Фітосанітарний стан посівів ріпаку 2021 року й прогноз розвитку хвороб на культурі у 2022 році

Фомоз (рак стебла, некроз кореневої шийки) (Phoma lingam Desm.) виявлено на 14,9% обстежених площ ріпаку озимого. Найбільше поширення хвороби зареєстровано в господарствах Вінницької і Полтавської областях, де фомоз уразив 4–8% рослин за розвитку 0,1–2,0% на 56–100% обстежених площ культури. У Львівській, Хмельницькій, Київській, Миколаївській, Рівненській областях хворобу виявляли на 19–36% обстежених площ, де було уражено 2,0–15%, в осередках 18–20% за інтенсивності розвитку 0,5–10%.

Фомоз

На посівах ріпаку озимого в господарствах Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Житомирської, Одеської, Запорізької, Чернівецької і Черкаської областях фомоз виявляли на 1–8%, в осередках 10–12% рослин з інтенсивністю ураження 0,1–2%. Поширення хвороби на ріпаку ярому не перевищувало 2% рослин за інтенсивністю розвитку 0,1–0,2%.

Обстеження посівів ріпаку озимого під урожай 2022 року показало, що фомоз був поширений на розеткових листках рослин у господарствах Львівської області (уражено 7,2–30% рослин), Київської області (уражено 1–7% рослин) із незначним розвитком хвороби. Ознаки ураження фомозом виявляли на поодиноких рослинах і в інших областях.

Ураховуючи запас збудника хвороби на рослинних рештках, в насінні, на уражених рослинах озимого ріпаку, за весняного боронування посівів і завдання рослинам механічних пошкоджень, за частих опадів і високої вологості повітря у фазу «цвітіння ріпаку», у 2022 році прогнозується розвиток хвороби від помірного до інтенсивного.

Біла (склеротініоз) і сіра (ботрідіоз) гнилі (Whetzelinia sclerotiorum dBy. і Botrytis cinerea Fr.) виявляли в посівах ріпаків північно-західних і центральних областей у вигляді ураження окремих стебел, гілок і стручків. Біла гниль проявилась у посівах ріпаків у фазу «формування насіння» переважно на загущених посівах після дощів і зниження температури повітря. Сіра гниль розвивалась переважно на стручках у посівах ріпаку озимого та ярого.

Біла гниль

Інтенсивніший розвиток білої і сірої гнилей відбувався в господарствах Дніпропетровської області, де було уражено 1% рослин з інтенсивністю розвитку 2 на 37% обстежених площ ріпаків озимого і ярого; Тернопільської (уражено 1,1–1,4% рослин і 0,5–0,9% стручків на 15% площ ріпаку озимого і 25% площ ярого), Волинської (уражено 2% рослин з інтенсивністю розвитку 0,9 на 3% площ ріпаків) областей.

Сіра гниль

У 2022 році розвиток гнилей за сприятливих гідротермічних умов (вологість 60–90% і температура повітря +17…+27 °С у фазу «цвітіння — зелений стручок») відбуватиметься передусім на забур’янених, загущених полеглих посівах, на полях, де ріпак розмістили після не рекомендованих попередників (соняшник, льон, коноплі, конюшина, соя, гречка, капуста, огірки).

Білу плямистість (кільцева плямистість, або сіростеблість) (Cercosporella brassicae v. Hochn.) виявляли переважно на поодиноких рослинах ріпаку озимого в західних, центральних і південних областях. У господарствах Миколаївської області хворобу виявляли на 5% обстежених площ ріпаку озимого (200 га), де було уражено 1% рослин за розвитку 1%. У Черкаській області на 0,5% обстежених площ (100 га) було уражено 4% рослин за розвитку 0,8%.

Біла плямистість

Восени у фазу розетки ріпаку озимого білу плямистість виявлено у базовому господарстві Пустомитівського району Львівської області на 9,0–10% рослин і 3,0–4% листків.

Беручи до уваги наявність певного запасу інфекції збудника цієї хвороби на уражених рештках капустяних культурах, у зараженому насінні та уражених рослинах ріпаку озимого, за умов прохолодної весни у фази «бутонізація — цвітіння», вологості повітря понад 80% протягом кількох діб, тривалого зберігання роси на листках ріпаку ймовірний розвиток хвороби у 2022 році на ріпаку озимому буде від слабкого до помірного.

