Перлини в стручках

/ Агрономія Сьогодні / Субота, 18 серпня 2012 14:28
С.В. ТКАЧОВА, молодший науковий співробітник ІЗР НААН України
Ріпак (Brassica napus L. var. oleifera Metzg.) - однорічна олійна рослина родини хрестоцвітих. Існують дві форми: ріпак ярий (кольза) і ріпак озимий, який має основне значення. Ріпак - найбільш поширена олійна культура з родини капустяних. Насіння містить 38-52% олії, 16-29% білка, 6-7% клітковини, понад 17% вуглеводів, 24-26% безазотистих екстрактивних речовин.
 
Олія - основна ціль вирощування ріпаку. У складі ріпакової олії є значна кількість шкідливої для організму ерукової кислоти, яка знижує її харчові якості. Останнім часом виведено сорти озимого ріпаку, в олії яких майже зовсім немає ерукової кислоти, а вміст олеїнової кислоти - найціннішого компоненту рослинної олії - доведено до 60-70 %, що значно підвищує її харчові властивості. Олеїнова кислота знижує рівень холестерину у крові, попереджує атеросклеротичні зміни судинної системи людини, регулює рівень кров'яного тиску, знижує рівень гіпертонічної хвороби і позитивно впливає на діабетиків. З точки зору фізіології харчування людини, у порівнянні з іншими рослинними оліями ріпакова має перевагу у тому, що вона містить всі фізіологічно важливі кислоти в оптимальному співвідношенні.
 
Ріпакову олію безерукових сортів широко використовують у їжу, а також у кондитерській, консервній, харчовій промисловості; олію звичайних сортів ріпаку - лише після рафінування. Її застосовують у миловарній, текстильній, металургійній, лакофарбовій та інших галузях промисловості.
 
Макуха і шрот озимого ріпаку - високобілковий концентрований корм для тварин. Шрот безерукових сортів ріпаку містить до 0,5% шкідливих глюкозинолатів (замість 6-7% у звичайних сортів) і за кормовими якостями прирівнюється до соєвого. Макуху і шрот звичайних сортів також згодовують тваринам невеликими дозами; 1 кг макухи прирівнюється до 1 корм. од.
 
Озимий ріпак як високоврожайну культуру з коротким вегетаційним періодом широко використовують для вирощування раннього зеленого корму. В 100 кг його зеленої маси міститься до 4 кг протеїну, 14-16 корм. од. На 1 корм. од. у зеленій масі ріпаку припадає 180-190 г протеїну.
 
Озимий ріпак - добрий медонос, з 1 га його посіву можна отримати до 100 кг меду. Він мало висушує ґрунт і рано звільняє поле, тому є добрим попередником для озимих і ярих зернових культур. Кореневі рештки ріпаку після мінералізації залишають у ґрунті 60-65 кг/га азоту, 32-36 фосфорної кислоти і 55-60 кг/га калію. Проте слід ураховувати, що він може засмічувати поля падалицею.
 
У зв'язку з тим, що озимий ріпак рано достигає (особливо при використанні на зелений корм), його вирощують як озиму проміжну і післяжнивну культуру.
 
Нині його світові посіви становлять понад 12 млн га. Як озиму культуру ріпак вирощують у Франції, Голландії, Бельгії, Англії, Швеції, Польщі. В Україні посіви озимого ріпаку зосереджені переважно в правобережній частині Лісостепу.
 
Перспективним є вирощування озимого ріпаку на зрошуваних землях півдня України як в основних, так і в проміжних посівах.
 
Озимий ріпак - високоврожайна культура. Кращі господарства України отримують по 22-28 ц/га насіння із вмістом олії 45-48%.
 
altРіпак у культурі був відомий за 4 тис. років до н. е. Батьківщина його - Середземноморські країни, звідки він розповсюдився в Азію, а в XIV ст. - у Західну Європу, де й понині є однією з головних олійних культур. До середини XIX ст. ріпак разом з іншими олійними хрестоцвітими (суріпицею і гірчицею) був у Європі досить поширеною культурою. Площа під ним в одній тільки Німеччині досягала у той час 300 тис. га. Таке порівняно широке розповсюдження до цього часу культури ріпаку пояснюється використанням його олії для технічних потреб у зв'язку із загальним промисловим розвитком попиту на технічні оливи. Молода нафтова промисловість тоді ще не була в змозі задовольняти цей попит, і ріпак, що опинився у європейських агрокліматичних умовах однією з найпродуктивніших олійних рослин, широко культивувався.
 
Проте поява на міжнародних ринках великої кількості дешевих нафтопродуктів, у тому числі мінеральних олив для змащування й освітлення, викликала різке падіння обсягів вирощування ріпаку, особливо в Європі, де з 1909-1917 рр. площі під ріпаком скоротилися зі 178 до 92 тис. га. В Азії посіви ріпаку продовжували триматися на більш-менш стабільному рівні, з року в рік займаючи (в основному в Індії, на яку доводилося 3/4 всієї світової площі ріпаку) від 2,5 до 3 млн га. Вдосконалення методів очищення олії стало поштовхом до інтенсивного використовування її як харчового продукту, особливо в Першу світову війну, коли виникла потреба в харчових оліях і жирах у Центральній Європі.
 
