«Енергетичні» хвороби
/
Агрономія Сьогодні
/
Субота, 15 вересня 2012 14:43
Іван МАРКОВ, канд. біолог. наук, професор НУБіП України
Сьогодні, коли перед сільськими господарствами відкривається величезний шанс приєднатися до виробництва енергетичної сировини та згодом зайняти свою нішу не тільки у продовольчій галузі світу, а й в енергетичній, надто актуальними постають питання технології вирощування енергетичних культур, зокрема, проблеми їх стійкості до хвороб.
Хвороби амаранта гібридного
Біла іржа, або альбугощирицевий (Albugobliti (CystopusblitiBiv.etBern.) Lev). Проявляється хвороба на листках і черешках, рідше на стеблах у вигляді бурих плям, які вкриті білими пустулами – подушечками, що розкидані або розміщені концентрично на верхньому боці листків, округлі, білі, з жовтим відтінком, спочатку прикриті кутикулою, потім порошисті. Білі порошисті подушечки і є спороношенням збудника хвороби у вигляді зооспорангієносців і зооспорангіїв.
Зооспорангієносці булавовидні, скупчені. Зооспорангії різні за формою: кулясті, яйцевидні, грушевидні або циліндричні, безбарвні, з тонкою оболонкою, у ланцюжках, верхня конідія менших розмірів, неплідна, з товстою рівномірно потовщеною оболонкою і жовтуватим вмістом.
Збудник хвороби поширюється зооспорангіями, яким для проростання необхідна краплинна волога.
Під час розвитку хвороби спостерігається потовщення, викривлення, деформація уражених органів рослин. Сильно уражені листки стають м’ясистими, потовщеними, блідо забарвленими, інколи краї їх закручуються.
В уражених тканинах гриб формує статевим шляхом кулясті, темно-коричневі, сітчасті ооспори.
Джерелом інфекції є уражені рештки, в яких патоген зберігається ооспорами. По весні ооспори проростають і дають початок розвитку зооспорангієносців із зооспорангіями.
Септоріоз (SeptoriacruentusSacc.). Хвороба проявляється на листках спочатку у вигляді округлих, еліпсоподібних, а згодом неправильної форми бурих, жовтих або іржавих плям із темно-коричневою облямівкою.
Уражена тканина плям із верхнього боку пластинки вкривається чорними крапками – пікнідами, які світло- або темно-коричневі, інколи чорнуваті, пікноспори ниткоподібні, майже циліндричні, виходять із пікнід у вигляді білої смужки.
У період вегетації рослин збудник хвороби поширюється пікноспорами. Джерело інфекції – уражені рештки, на яких зберігаються пікніди гриба.
Поширення і розвиток хвороб на сортах амаранту наведені в таблиці 1.
Таблиця 1. Ураженість амаранту хворобами (ВП „АДС” НУБіП України, 2009-2011 рр.)
Хвороби козлятника східного
Рамуляріоз (RamulariagalegaeSacc.). Захворювання проявляється з обох боків листків у вигляді вохряних або бурих дрібних плям, які у вологу погоду покриваються рідким білим нальотом – конідіальним спороношенням збудника хвороби. Конідієносці трохи зігнуті, на верхівці з кількома зубчиками, зібрані в пучки, що виходять з обох боків листка й утворюють білий поверхневий наліт. Конідії видовжено-веретеновидні, одноклітинні, рідше з однією перегородкою.
У період вегетації збудник хвороби поширюється конідіями. Джерелом інфекції є уражені рештки, на яких патоген зберігається грибницею, яка часто видозмінюється, утворюючи дрібні склероції.
Церкоспороз (CercosporagalegaeSacc; син: C. radiataSacc.) проявляється хвороба на листках у вигляді буруватих плям, які згодом біліють, з бурою облямівкою. У вологу погоду на поверхні ураженої тканини з’являються світло-димчасті дернинки – конідіальне спороношення збудника хвороби. Конідієносці горбкуваті, блідо-димчасті, зібрані у пучки. Конідії паличковидні, веретеноподібні, зігнуті, на верхівці загострені, з багатьма перегородками, безбарвні.
