Просо: забуті переваги
/
Агрономія Сьогодні
/
Вівторок, 05 червня 2012 15:55
Анна Бєлєніхіна, Віктор Костромітін
Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, НААНУ
У структурі світового виробництва зерна просо займає шосте місце після кукурудзи, рису, пшениці, ячменю, сорго та вирощується у США, Індії, Китаї, Нігерії, Мексиці, Судані, Аргентині та Австралії тощо. Це зумовлено, насамперед, особливостями культури - найбільшим коефіцієнтом розмноження, високим біологічним потенціалом продуктивності навіть при строгому самозапиленні, посухостійкістю, солевитривалістю, стійкістю до хвороб, слабкою реакцією на строки сівби.
Просо - джерело білка та каротиноїдів
Просо є однією з основних круп’яних культур України, цінність якої визначається практично безвідходним використанням продуктів переробки в харчовій, кормовій, фармацевтичній, мікробіологічній, промисловій галузях виробництва, а також можливістю вирощування у післяжнивних та післяукісних посівах і як страхова культура для пересіву озимих. Сировину проса можна використовувати у пивоварній промисловості для солоду. Також ця культура має високу оцінку і в кормовиробництві: зерно і продукти його переробки є цінним кормом для сільськогосподарської худоби.
Збільшення виробництва білка і підвищення його поживної цінності залишається однією із найбільш актуальних проблем. Сільське господарство є основним постачальником рослинних білків для людей. На його частку припадає до 80% річного збору білка.
За даними ФАО, на сьогодні третина людства страждає від недостатньої калорійності харчування, більше половини - від нестачі білка. В Україні основним круп'яним продуктом, що містить велику кількість білка, є пшоно - продукт переробки проса. Залежно від сорту, ґрунтово-кліматичних умов вирощування пшоно містить 12-14% білка, 80-82% крохмалю, 2,0-3,5 мг/кг каротиноїдів, 2-3% жиру.
Крім того, вміст білків у зерні проса коливається від 8,8 до 19,3%, і становить у середньому 13,7%. У процесі виготовлення пшона, при видаленні квіткових плівок, кількість білкових речовин у ядрі збільшується у межах 11,2-23,5% при середньому вмісті 16%. Але при шліфуванні пшона (дранця) зменшується не тільки вміст білка і крохмалю, але й мінеральних речовин, перш за все, фосфору. До речі, також вміст білка в зерні залежить від природно-кліматичних умов, агротехнічних заходів, генотипових особливостей сорту.
Білки зерна представлені двома групами - протоплазматичними і запасними. Перші (білки власне цитоплазми і ядра) багаті всіма незамінними амінокислотами і збалансовані, сконцентровані в зародку. Частка білків протоплазми становить лише 10-15%. Білки зародка містять в основному альбуміни і глобуліни, вітаміни групи В і мікроелементи, запасних білків у зерні 65-75%. Це переважно глобуліни, проламіни і глютеліни.
Каротиноїди відіграють важливу роль у процесах обміну в організмі людини та тварини. При недостачі провітаміну А в організмі спостерігається процес А-авітамінозу, що веде до глибоких змін в обміні білків, нуклеїнових кислот, підвищенню вмісту фосфатів і ненасичених жирних кислот. Каротиноїди (провітамін А) представляють групу жовтих пігментів. На сьогодні вже відомо 80 каротиноїдів, які зустрічаються у природі, з них біологічною активністю провітаміну А володіють не менш як 10.
Каротиноїди легко окислюються під впливом ультрафіолетового світла та при підвищенні температур. Зміна забарвлення із жовтого на біле свідчить про руйнування каротиноїдів у продуктах. Так, при довгому зберіганні зерна і зернопродуктів їх жовті пігменти окислюються, від чого борошно і крупа біліють.
Також читайте: Питання адаптивності проса
Одним із основних постачальників каротиноїдів є культурні рослини, у яких накопичення жовтого пігменту відбувається у зелених стеблах, листі, а при дозріванні - у плодах і насінні. Серед сільськогосподарських культур просо ціниться своїми поживними властивостями, зокрема, високим вмістом провітаміну А.
