Кукурудза — культура, яку вельми шанують українські агровиробники. І реалії сучасного агровиробництва такі, що на її користь незрідка жертвують науково обґрунтованою сівозміною — а це так чи інакше дається взнаки щодо фітосанітарного стану. Свою роль може відіграти й запізнє збирання врожаю, адже інколи комбайни виходять в поле навіть взимку. А затягнуті строки обмолоту сприяють розвитку на початках кукурудзи нігроспорозу, білої гнилі, червоної гнилі, фузаріозу й інших інфекцій. Нашестя шкідників, які пошкоджують зернівку та розносять патогени, теж робить свій внесок у проблемний фітосанітарний стан.
Фузаріоз на марші
Тож ураження кукурудзяних посівів хворобами трапляється все частіше, особливо коли для цього складаються сприятливі погодні умови. Як наголошують фахівці, грибні, вірусні, бактеріальні хвороби кукурудзи в комплексі з конкуренцією з боку бур’янів можуть призвести до значних недоборів урожаю (втрати в окремих випадках можуть сягати до 30–50%) і суттєвого зниження якості зерна — аж до його цілковитої непридатності до використання в господарських потребах. Тому до системи вирощування культури має входити й комплексний захист від хвороб, зокрема, низка агротехнічних заходів і обробка ефективними фунгіцидами.
Патогени можуть уражати кукурудзу на всіх етапах вегетації. Зокрема, серйозної шкоди вони можуть завдати качанам. Дослідження підтверджують, що основна частина збудників грибних хвороб кукурудзи належить до роду Fusarium. Фузаріоз качанів (Fusarium moniliforme) особливо небезпечний тим, що фузарії не просто уражають рослину, а є ще й джерелом продукування мікотоксинів. До зараження різними грибами роду Fusarium рослини уразливі зі стадії сходів аж до дозрівання качанів. Та коли на початку вегетації ці токсичні мікроорганізми уражають рослину порівняно мало, то на качанах відбувається їх основне нагромадження.
Убивці урожаю
Фузаріоз кукурудзи здатний завдати не лише відчутних збитків через втрату врожаю, погіршення якісних характеристик, а й спричини тяжке отруєння у тварин у разі використання кукурудзи як корму. Фахівці також застерігають, що такі мікотоксини, як фумонізини, можуть провокувати низку захворювань нервової системи у людини, позначаються на розвитку дітей, мають канцерогенний вплив. Фумонізини підлягають суворому контролю в зерні, й навіть незначна частина ураженого врожаю може стати перешкодою для його поставок на експорт. З усім тим, що в Україні засмічення зерна кукурудзи мікотоксинами є однією з дуже гострих і водночас недооцінених проблем.
І це не проблема одного сезону й однієї кукурудзи. Практика свідчить, що за значної деградації мікробних ценозів полів патогени накопичуються на рослинах і в ґрунті, що ставить під питання рентабельне вирощування практично всіх культур й отримання якісної продукції.
Гриби роду Fusarium досить невибагливі щодо діапазону температур, у яких вони можуть активно розвиватися: від +3 до +30 °С і навіть дещо вище. Найбільший розвиток патогенів відбувається за теплої погоди з підвищеною вологістю. Свій внесок у поширення фузаріозу кукурудзи роблять також шкідники, зокрема кукурудзяний метелик чи совка, які розносять спори патогену. Загалом пошкоджені комахами чи птахами зернівки особливо схильні до зараження грибом.
Вогнища інфекції
Фузаріоз качанів проявляється у формі гнилі качанів, яка прогресує після молочно-воскової стиглості зерна й перебігає в період його зберігання. На качанах місцями утворюється блідий або біло-рожевий наліт міцелію, уражені зернівки набувають брудно-бурого відтінку, легко кришаться і руйнуються. Залежно від інтенсивності розвитку фузаріозу можна спостерігати різний ступінь ураження качана. За сильного розвитку хвороби наліт грибниці поширюється на весь качан, а в умовах підвищеної вологості повітря утворення міцелій спостерігається і на його обгортках. За сильного розвитку хвороби уражається 50–60% качанів, в окремих випадках фактично всі. Тут слід зазначити, що частина зерен, розташованих поза фузаріозним осередком, може не мати видимих ознак ураження, проте є інфікованою грибом.
Патогени, що спричиняють фузаріоз кукурудзи, зберігаються на рослинних рештках, здатні лишатися в ґрунті навіть після розкладання решток ураженої рослини. Контактуючи з кореневою системою культури, збудники спричиняють уже на стартових стадіях росту, надалі інфікуючи всю рослину, від стебла і листя до качанів. Особливо інтенсивно цей процес поширюється за теплої та вологої погоди під час вегетації, недотримання належних умов зберігання зерна.
Тому після досягнення стадії молочно-воскової стиглості зерна важливо своєчасно виявляти вогнища виникнення фузаріозу, знищувати уражені рослини. Найдієвішим варіантом уважається їх спалення. Окрім того, рекомендується обробляти посіви інсектицидами з метою зменшення чисельності шкідників, що сприяють поширенню хвороби. А після обмолоту слід виорати поле й видалити рослинні рештки.
На варті качана
Загалом існує низка профілактичних агрозаходів, що здатні зменшити ризик появи фузаріозу кукурудзи й мінімізувати його поширення.
• Підбір гібридів із генетичною стійкістю до хвороб, зокрема до грибів роду Fusarium.
• Видалення й знищення уражених качанів кукурудзи упродовж вегетації.
• Обробки посівів інсектицидами з метою зменшення популяції комах, що ушкоджують качани та переносять спори.
• Зяблева оранка поля після збирання врожаю з подрібненням і глибоким загортанням решток кукурудзи в ґрунт.
• Застосування деструкторів стерні з метою повнішого розкладання рослинних решток, які можуть бути середовищем для життєдіяльності шкідливих мікроорганізмів.
• Контроль умісту мікотоксинів до закладання зерна на зберігання.
• Забезпечення вчасного збирання, сушіння та оптимальної температури, вологості й аерації для зберігання зерна.
І, зрозуміло, коли у вашому мікроценозі є збудники фузаріозу, особливу увагу слід надати протруюванню насіння. Дуже бажано, щоб це була якісна заводська обробка ефективними багатокомпонентними препаратами. Перелік діючих речовин, які в тих чи інших комбінаціях здатні знезаражувати й контролювати поширення фузаріозу та інших хвороб кукурудзи, досить великий. Серед них можна назвати піраклостробін, протіоконазол, карбоксин, тирам, тіабендазол, азоксистробін, флудіоксоніл, металаксил, тритіконазол тощо. Існують також рішення на основі біопрепаратів із вираженою фунгіцидною дією.
Фузаріоз — інфекція дуже серйозна за своїм шкідливим потенціалом, ареал її поширення зростає як географічно, так і в плані загрози для все більшого спектра культур. Тож, ураховуючи всю значущість вирощування кукурудзи для українських аграріїв, краще перестрахуватися, переорати тощо. Дієві методи контролю фузаріозу існують, їх варто мати у своєму арсеналі із самого початку й до кукурудзяного качана.
Степан КОЦЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
