Захист яблуневих садів від шкідників
/
Агрономія Сьогодні
/
Субота, 28 квітня 2012 13:17
Ольга Власова, канд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник
Інституту захисту рослин НААН України
Садові насадження займають значні площі у всіх грунтово-кліматичних зонах України - тут зосереджено 29,8% площ із країн СНД. Плодові дерева пошкоджують близько 150 видів шкідників, серед яких 12 видів кліщів.
Різноманіття українських садів
Садові насадження займають великі площі у всіх природних зонах України, однак породний і сортовий склад їх характеризується значними відмінностями. В Поліссі вирощуються здебільшого літні та осінні сорти яблуні та груші, вишні і трохи сливи.
У Лісостепу разом із літніми та осінніми сортами поширені й зимові сорти яблуні, товарна продукція пізніх сортів груші невелика, значне місце займають насадження сливи і вишні.
У Степовий зоні, особливо у південній частині, окрім різноманітних сортів яблуні та груші, вирощується айва, широко поширені кісточкові породи, зокрема абрикос і подекуди персик.
У садових насадженнях гірського Криму представлені пізні сорти яблуні, груші, айва, слива, черешня, абрикос, персик, менше ніж в інших зонах поширена вишня, на Південному березі - інжир, мигдаль, маслина, гранат.
Групи шкідників
Завдяки вирощуванню плодових дерев на одному місці протягом багатьох років у садових насадженнях створюються певною мірою стабільні екологічні умови, що формують відносно постійний склад шкідливої та корисної фауни. Чисельність популяцій окремих видів садового агроценозу коливається під впливом метеорологічних, біотичних і антропогенних факторів.
Шкідники плодових культур характеризуються великою різноманітністю видового складу, відмінностями способу життя та заподіюваних ушкоджень.
З урахуванням строків розвитку, характеру живлення імаго і личинок фенології плодових культур комплекс шкідників умовно можна поділити на п’ять основних еколого-економічних груп.
Перша - пошкоджують бруньки і бутони. Це види, у яких весняний розвиток і максимальна шкідливість збігається із початком активної вегетації яблуні: довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд); трубкокрути (букарка, казарка). Вони знищують бруньки, листя і зав’язь плодових дерев, що послаблює плодоношення.
Друга група - листогризучі види, що включає велику різноманітність гусениць лускокрилих шкідників, що живляться листям і пагонами рослин: золотогуз, непарний шовкопряд, кільчастий шовкопряд, листовійки, п’ядуни, горностаєві молі, мінуючі молі, совки. Гусениці, які живляться листям, зменшують площу листкової поверхні, послаблюють надходження поживних речовин у різні органи дерев.
Третя - сисні види. До цієї групи належать попелиці, листоблішки, щитівки, цикадки, клопи та кліщі. Сисні шкідники послаблюють ростові процеси, знижують надходження поживних речовин у різні органи дерев, спричиняють обпадання листя і плодів.
Вплив шкідників другої і третьої груп на урожай опосередкований через пошкодження вегетативних органів дерев, ослаблення ростових процесів. Важливу роль в обмеженні розмноження зазначених видів відіграють представники корисної фауни - паразити (іхневмоніди, браконіди, хальциди) та хижаки (кокцинеліди, золотоочки, сирфи, клопи, кліщі). Тому проти цієї групи шкідників необхідні препарати, що меншою мірою впливають на корисну ентомофауну.
До четвертої групи шкідників належать ті, що пошкоджують плоди: плодожерки - яблунева, східна, деякі види листовійок, плодові пильщики. Вони спричиняють прямі втрати урожаю - порушують притік поживних речовин до насіння, пошкоджені плоди опадають, а ті, що залишились, за товарними якостями вважаються браком. Шкідлива стадія їх мешкає у плодах, тому біотичні фактори не можуть утримувати щільність популяції на низькому рівні, і регулярні захисні заходи є необхідною умовою одержання високоякісних плодів.
Визначення доцільності застосування хімічних обробок проти плодопошкоджуючих шкідників і економічно допустиме їх скорочення має особливо важливе значення. Застосування інсектоакарицидів у літній період згубно діє на ентомо- і акарифаги, які в цей час інтенсивно розмножуються і можуть утримувати популяції рослиноїдних кліщів, попелиць і мінуючих молей на низькому рівні. Для регуляції чисельності шкідників цієї групи необхідні препарати, що обмежують відродження і розвиток личинок до проникнення в плоди.
П’ята - пошкоджують скелетні гілки і штамби дерев - червиця в’їдлива, деревоточець пахучий, яблунева склівка, підкорова листовійка, короїди, златки. Вони знижують урожай, викликають відмирання окремих гілок, суховершинність і загибель дерев.
Як визначити економічний поріг шкідливості
Щоб уникнути поширення отруйних речовин у навколишньому середовищі, а також не допустити зайвих витрат коштів і матеріалів, хімічні обробки насаджень слід проводити лише тоді, коли створюється загроза втрат урожаю або погіршення його якості, а також коли доцільно попередити можливе масове розмноження шкідників.