Так, у його ядрі міститься 3,1-4,9 мг/кг ксантофілу та 0,7-1,8 мг/кг каротину. На просі накопичення каротиноїдів у зерні пов’язане з особливістю його дозрівання: коли зерно в нижній частині волоті знаходиться у стадії молочної стиглості і ще накопичує провітамін А, зерно у верхній та частково в середній частині волоті вже дозріле, і в ядрі відбувається процес руйнування каротиноїдів.
Отже, у проса, як і в культурних рослин, вміст каротиноїдів у зерні зумовлюється генотипом та абіотичними факторами середовища.
Забуваємо про просо?
У наш час такій цінній круп’яній культурі приділяється недостатня увага, хоча просо характеризується високою посухостійкістю, що є досить позитивним при поступових змінах клімату протягом останнього десятиріччя. А також ця культура забезпечує досить стабільні врожаї у нашій зоні, не залежно від погодних умов, наприклад, на відміну від гречки.
За останні роки в Україні площі посіву проса значно зменшились, як і обсяг виробництва - до 94,6-115 тис. т. Хоча в оптимальній структурі валового збору зерна в масштабах України має займати 0,7-1,3%, при споживанні тільки продовольчого зерна на рівні 120 тис. т.
До 2010 року площі посіву проса не перевищували 7,9 тис. га, що свідчить про відсутність зацікавленості сільськогосподарських виробників у вирощуванні цієї культури. В результаті цих фактів ми бачимо різке подорожчання пшона в 2010 році. І вже торік площа посіву проса суттєво зросла, до 13,6 тис. га.
Рис. 1 Динаміка площ проса в Україні, тис. га
В Інституті рослинництва імені В.Я. Юр’єва вирощуванням проса займаються досить давно. За цей час було проведено аналіз даних вирощування проса в лабораторії рослинництва і сортовивчення на основі лабораторних звітів. Метою досліджень було узагальнення багаторічних результатів спостереження за формуванням урожайності проса на дослідному полі Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва, а також встановлення рівня урожайності проса залежно від погодних умов років, сортів, фонів мінерального живлення.
Досліди протягом досліджуваних років проводилися у сівозмінах на дослідних полях Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва та закладалися методом розщеплених ділянок. Вивчалися такі фони мінерального живлення: 1) без внесення добрив (сівозмінний фон); 2) мінеральні добрива в дозі N30P30K30; 3) мінеральні добрива в дозі N60P60K60.
Рис.2. Урожайність проса в сівозмінах лабораторії рослинництва і сортовивчення у середньому за 1926-2010 роки, т/га
Як показують досліди з просом, протягом майже століття (1926-2010 роки) урожайність дуже змінювалась: від 0,6 т/га в 1956 році до 5,7 т/га у 1982 році. Крім того, значний вплив на урожайність сортів проса в першу чергу мали погодні умови року (рис. 3).
Рис. 3. Гідротермічний коефіцієнт за період вегетації проса з 1972 по 2010 років
Якщо порівняти урожайність проса і гречки в сприятливі роки, то урожайність проса перевищувала середні та максимальні позначки гречки на 0,25 та 0,72 т/га та становила 2,6 і 4,2 т/га відповідно. Якщо розглянути, наприклад, засушливий 2010 рік, то гречка не сформувала урожаю, а просо в середньому по досліду 2,80 т/га. Це свідчить, що просо як круп’яна культура переважає гречку за врожайністю як у сприятливі, так і в засушливі роки.
Сортове різноманіття
Найважливішою складовою будь-якої технології вирощування сільськогосподарських культур є адаптований до місцевих умов сорт, що володіє високою і стабільною урожайністю за роками. Поява сучасних сортів проса з принципово новими характеристиками, ефективне використання їх генетичного потенціалу, зменшення енерговитрат на виробництво потребують удосконалення системи підбору та раціонального розміщення сортів у певних ґрунтово-кліматичних зонах із урахуванням біологічних особливостей, адаптивності, агроекологічної пластичності та реакції на умови вирощування.
На рисунку 4 наведено сорти проса і їх урожайність у середньому по дослідах, які вирощувалися в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва в лабораторії рослинництва і сортовивчення. Найбільшу врожайність формував сорт Харківське 57, який у середньому за 25 років вирощування давав конкурентоспроможну врожайність і не поступався новішим сортам. Цей сорт до 2010 року був національним стандартом України і наразі займає 10-15% посівних площ під цією культурою.