Поширюється гриб конідіями. Зберігається на опалому листі грибницею, на якій на весні при вологості 95-100% і температурі 15-270С утворюються конідієносці та конідії.
Філостиктоз (PhyllostictagalegaeGarb.) характеризується появою на листках видовжених білих плям із коричневою облямівкою. Згодом уражена тканина вкриваєтьтся чорними крапками – пікнідами гриба. Пікніди розсіяні, поодинокі приплюснуто-кулясті, до 150 мкм у діаметрі. Пікноспори циліндричні, еліпсовидні, до одного кінця звужені, прямі або трішки зігнуті, безбарвні.
Розповсюджується гриб пікноспорами, а зимує пікнідами. Захворювання розвивається за умов теплої і вологої погоди.
Іржа (UromycesgalegicolaWoronich.). Хвороба проявляється на листках у вигляді іржасто-коричневих дрібних подушечок – урединіопустул гриба. Вони формуються з обох боків листка, але більше на нижньому боці, розвиваються також і на черешках, часто і на гілках. За формою вони округлі або видовжені, дрібні 0,5-1 мм у діаметрі, спочатку вкриті епідермісом, потім відкриваються і порошать, коричневі. Уредініоспори кулясті або овальні, жовті, їх оболонка – бородавчаста.
За вегетаційний період гриб дає декілька поколінь уредініоспор. Наприкінці вегетації рослин на листках із нижнього і верхнього боків розвиваються темно-коричневі телії – теліопустули, які за розміром не відрізняються від уредініопустул. Теліоспори кулясті або овальні, оболонка коричнева, горбкувата із сосочком на верхівці, ніжка коротка, безбарвна. У формі теліоспор гриб перезимовує на рештках.
Після перезимівлі теліоспори гриба проростають і формують базидіоспори, які легко розносяться вітром і, потрапивши на молоді листки козлятника, заражують їх. У місцях проникнення інфекції формуються спочатку спермогонії у вигляді оранжевих опуклих плям із верхнього боку листків, а з нижнього - маленькі оранжеві чашечки – еції з еціоспорами. Після зараження козлятника від еціоспор на нижньому, а іноді і на верхньому боках листка утворюються уредініопустули.
Бактеріальний опік (Pseudomonassyringaepv. syringae (vanHall) Voungetal.). Захворювання проявляється спочатку на верхівках молодих листків у вигляді дрібних темних прозорих плям, які швидко зливаються і охоплюють значну площу листової пластинки, а згодом і всю площу листка. Уражена верхівка листка закручується або згинається. Захворювання спричиняє відмирання значної кількості листків рослини.
Бактерії передаються механічним шляхом і зберігаються на неперегнилих уражених рештках рослин у грунті. Дані про ураженість козлятнику східного хворобами наведені в таблиці 2.
Таблиця 2. Поширення і розвиток хвороб на козлятнику східному (сорт Кавказький бранець, ВП „АДС” НУБіПУкраїни, 2009-2011 рр.)
Хвороби мальви
Фомоз нестійкий (PhomalabilisSacc.). Проявляється хвороба на сухих відмерлих стеблах у вигляді дрібних плям у вигляді штрихів, еліпсів, які часто зливаються і утворюють смужки довжиною до 1,-1,8 см. Уражена тканина вкрита чорними крапками – пікнідами гриба. Пікніди занурені, потім прориваються, поверхневі, майже кулясті, чорні, до 200 мкм у діаметрі. Пікноспори видовжено-овальні, часто злегка зігнуті, безбарвні. Поширюється гриб пікноспорами. Зберігається патоген у формі пікнід на уражених рештках у грунті.
Диплопленодом (DiploplenodomusmalvaeDied.). Ознаки хвороби дуже подібні до фомозу нестійкого, але уражена тканина більш світла. Пікніди занурені, потім прориваються, поверхневі, розсіяні або групами, приплюснуто-кулясті, до 500 мкм, у діаметрі, з невиразним отвором. Пікноспори безбарвні, циліндричні, тупі, з 1 перегородкою.
