Захист яблуневих садів від шкідників
/
Агрономія Сьогодні
/
Субота, 28 квітня 2012 13:17
Ольга Власова, канд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник
Інституту захисту рослин НААН України
Садові насадження займають значні площі у всіх грунтово-кліматичних зонах України - тут зосереджено 29,8% площ із країн СНД. Плодові дерева пошкоджують близько 150 видів шкідників, серед яких 12 видів кліщів.
Різноманіття українських садів
Садові насадження займають великі площі у всіх природних зонах України, однак породний і сортовий склад їх характеризується значними відмінностями. В Поліссі вирощуються здебільшого літні та осінні сорти яблуні та груші, вишні і трохи сливи.
У Лісостепу разом із літніми та осінніми сортами поширені й зимові сорти яблуні, товарна продукція пізніх сортів груші невелика, значне місце займають насадження сливи і вишні.
У Степовий зоні, особливо у південній частині, окрім різноманітних сортів яблуні та груші, вирощується айва, широко поширені кісточкові породи, зокрема абрикос і подекуди персик.
У садових насадженнях гірського Криму представлені пізні сорти яблуні, груші, айва, слива, черешня, абрикос, персик, менше ніж в інших зонах поширена вишня, на Південному березі - інжир, мигдаль, маслина, гранат.
Групи шкідників
Завдяки вирощуванню плодових дерев на одному місці протягом багатьох років у садових насадженнях створюються певною мірою стабільні екологічні умови, що формують відносно постійний склад шкідливої та корисної фауни. Чисельність популяцій окремих видів садового агроценозу коливається під впливом метеорологічних, біотичних і антропогенних факторів.
Шкідники плодових культур характеризуються великою різноманітністю видового складу, відмінностями способу життя та заподіюваних ушкоджень.
З урахуванням строків розвитку, характеру живлення імаго і личинок фенології плодових культур комплекс шкідників умовно можна поділити на п’ять основних еколого-економічних груп.
Перша - пошкоджують бруньки і бутони. Це види, у яких весняний розвиток і максимальна шкідливість збігається із початком активної вегетації яблуні: довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд); трубкокрути (букарка, казарка). Вони знищують бруньки, листя і зав’язь плодових дерев, що послаблює плодоношення.
Друга група - листогризучі види, що включає велику різноманітність гусениць лускокрилих шкідників, що живляться листям і пагонами рослин: золотогуз, непарний шовкопряд, кільчастий шовкопряд, листовійки, п’ядуни, горностаєві молі, мінуючі молі, совки. Гусениці, які живляться листям, зменшують площу листкової поверхні, послаблюють надходження поживних речовин у різні органи дерев.
Третя - сисні види. До цієї групи належать попелиці, листоблішки, щитівки, цикадки, клопи та кліщі. Сисні шкідники послаблюють ростові процеси, знижують надходження поживних речовин у різні органи дерев, спричиняють обпадання листя і плодів.
Вплив шкідників другої і третьої груп на урожай опосередкований через пошкодження вегетативних органів дерев, ослаблення ростових процесів. Важливу роль в обмеженні розмноження зазначених видів відіграють представники корисної фауни - паразити (іхневмоніди, браконіди, хальциди) та хижаки (кокцинеліди, золотоочки, сирфи, клопи, кліщі). Тому проти цієї групи шкідників необхідні препарати, що меншою мірою впливають на корисну ентомофауну.
До четвертої групи шкідників належать ті, що пошкоджують плоди: плодожерки - яблунева, східна, деякі види листовійок, плодові пильщики. Вони спричиняють прямі втрати урожаю - порушують притік поживних речовин до насіння, пошкоджені плоди опадають, а ті, що залишились, за товарними якостями вважаються браком. Шкідлива стадія їх мешкає у плодах, тому біотичні фактори не можуть утримувати щільність популяції на низькому рівні, і регулярні захисні заходи є необхідною умовою одержання високоякісних плодів.