Рис. 4. Середня урожайність сортів проса за 1973-2010 роки вирощування, т/га
Одним зі скоростиглих сортів є Константинівське. Цей сорт придатний для вирощування у післяжнивних та післяукісних посівах, за рахунок чого можна отримати додатковий урожай з одиниці площі на рівні 1,5-2 т/га, збільшуючи валові збори зерна.
Сорт Константинівське був створений шляхом обробки сорту Благодатне 0,0125% розчином нітрозоетилсечовини. Сорт з 2006 року занесений до Державного реєстру сортів рослин України і рекомендований для вирощування у степу України. Тривалість вегетації становить 70-77 діб. Потенційна врожайність сорту - 4,5-5 т/га . Відрізняється добрими технологічними показниками якості зерна і високими споживчими властивостями крупи. Сорт характеризується підвищеним вмістом білка (14%), є посухостійким, стійким до вилягання та осипання зерна. Рекомендується також використовувати сорт у змішаних посівах із горохом та соєю для одержання високопоживної кормосуміші, збалансованої білком та незамінними амінокислотами.
Заслуговує особливої уваги середньо-, пізньостиглий сорт Вітрило, створений методом внутрішньовидової гібридизації. У реєстрі сортів рослин України з 2008 року для зони Степу. Відрізняється він підвищеною посухостійкістю і високою стійкістю до поширених на Україні рас сажки. За даними Держкомісії із сортовипробування, у зоні Степу України гарантована прибавка урожаю за два роки сягала 0,26 т/га. Характерні для цього сорту високі технологічні показники: вихід крупи (83%), плівчастість (16,8%), оцінки якості каші (4,2 балу), ураження меланозом від 0,8 до 4%. Зерно крупне, маса 1000 зерен коливається у межах 8,2-8,4 г. Вміст білка за даними Держкомісії із сортовипробування становить 14,8%.
На 2009 рік рекомендований до поширення в Україні для зони Полісся сорт Ювілейне з високими показниками якості зерна та крупи.
Сорт Ювілейне створений методом внутрішньовидової гібридизації за участю сортів Масловське 3 та Миронівське 51 із подальшим багаторазовим добором. Сорт характеризується високими технологічними показниками: вихід крупи (83%), плівчастість (16,5%), маса 1000 насінин - 7,8 г, крупа яскраво-жовтого кольору, оцінка якості каші - 4,2 балу. На інфекційному фоні штучного зараження сажкою показав високу стійкість до 2,3 і 4 рас сажки. Середня урожайність за три роки державного сортовипробування сягнула 3,38 т/га, гарантована прибавка - 0,31 т/га.
Сорти Інституту імені В. Я. Юр’єва, рекомендовані для вирощування у різних зонах України, відрізняються підвищеною урожайністю, високою якістю крупи, стійкістю до посухи, обсипання зерна, придатністю до механізованого збирання із меншими втратами зерна, а також на відміну від застарілих сортів, високою стійкістю до сажки, вилягання та більшою масою 1000 насінин, що є одним із визначальних факторів при формуванні врожаю.
Урожайні фактори
Одним із головних факторів впливу на урожайність проса є добрива. Підвищення урожаю сільськогосподарських культур від внесення добрив у чорноземній зоні становить 40-50%. Забезпечення посівів елементами живлення сприяє більш ощадливій витраті води, підвищенню їх стійкості до несприятливих факторів і ураження хворобами, створює умови для реалізації генетично зумовленої потенціальної продуктивності. Просо чутливе до мінеральних та органічних добрив, внесених безпосередньо під нього, а також під попередники. Світовий досвід переконує, що екстенсивне ведення землеробства без застосування добрив неминуче веде до поступового виснаження родючості ґрунтів та зниження урожайності вирощуваних культур.
Недопустимість такого екстенсивного шляху є основним напрямом у розвитку землеробства розвинених країн світу, однак в Україні протягом останніх 20 років продовжують ігнорувати ці застереження, тому врожаї сільськогосподарських культур формуються переважно за рахунок вичерпування природної (ефективної) родючості ґрунтів, землеробство ведеться в умовах недостатнього внесення добрив, жорсткого дефіциту поживних речовин у ґрунті, гострої деградації родючості ґрунтів.
