Посіви у час змін
Терміни сівби — вже далеко не догма. За останні роки в Україні вони помітно зсунулися. Причин для цього кілька: відчутні кліматичні зміни, наростання проблем із вологозабезпеченням навіть у традиційно сприятливих для землеробства регіонах (майже 30% території України — 11,6 млн гектарів орних земель — перетворилися на суху і дуже суху зону), масове насичення сівозмін такими специфічними для пшениці попередниками, як соняшник, соя чи кукурудза на зерно. А ще слід урахувати такий позитивний чинник, як технологічний поступ. Саме він дозволяє багато в чому нівелювати труднощі, що виникають в разі ранньої чи запізнілої сівби, що дуже важливо.
Дати й втрати
Справді, невчасні терміни сівби озимої пшениці — серйозний виклик. За оцінками фахівців саме через недоотримується 10–15% урожаю, зокрема, у разі пізніх термінів сівби. Коли рослина входить у зиму нерозкущеною, з вузлом кущіння, що тільки формується, нерозвинутою кореневою системою й малим запасом поживних речовин, зокрема цукрів, ми отримуємо слаборозвинені зріджені посіви. І надолужити втрачений потенціал під час відновлення вегетації дуже складно.
Сума активних температур
В Україні кілька кліматичних зон, і календарні терміни сівби можуть досить суттєво відрізнятися, скажімо, на Півдні чи Заході країни. З агрономічного погляду слід орієнтуватися на суму активних температур до закінчення осінньої вегетації — вона має становити щонайменше 250–270 °С. Тобто ми повинні розраховувати на 2–3 тижні теплої погоди — це критичний мінімум. А краще мати в запасі хоча б теплий місяць до зими.
Піймати вологу і врожай
Якщо не брати особливості сівозміни, насиченої попередниками із затягнутими термінами збирання, то ключовим фактом зміщення оптимальних строків сівби є волога. Це основний лімітаційний і непередбачуваний чинник у багатьох регіонах України. І сівба відбувається за небесним календарем — коли на ньому з’являються довгождані хмарки й вдається піймати вологу. І зрозуміло, що тут головне — не просто утримати цю вологу, а й закласти та отримати добрий урожай. У разі пізньої сівби всім технологічним етапам і агрозаходам має надаватися посилена увага. Посіяна в не дуже сприятливі, а то й екстремальні терміни озима пшениця може вродити й 60–70 ц/га та навіть більше — але за належного догляду.
Підґрунтя для сівби
Насамперед слід подумати про підготовку ґрунту. Пізній сівбі, як правило, передує не лише спекотне літо, а й чималий відрізок посушливої осені, що ускладнює завдання. Зазвичай після того, як зібрали попередню культуру, проводять поверхневий обробіток і вносять добрива. У разі пізньої сівби особливо важливо підібрати оптимальні норми та форми азотних добрив, взагалі баланс азоту, калію та фосфору.
Основна підготовка ґрунту лежить у тих технологіях, що застосовують у господарстві: класичній оранці, поверхневому чи мінімальному обробітку тощо. У будь-якому разі конкретний підхід залежить від погодних умов, стану й типу ґрунтів, засміченості бур’янами та взагалі фітосанітарного стану поля. Обробку проводять на меншу глибину після пізнього попередника, дефіциту вологозабезпечення та відносної чистоти поля. За потреби можна провести коткування тощо. В ідеалі структура ґрунту має складатися з дрібних грудок, з вільним простором між ними для аерації, насіннєве ложе вирівняним за глибиною та достатньо зволоженим. Для закриття вологи й оптимального вологозабезпечення в осінню вегетацію дуже бажаним є внесення органіки. Зрозуміло, що особливу увагу приділяють полям з проблемним фітосанітарним станом і складним попередником. Якщо ви, зібравши соняшник, відразу заганяєте на поле посівний агрегат, то цим ще більше ускладнюєте умови розвитку й так уразливих пізніх посівів озимої пшениці.
Менша глибина
Щодо глибини самої сівби озимої пшениці, то вона може коливатися в межах 3–8 см, залежно від спектра ґрунтово-кліматичних умов, технологій вирощування тощо. І термінів сівби також — пізня сівба передбачає меншу глибину заорювання насіння, починаючи від 2–3 см. Загортання насіння на глибину понад 5 см може ускладнити процес проростання, призвести до зріджених нерівномірних сходів тощо. Загалом вузол кущіння має залягати в ґрунті на глибині 1,5–3 см.
Більша норма
Рекомендована норма висіву для більшості сортів становить 4,0–5,0 млн насінин на 1 га. Хоча дослідження свідчать, що потрібну густоту продуктивного стеблостою можна отримати в ширшому діапазоні — 2,0–6,0 млн насін./га, адже урожай залежить не так від кількості рослин, як від кількості продуктивних пагонів. Але норма висіву теж корелюється з термінами сівби. За сівби в ранні й оптимальні строки для належного кущення та формування стеблостою зазвичай достатньо менших норм висіву. Пізні посіви для формування оптимальної кількості продуктивних стебел на одиницю площі потребують збільшення норм висіву на 10–20%.
Урахування попередника
У разі озимої пшениці попередник має суттєве значення, адже культура досить вибаглива щодо цього. І разі пізньої сівби це проявляється особливо виразно. В кожному регіоні є свій набір найкращих попередників, але загалом до них залічують озимий і ярий ріпак, бобові, сорго, кукурудзу на силос, картоплю ранніх сортів, однорічні трави, баштанні культури, льон. Небажано сіяти після стерньових попередників, цукрових буряків, картоплі пізніх сортів, кукурудзи на зерно. Соняшник теж не належить до найкращих попередників. Але тут головне, щоб його вирощували без застосування IMI-гербіцидів, це саме стосується і ріпаку.
Адаптована селекція
Вибір сорту для пізньої сівби теж має свої особливості. Переважна більшість сортів іноземної селекції розраховано на інтенсивні технології вирощування в достатньо сприятливих умовах. І відхилення від технологічної карти в термінах сівби може суттєво позначитися на продуктивності. А якщо врахувати недостатній у багатьох випадках рівень зимостійкості, то результат може бути зовсім плачевним. Чимало сортів вітчизняної селекції толерантніші щодо термінів посіву. А ще краще сіяти сорти, що безпосередньо адаптовані до пізніх строків і стресових умов перезимівлі.
Якість заради результату
Особлива увага і до якості самого насіння. Воно має бути добре відкаліброваним, перевіреним на чистоту, схожість та енергію проростання. Фахівці наголошують, що ступінь чистоти насіннєвого матеріалу має бути не нижчим за 97%, схожість — не менша за 87%, а М1000 зерен для озимої пшениці не менша за 47 г. Також у фокусі уваги агронома — вибір протруйника, можливості обробки насіння стимуляторами росту й мікроелементами. Все це в комплексі має забезпечити якісний захист від хвороб/шкідників на початкових етапах росту, підвищити стійкість від стресових чинників упродовж осінньо-зимового періоду. З відновленням вегетації пізні посіви потребують належної уваги. І тоді можна бути впевненим у результаті. Навіть якщо ви забарилися із сівбою озимої пшениці, вийти на хороший урожай можливо.
Степан КОЦЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