З Німеччини ріпак потрапив до Західної України, де до сьогодні займає досить стійке становище. Значно раніше, очевидно, ще на початку XIX ст., і не з Середньої Європи, а з районів Середземномор'я культура ріпаку з'явилася на півдні України під назвою «ріпове сім'я».
 
У кінці XIX ст. разом із пом'якшенням хлібної кризи і підвищенням попиту світового ринку на зерно з Російської імперії, в основному на пшеницю, почали скорочуватися посіви ріпаку. Разом з тим, ріпак ще деякий час (аж до революції) утримувався в Україні, займаючи досить значні площі (порядку 30-40 тис. га) і залишаючись основною олійною культурою, оскільки соняшник займав тоді в Україні всього близько 10 тис. га.
 
До початку 50-х років виробництво ріпаку в СРСР було майже повністю згорнуто. Основна причина - інтенсивний розвиток виробництва соняшнику, з яким ріпак не міг конкурувати економічно. Свою роль зіграла також відсутність продуктивних сортів і ефективних засобів захисту рослини від шкідників.
 
Завдяки тому, що ріпак може ефективно використовуватися для виготовлення біопалива, на початку XXI ст. в Україні ця культура почала завойовувати все нові й нові площі. Однак необхідно зважено ставитися до вибору форм озимого чи ярого ріпаку. Це залежить як від грунтово-кліматичних умов, так і від технічної спроможності господарства. Ярий ріпак має таке саме значення, що й озимий, проте відрізняється нижчою продуктивністю насіння і зеленої маси порівняно з озимим ріпаком. Господарська цінність ярого ріпаку полягає у тому, що його успішно культивують у зонах, ризикованих щодо вирощування озимого ріпаку. Він є також доброю страховою культурою - у роки, коли озимий ріпак вимерзає, його площі без великих витрат можна пересівати ріпаком ярим. За оптимальних умов вирощування ярий ріпак формує біологічну врожайність на рівні 25-35 ц/га, а озимий - 45-55 ц/га і більше.

 10 жовтня 2025
В Україні у торгових мережах, свій хрін закінчився і виробники змушені переходити на імпорт.
В Україні у торгових мережах, свій хрін закінчився і виробники змушені переходити на імпорт.
10 жовтня 2025
 10 жовтня 2025
Механізм, що дозволяє аграріям експортувати вирощену сою та ріпак без сплати 10% мита, уже затверджено, наразі триває фіналізація процедурних деталей.
Механізм, що дозволяє аграріям експортувати вирощену сою та ріпак без сплати 10% мита, уже затверджено, наразі триває фіналізація процедурних деталей.
10 жовтня 2025
 10 жовтня 2025
Прохолодна погода, що встановилася на більшій частині території України, спровокувала суттєве скорочення обсягів пропозиції огірків на ринку, і, як наслідок, подальше стрімке зростання цін у даному сегменті.
Прохолодна погода, що встановилася на більшій частині території України, спровокувала суттєве скорочення обсягів пропозиції огірків на ринку, і, як наслідок, подальше стрімке зростання цін у даному сегменті.
10 жовтня 2025
 10 жовтня 2025
Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» запрошує Вас до участі у IV Міжнародній науково-практичній конференції: «Здоров’я ґрунтів як складова Стратегії єдиного здоров’я суспільства», присвяченій Всесвітньому Дню Ґрунту 2025 (WSD 2025): «Здорові ґрунти для здорових міст» (Healthy Soils for Healthy Cities)» 03 грудня 2025 року о 10 годині за київським часом
Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» запрошує Вас до участі у IV Міжнародній науково-практичній конференції: «Здоров’я ґрунтів як складова Стратегії єдиного здоров’я суспільства», присвяченій Всесвітньому Дню Ґрунту 2025 (WSD 2025): «Здорові ґрунти для здорових міст» (Healthy Soils for ...
10 жовтня 2025
 10 жовтня 2025
Станом на 9 жовтня зернові та зернобобові культури в Україні було зібрано майже з 7,674 млн га (67% від запланованого), намолочено 33,032 млн тонн зерна при середній урожайності 43 ц/га.
Станом на 9 жовтня зернові та зернобобові культури в Україні було зібрано майже з 7,674 млн га (67% від запланованого), намолочено 33,032 млн тонн зерна при середній урожайності 43 ц/га.
10 жовтня 2025
 10 жовтня 2025
На тлі завершення врегулювання процедури експорту сої та ріпаку без сплати мита виробниками, експортні ціни на сою в Україні знижуються. У вересні трейдери пропонували преміальні ціни для швидких поставок, аби покрити дефіцитні обсяги для експорту.
На тлі завершення врегулювання процедури експорту сої та ріпаку без сплати мита виробниками, експортні ціни на сою в Україні знижуються. У вересні трейдери пропонували преміальні ціни для швидких поставок, аби покрити дефіцитні обсяги для експорту.
10 жовтня 2025

Please publish modules in offcanvas position.