Розповсюджується гриб пікноспорами, зимує у формі пікнід на уражених рештках в грунті.
Церкоспороз (CercosporamalvarumSacc. etHaasis) характеризується появою на листках спочатку невеликих жовтуватих, а потім оливково-зелених плям, які з обох боків листка обмежені жилками. У вологу погоду на ураженій поверхні з’являються буроваті дернинки – конідальне спороношення гриба. Конідієносці нитковидні, злегка зубчасті, з перегородками, оливкові, зібрані у пучки. Конідії голковидні, на верхівці загострені, слабо зігнуті, безбарвні.
Поширюється гриб за допомогою конідій. Джерелом інфекції є уражені рештки, на яких патоген зберігається у конідіальній і сумчастій стадіях.
Антракноз (Colletotrichummalvarum (A. Br. Etcasp)Southw ). Хвороба проявляється на листках і стеблах у вигляді плям. На листках вони спочатку темно- або брудно-зелені, при засиханні блідніють до голубо-сірих, світло-бурих або майже білих, часто з вузенькою темною облямівкою. На стеблах плями видовжені, чорні або бурі, згодом у центрі бліді до сірих. У вологу погоду на ураженій тканині з’являються жовто-бурі до чорних подушечки – конідіальне ложе гриба. Подушечки розсіяні по всій плямі або тісно скупчені посередині її, на листках дрібніші, на стеблах – більш крупні. Щетинки у спороложі блідо-бурі до бурих, прямі або зігнуті, з загостреною або заокругленою верхівкою, при основі іноді потовщені, часом щетинки зовсім відсутні. Конідієносці безбарвні або трохи забарвлені, злегка конусовидні або циліндричні, на верхівці притуплені. Конідії видовжено-циліндричні, на кінцях заокруглені або звужені, при основі притуплені, прямі або трохи зігнуті, часто нерівнобокі.
Поширюється гриб у період вегетації мальви конідіями, формує декілька поколінь. Джерелом інфекції є рештки, на яких гриб зберігається у формі грибниці.
Септоріоз (SeptoriamalvicolaEll. etMart.). Захворювання проявляється на листках у вигляді сірих плям із жовтою облямівкою, 2-3 мм у діаметрі, які часто зливаються. У центрі ураженої тканини формуються чорні крапки – пікніди гриба. Вони до 100 мкм у діаметрі, розміщені групами. Пікноспори безбарвні, трохи зігнуті, з 3-4 перегородками.
Збудник хвороби поширюється пікноспорами. Джерело інфекції – уражені рештки, на яких гриб зберігається у формі пікнід.
Альтернаріоз, або бура плямистість (AlternariamalvaeRoum. etLet.; син: MacrosporiummalvaeThum.) проявляється на листках у вигляді округлих бурих плям, які у вологу погоду покриваються оливковим нальотом, який і є конідіальним спороношенням гриба. Конідієносці прямі, короткі, розгалужені, без перегородок, темні. Конідії кулясті до клиновидних, різноманітної форми, з великою кількістю поперечних перегородок, формуються у ланцюжках. Розповсюджується гриб конідіями, які зберігаються на рештках до весни.
Рамуляріоз (RamulariamalvaeFuck) проявляється на листках у вигляді буруватих плям, уражена тканина в суху погоду часто випадає, у вологу – вкривається із нижнього боку листка слабким сіро-білим нальотом – конідіальним спороншенням. Конідієносці прямі, прості, зібрані у пучки, що виходять через продихи. Конідії веретеновидні, одноклітинні або з однією перегородкою.
Поширюються конідії повітряними течіями і крапельками дощу. Джерелом інфекції є уражені листки мальви, у яких зберігається грибниця, а по весні вона формує конідіальне спороношення.
Іржа (РиссіniamalvacearumMont.). Проявляється хвороба на листках у вигляді бурих, буро-іржастих пустул-подушечок (уредініостадії гриба) і опуклих великих бородавок з нижнього боку (теліостадії гриба). Уражена тканина листків набуває буро-коричневого забарвлення.
