясходового гербіциду Діален Супер забезпечило приріст урожайності зеленої маси 24,5 т/га, порівнюючи з ділянками забур’яненого контролю. Підвищення врожайності зеленої маси у варіанті із застосуванням ґрунтових гербіцидів Примекстра TZ Голд Дуал Голд 960 ЕС становило 26,3 і 21,9 т/га до контролю.
У роки досліджень мінімальні показники врожайності зеленої маси були в несприятливих 2012 і 2015 рр. на рівні 42,4–70,2 і 44,3–69,0 т/га, що на 15,7–23,4% менше проти 2013 і 2014 років. Слід зазначити, що зменшення врожайності зеленої маси кукурудзи й сорго цукрового відбувалося в основному внаслідок другого компонента, в той самий час сорго цукрове завдяки вищій посухо- та жаростійкості краще пристосовується до несприятливих умов.
Рис. Вегетативна маса бур’янів у сумісних посівах кукурудзи й сорго цукрового, кг/м² (середнє за 2012–2015 рр.)
У наших дослідженнях урожайність сухої маси кукурудзи й сорго цукрового в сумісних посівах становила 9,5–16,9 т/га — у 2012 і 2015 рр. та 13,1–22,0 т/га — у 2013 і 2014 рр. (табл. 3).
Таблиця 3. Урожайність сухої маси кукурудзи й сорго цукрового, т/га
У середньому за роки досліджень максимальна врожайність сухої маси була за застосування ґрунтового гербіциду Примекстра TZ Голд — 19,1 т/га, що на 7,4 т/га вище ніж на контролі. У той самий час у роки досліджень імовірної різниці між заходами регулювання чисельності бур’янів не спостережено — вона була в межах похибки досліду.
Спостерігається значна обернена кореляційна залежність між кількістю та масою бур’янів і врожайністю зеленої маси кукурудзи й сорго цукрового (табл. 4).
Таблиця 4. Кореляційні залежності між біометричними показниками забур’яненістю посівів й урожайністю зеленої та сухої маси сорго цукрового і кукурудзи в сумісних посівах
Коефіцієнт кореляції в середньому по досліду становив –0,70 і –0,89. Зв’язок цих показників зі збиранням сухої речовини був на середньому (r = –0,62) та низькому рівнях (r = –0,28).
На ріст, розвиток і продуктивність кукурудзи й сорго цукрового суттєво впливає забур’яненість посівів, особливо на початкових етапах вегетації. Застосування гербіциду Примекстра TZ Голд забезпечило максимальну врожайність зеленої та сухої маси — 76,2 і 19,1 т/га. Не спостережено ймовірної різниці за врожайністю сухої речовини між досліджуваними варіантами із застосуванням гербіцидів.
Микола ГРАБОВСЬКИЙ, д-р с.-г. наук, професор,
Білоцерківський національний аграрний університет