Борошниста роса (Erysiphe communis Grev. f. brassicae Hamari). У 2021 році хвороба мала незначне поширення в господарствах північних, центральних і південних областях і виявлялася на поодиноких рослинах ріпаку озимого та ярого за незначного розвитку. Більше поширення хвороби спостерігалось у Львівській області. Так, за проведення маршрутних обстежень посівів ріпаку озимого (Жидачівський р-н) у фазу повної стиглості насіння на 2,0–4% рослин і 4,0–6% стручків спостерігалось інфікування борошнистою росою.

Восени 2021 року хворобу виявляли на 2–20% рослин ріпаку озимого у господарствах Миколаївської області.

За сприятливих для розвитку борошнистої роси умов упродовж вегетації (суха спекотна погода або чергування тривалих засух із короткочасними дощами, тривала втрата тургору листків; недотримання сівозміни й просторової ізоляції між капустяними культурами, внесення високих доз азотних добрив) і наявності запасу інфекції в рослинних рештках у 2022 році прогнозується розвиток хвороби на ріпаках від помірного до значного.

Циліндроспоріоз (світла плямистість) (Cylindrosporium concentricum Grev.) мав незначне поширення в посівах ріпаку озимого. В господарствах Черкаській області хвороба проявилась на стеблах у фазу «формування стручків» на 2,5% обстежених площ (1,1 тис. га), де було уражено в середньому 2%, максимально 6% рослин із розвитком хвороби 0,5%. Сприяла розвитку хвороби нестійка погода першої половини червня (перепади температури повітря, опади подекуди з градом). Осередки ураження рослин циліндроспоріозом спостерігалися в господарствах Тернопільської області, де було уражено 1,4% рослин у фазу стеблування на 12% обстежених площ ріпаку озимого.

Циліндроспоріоз

У третій декаді вересня 2021 року, після короткочасних дощів, за утримання на Тернопільщині відносно високих денних температур жовтня на 15% обстежених площ було уражено 1,6% рослин ріпаку озимого циліндроспоріозом. Восени в господарствах Одеської області уражено 3% рослин у фазу 2–4 пари розеткових листків із розвитком хвороби 0,5% на 8% обстежених площ культури.

У 2022 році ймовірне осередкове від помірного до значного ураження рослин ріпаку озимого циліндроспоріозом у загущених посівах за прохолодної вітряної вологої погоди під час вегетації, частих дощів, туманів, наявності запасу інфекції в рослинних рештках, насінні, уражених рослинах ріпаку з осені.

Вертицильозне (Verti­cillium dahliae Kleb) і фузаріозне (Fusarium oxysporum Schl) в’янення виявляли в посівах ріпаків озимого і ярого на поодиноких рослинах, які в результаті ураження в’янули й гинули або передчасно дозрівали у фазу «молочно-воскова стиглість» зі щуплим насінням.

Вертицильозне в’янення

Ураховуючи певний запас інфекції вертицильозного і фузаріозного в’янення в рослинних рештках і ґрунті, за сприятливих для розвитку хвороби умов (насичена сівозміна капустяними культурами, посів ріпаку після соняшнику, льону, конюшини, сої, коноплі, які уражуються цими збудниками хвороби) у 2022 році ймовірний осередковий розвиток хвороби від слабкого до помірного.

Фузаріозне в’янення

Слизуватий бактеріоз (Erwinia: Е. carotovora Holland pv. carotovora Bergey et al. та Pseudomonae fluorescens Mig.) за даними НУБіП України, виявляли на поодиноких рослинах ріпаку ярого в господарствах центральних і західних областей, що спричиняло в’янення, ослизнення, загнивання й відмирання окремих органів або всієї рослини.

У 2022 році за наявного запасу інфекції слизуватого бактеріозу в ґрунті на неперегнилих рештках уражених рослин, у насінні за сприятливих гідротермічних умов у фазу «бутонізація — цвітіння» рослин ріпаку ярого (протягом 4–5 днів температура повітря +20…+25 °С, вологість повітря — вища за 80%, часті проливні дощі, вітряна погода) прогнозується розвиток хвороби від незначного до помірного.

Іван МАРКОВ, канд. біол. наук,
професор НУБіП України