Тривале агроекологічне вивчення свідчить про те, що є тенденції росту урожайності. Просо формувало досить високу конкурентоспроможну урожайність за рахунок сівозмінного фактора (без добрив) на рівні 3,26-4,56 т/га (рис. 5). Встановлено, що в сприятливі роки просо дає більшу урожайність на фоні половинної дози добрив N30P30K30 на рівні 4,54 т/га, 4,15 т/га, 3,43 т/га при урожайності на контролі 4,08 т/га, 3,28 т/га, 2,37 т/га відповідно до років. Прибавки урожайності становили від 0,16 до 1,06 т/га.
Рис. 5. Урожайність проса за роки досліджень залежно від фонів живлення, т/га
Прибавки урожайності від внесення повної дози добрив N60P60K60 порівняно з контролем сягають від 0,05 до 0,87 т/га, тому застосування більшої дози є економічно не вигідно.
Багаторічними дослідженнями вирощування проса встановлено, що основним напрямом підвищення ефективності землеробства в сучасних умовах є комплексний підхід до розробки науково обґрунтованих сівозмін у поєднанні з раціональною системою добрив і збереженням ґрунтової родючості та підбір високопродуктивних сортів адаптованих до конкретних умов вирощування.
Анна Бєлєніхіна, Віктор Костромітін
Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, НААНУ
У структурі світового виробництва зерна просо займає шосте місце після кукурудзи, рису, пшениці, ячменю, сорго та вирощується у США, Індії, Китаї, Нігерії, Мексиці, Судані, Аргентині та Австралії тощо. Це зумовлено, насамперед, особливостями культури - найбільшим коефіцієнтом розмноження, високим біологічним потенціалом продуктивності навіть при строгому самозапиленні, посухостійкістю, солевитривалістю, стійкістю до хвороб, слабкою реакцією на строки сівби.
12 жовтня 2025
Представники українських тепличних комбінатів цього тижня отримали можливість розпочати підвищувати відпускні ціни на наявні партії помідорів.
Представники українських тепличних комбінатів цього тижня отримали можливість розпочати підвищувати відпускні ціни на наявні партії помідорів.
12 жовтня 2025
11 жовтня 2025
Гуртові ціни на цибулю в Україні вже знизилися до 5-10 грн/кг, і ця тенденція може зберігатися, доки на ринку присутні значні обсяги продукції середньої та низької якості.
Гуртові ціни на цибулю в Україні вже знизилися до 5-10 грн/кг, і ця тенденція може зберігатися, доки на ринку присутні значні обсяги продукції середньої та низької якості.
11 жовтня 2025
10 жовтня 2025
В Україні у торгових мережах, свій хрін закінчився і виробники змушені переходити на імпорт.
В Україні у торгових мережах, свій хрін закінчився і виробники змушені переходити на імпорт.
10 жовтня 2025
10 жовтня 2025
Механізм, що дозволяє аграріям експортувати вирощену сою та ріпак без сплати 10% мита, уже затверджено, наразі триває фіналізація процедурних деталей.
Механізм, що дозволяє аграріям експортувати вирощену сою та ріпак без сплати 10% мита, уже затверджено, наразі триває фіналізація процедурних деталей.
10 жовтня 2025
10 жовтня 2025
Прохолодна погода, що встановилася на більшій частині території України, спровокувала суттєве скорочення обсягів пропозиції огірків на ринку, і, як наслідок, подальше стрімке зростання цін у даному сегменті.
Прохолодна погода, що встановилася на більшій частині території України, спровокувала суттєве скорочення обсягів пропозиції огірків на ринку, і, як наслідок, подальше стрімке зростання цін у даному сегменті.
10 жовтня 2025
10 жовтня 2025
Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» запрошує Вас до участі у IV Міжнародній науково-практичній конференції: «Здоров’я ґрунтів як складова Стратегії єдиного здоров’я суспільства», присвяченій Всесвітньому Дню Ґрунту 2025 (WSD 2025): «Здорові ґрунти для здорових міст» (Healthy Soils for Healthy Cities)» 03 грудня 2025 року о 10 годині за київським часом
Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» запрошує Вас до участі у IV Міжнародній науково-практичній конференції: «Здоров’я ґрунтів як складова Стратегії єдиного здоров’я суспільства», присвяченій Всесвітньому Дню Ґрунту 2025 (WSD 2025): «Здорові ґрунти для здорових міст» (Healthy Soils for ...
10 жовтня 2025