Заходи боротьби зі шкідниками економічно доцільні, якщо вони окуповуються вартістю збереженого врожаю. Отже, плануючи їх, потрібно визначити критичний рівень чисельності популяції або економічний поріг шкідливості - таку чисельність того чи іншого шкідника, за якої можливі збитки, що перевищують витрати на проведення заходів захисту.
У плодівництві економічний поріг шкідливості залежить від чисельності шкідника, віку та фази розвитку дерев, інтенсивності цвітіння.
Для зимуючих стадій пороги небезпечної чисельності такі:
-
Білан живкуватий – 1 зимуюче гніздо на 2 м3 крони.
-
Золотогуз – 1 гніздо на 3 м3 крони.
-
Непарний шовкопряд – наявність поодиноких яйцекладок на штамбах і гілках вже слід вважати загрозливою.
-
Червоний і бурий плодові кліщі – небезпечною є наявність 50 яєць на 10 см довжини пагонів.
-
Яблунева листоблішка – 100 зимових яєць на 1 м обстежених гілок.
Після розпускання бруньок і в період цвітіння плодових дерев можливий прогноз значної шкоди при виявленні такої чисельності шкідників:
-
Яблунева попелиця – 10 засновниць на 100 квіткових розеток;
-
Яблунева листоблішка – 60 личинок на 100 квіткових розеток;
-
Яблуневий квіткоїд – 40 жуків на 1 дерево;
-
Яблунева листовійка – 5 гусениць на 100 розеток;
-
Яблунева плодожерка – 5 метеликів на ферамону пастку за 5-7 днів;
-
Східна плодожерка – 1 метелик на феромонну пастку за 5-7 днів;
-
Кліщі – 3 самки на 1 листок.
Економічні пороги чисельності для шкідників, що пошкоджують плоди, визначають за відсотком пошкоджених плодів. Для вишневої мухи наявність 2% плодів із личинками робить їх непридатними для консервної промисловості, а 5% - для продажу населенню у свіжому вигляді. Для яблуневої плодожерки економічним порогом є пошкодження більше 2% плодів.
Захист за фенологічними періодами
Системи захисту плодових насаджень планують згідно з інформацією про основні види шкідників. Хімічні заходи необхідно здійснювати на оптимальному агрофоні в хронологічному порядку за фенологічними періодами розвитку плодових дерев.
У ранньовесняний період у фазах розпускання бруньок-зелений конус і висування бутонів-рожевий бутон проти довгоносиків, квіткоїда, яблуневого пильщика, кліщів, попелиць, застосовують традиційні інсектициди: Діазінон 60%, к.е. (10л/га), Маршал 25%, к.е. (1,5л/га), Актара 25WG, в.р.г. (0,14кг/га), Каліпсо 480,SC,к.е.(0,25 л/га), Бі-58 (новий), 40% к.е. (0,8-2,0 л/га) та інші.
У період росту плодів основу системи захисних заходів проти комплексу лускокрилих шкідників (яблунева склівка, розанова листовійка,глодова листовійка, строкатозолотиста листовійка) становлять обробки регуляторами росту і розвитку комах та антраніламідами. Обробки «прив’язують» до періоду масового льоту метеликів яблуневої плодожерки, покоління, що перезимувало, і розвитку гусениць листовійок, які перезимували, та в період масового льоту метеликів яблуневої плодожерки літнього покоління. При необхідності можливе сумісне використання традиційних інсектицидів, специфічних акарицидів. Таким чином, є реальна можливість чергування препаратів із різним механізмом дії для обмеження чисельності комплексу шкідників та зниження санітарно-гігієнічної і токсикологічної загрози.
Ольга Власова, канд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник
Інституту захисту рослин НААН України
Садові насадження займають значні площі у всіх грунтово-кліматичних зонах України - тут зосереджено 29,8% площ із країн СНД. Плодові дерева пошкоджують близько 150 видів шкідників, серед яких 12 видів кліщів.
Друга група - листогризучі види, що включає велику різноманітність гусениць лускокрилих шкідників, що живляться листям і пагонами рослин: золотогуз, непарний шовкопряд, кільчастий шовкопряд, листовійки, п’ядуни, горностаєві молі, мінуючі молі, совки. Гусениці, які живляться листям, зменшують площу листкової поверхні, послаблюють надходження поживних речовин у різні органи дерев. Схожі матеріали (за тегом)
03 жовтня 2025
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова громади та інклюзивність і розширення прав і можливостей.
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова ...
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Похолодання та затяжні дощі в Україні продовжують затримувати збирання соняшника та сої, що ще більше уповільнить збирання кукурудзи.
Похолодання та затяжні дощі в Україні продовжують затримувати збирання соняшника та сої, що ще більше уповільнить збирання кукурудзи.
03 жовтня 2025