Визначення доцільності застосування хімічних обробок проти плодопошкоджуючих шкідників і економічно допустиме їх скорочення має особливо важливе значення. Застосування інсектоакарицидів у літній період згубно діє на ентомо- і акарифаги, які в цей час інтенсивно розмножуються і можуть утримувати популяції рослиноїдних кліщів, попелиць і мінуючих молей на низькому рівні. Для регуляції чисельності шкідників цієї групи необхідні препарати, що обмежують відродження і розвиток личинок до проникнення в плоди.
П’ята - пошкоджують скелетні гілки і штамби дерев - червиця в’їдлива, деревоточець пахучий, яблунева склівка, підкорова листовійка, короїди, златки. Вони знижують урожай, викликають відмирання окремих гілок, суховершинність і загибель дерев.
Як визначити економічний поріг шкідливості
Щоб уникнути поширення отруйних речовин у навколишньому середовищі, а також не допустити зайвих витрат коштів і матеріалів, хімічні обробки насаджень слід проводити лише тоді, коли створюється загроза втрат урожаю або погіршення його якості, а також коли доцільно попередити можливе масове розмноження шкідників.
Заходи боротьби зі шкідниками економічно доцільні, якщо вони окуповуються вартістю збереженого врожаю. Отже, плануючи їх, потрібно визначити критичний рівень чисельності популяції або економічний поріг шкідливості - таку чисельність того чи іншого шкідника, за якої можливі збитки, що перевищують витрати на проведення заходів захисту.
У плодівництві економічний поріг шкідливості залежить від чисельності шкідника, віку та фази розвитку дерев, інтенсивності цвітіння.
Для зимуючих стадій пороги небезпечної чисельності такі:
-
Білан живкуватий – 1 зимуюче гніздо на 2 м3 крони.
-
Золотогуз – 1 гніздо на 3 м3 крони.
-
Непарний шовкопряд – наявність поодиноких яйцекладок на штамбах і гілках вже слід вважати загрозливою.
-
Червоний і бурий плодові кліщі – небезпечною є наявність 50 яєць на 10 см довжини пагонів.
-
Яблунева листоблішка – 100 зимових яєць на 1 м обстежених гілок.
Після розпускання бруньок і в період цвітіння плодових дерев можливий прогноз значної шкоди при виявленні такої чисельності шкідників:
-
Яблунева попелиця – 10 засновниць на 100 квіткових розеток;
-
Яблунева листоблішка – 60 личинок на 100 квіткових розеток;
-
Яблуневий квіткоїд – 40 жуків на 1 дерево;
-
Яблунева листовійка – 5 гусениць на 100 розеток;
-
Яблунева плодожерка – 5 метеликів на ферамону пастку за 5-7 днів;
-
Східна плодожерка – 1 метелик на феромонну пастку за 5-7 днів;
-
Кліщі – 3 самки на 1 листок.
Економічні пороги чисельності для шкідників, що пошкоджують плоди, визначають за відсотком пошкоджених плодів. Для вишневої мухи наявність 2% плодів із личинками робить їх непридатними для консервної промисловості, а 5% - для продажу населенню у свіжому вигляді. Для яблуневої плодожерки економічним порогом є пошкодження більше 2% плодів.
Захист за фенологічними періодами
Системи захисту плодових насаджень планують згідно з інформацією про основні види шкідників. Хімічні заходи необхідно здійснювати на оптимальному агрофоні в хронологічному порядку за фенологічними періодами розвитку плодових дерев.
У ранньовесняний період у фазах розпускання бруньок-зелений конус і висування бутонів-рожевий бутон проти довгоносиків, квіткоїда, яблуневого пильщика, кліщів, попелиць, застосовують традиційні інсектициди: Діазінон 60%, к.е. (10л/га), Маршал 25%, к.е. (1,5л/га), Актара 25WG, в.р.г. (0,14кг/га), Каліпсо 480,SC,к.е.(0,25 л/га), Бі-58 (новий), 40% к.е. (0,8-2,0 л/га) та інші.
У період росту плодів основу системи захисних заходів проти комплексу лускокрилих шкідників (яблунева склівка, розанова листовійка,глодова листовійка, строкатозолотиста листовійка) становлять обробки регуляторами росту і розвитку комах та антраніламідами. Обробки «прив’язують» до періоду масового льоту метеликів яблуневої плодожерки, покоління, що перезимувало, і розвитку гусениць листовійок, які перезимували, та в період масового льоту метеликів яблуневої плодожерки літнього покоління. При необхідності можливе сумісне використання традиційних інсектицидів, специфічних акарицидів. Таким чином, є реальна можливість чергування препаратів із різним механізмом дії для обмеження чисельності комплексу шкідників та зниження санітарно-гігієнічної і токсикологічної загрози.
Ольга Власова, канд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник
Інституту захисту рослин НААН України
Садові насадження займають значні площі у всіх грунтово-кліматичних зонах України - тут зосереджено 29,8% площ із країн СНД. Плодові дерева пошкоджують близько 150 видів шкідників, серед яких 12 видів кліщів.
Друга група - листогризучі види, що включає велику різноманітність гусениць лускокрилих шкідників, що живляться листям і пагонами рослин: золотогуз, непарний шовкопряд, кільчастий шовкопряд, листовійки, п’ядуни, горностаєві молі, мінуючі молі, совки. Гусениці, які живляться листям, зменшують площу листкової поверхні, послаблюють надходження поживних речовин у різні органи дерев. Схожі матеріали (за тегом)
17 лютого 2026
Світові ціни на цукор минулого тижня знизилися до найнижчого рівня більш ніж за п’ять років через подальше скорочення попиту.
Світові ціни на цукор минулого тижня знизилися до найнижчого рівня більш ніж за п’ять років через подальше скорочення попиту.
17 лютого 2026
17 лютого 2026
2025 року частка агропродовольчої продукції склала 56% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2024 року у 60%, він є третім за величиною за часи незалежності нашої держави.
2025 року частка агропродовольчої продукції склала 56% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2024 року у 60%, він є третім за величиною за часи незалежності нашої держави.
17 лютого 2026
17 лютого 2026
НФМ АГРО повідомляє про поповнення асортименту на своїх складах.
НФМ АГРО повідомляє про поповнення асортименту на своїх складах.
17 лютого 2026
17 лютого 2026
Фермери з Кіровоградщини Вікторія та Юрій Столярчуки вже 13 років вирощують суницю садову. Починався їхній шлях із 200 кущів, а сьогодні господарство масштабується, вирощує ягоду у теплиці, диверсифікує культури та готується до повного переходу на закритий ґрунт.
Фермери з Кіровоградщини Вікторія та Юрій Столярчуки вже 13 років вирощують суницю садову. Починався їхній шлях із 200 кущів, а сьогодні господарство масштабується, вирощує ягоду у теплиці, диверсифікує культури та готується до повного переходу на закритий ґрунт.
17 лютого 2026
17 лютого 2026
14 лютого у Болграді відзначили традиційне свято виноградарів та виноробів «Трифон Зарезан». За традицією цього дня зрізають перші три лози винограду, згодом його стовбур поливають вином, та нанизують спечений вночі калач.
14 лютого у Болграді відзначили традиційне свято виноградарів та виноробів «Трифон Зарезан». За традицією цього дня зрізають перші три лози винограду, згодом його стовбур поливають вином, та нанизують спечений вночі калач.
17 лютого 2026
16 лютого 2026
У сезоні 2025-2026 років фундук продемонстрував високу рентабельність, а ціни на якісне ядро в січні сягнули рекордних позначок. Внутрішній ринок України все ще значною мірою залежить від імпорту, проте розвиток вітчизняних промислових садів дозволяє прогнозувати повне імпортозаміщення та вихід на експорт у найближчі 5 років.
У сезоні 2025-2026 років фундук продемонстрував високу рентабельність, а ціни на якісне ядро в січні сягнули рекордних позначок. Внутрішній ринок України все ще значною мірою залежить від імпорту, проте розвиток вітчизняних промислових садів дозволяє прогнозувати повне імпортозаміщення та вихід на експорт у найближчі 5 років.
16 лютого 2026