Уредініоспори бурі, еліптичні, на оболонці мають негусті бородавочки. Теліопустули на нижньому боці листків, рідше на верхньому і на черешках, округлі, коричневі, голі, компактні, опуклі. Теліоспори булаво видні із заокругленою верхівкою, трохи перешнуровані. Трапляються 3-клітинні теліоспори.
Протягом вегетації мальви гриб дає декілька поколінь уредініоспор, за допомогою яких відбувається розповсюдження інфекції, джерелом якої є уражені рештки, в яких зберігаються теліоспори гриба. Дані про розповсюдження і розвиток хвороб на мальві наведені в таблиці 3.
Таблиця 3. Ураженість мальви хворобами (ВП „АДС” НУБіП України, 2009-2011 рр.)
Хвороби сіди багаторічної
Септоріоз (SeptoriasidicolaEll. etMart.) характеризується утворенням на листках спочатку дрібних буро-жовтих плям, які потім зливаються у буро-коричневі крупні плями з розмитою широкою жовтою облямівкою. Уражена тканина пізніше вкривається чорними крапками – пікнідами гриба. Вони дрібні, кулясті, злегка приплюснуті, хаотично розкидані по ураженій тканині листка. Пікноспори безбарвні, трохи зігнуті, з 1-2 перегородками, виходять із пікнід у вигляді світло-білої звивистої смужки.
Гриб поширюється пікноспорами. Джерело інфекції – уражені рештки, на яких патоген зберігається у формі пікнід.
Жовтяниця. Захворювання виявляється протягом усієї вегетації рослин. Проявляється пожовтінням листків. Починається воно з верхівки листків, а потім поширюється вздовж країв і поміж жилками. Листки поступово світлішають, згодом на листових пластинках між жилками утворюються світлі смуги і плями, які зливаються, утворюючи значні ураження жовтої тканини. Уражена тканина спочатку вздовж країв, а потім і між жилками буріє, некротизується. Тканини вдовж жилок і біля основи листка довго залишаються зеленими. Уражені листки стають дещо гофрованими, потовщуються, часто ламаються.
Збудник хвороби нині не виділений з ураженої тканини сіди багаторічної і не вивчений. За характером прояву хвороби, діагностичними ознаками вона нагадує жовтяницю цукрових буряків, яку викликають два віруси – Beetyellovvirus і Вeetmildyellowingvirus. Ураженість сіди багаторічної хворобами наведена в таблиці 4.
Таблиця 4. Поширення і розвиток хвороб на сіді багаторічній (сорт Вірджинія, ВП „АДС” НУБіПУкраїни, 2009-2011 рр.)
Хвороби сильвія пронизанолистого
Бура плямистість, або альтернаріоз (Alternariasp.)характеризується утворенням на листках і стеблах бурих плям. На листках вони з’являються спочатку на верхівках, згодом на всій пластинці, вони різні за формою і розмірами, часто зливаються у суцільні великі ураження тканини, у вологу погоду покриваються оливково-сірим нальотом. На стеблах плями спочатку у вигляді вузеньких поверхневих буро-зелених штрихів і смужок, згодом зливаються, утворюючи довгі поздовжні плями, до 2-4 см у довжину. На них також виявляється сіро-оливковий наліт – конідіальне спороношення грибів.
Конідієносці короткі, зібрані в пучки. Конідії оливково-бурі, в ланцюжках, обернено-булавоподібні, з 3-8 поперечними і 1-2 поздовжніми перегородками.
Збудники хвороби поширюються конідіями. Джерелом інфекції є уражені рештки, на яких зберігаються конідії грибів.
Бронзовість листків. Хвороба проявляється на листках спочатку у вигляді срібло-білого нальоту, який вкриває окремі ділянки пластинки. При подальшому розвитку хвороби наліт темніє, набуває згодом срібло-бронзового відтінку, уражена тканина в місцях плям стає ламкою, у суху погоду випадає, утворюючи в пластинці отвори різної конфігурації, у вологу погоду буріє, некротизується і відмирає.
Поширення і розвиток хвороб на сильвію пронизанолистому наведено в таблиці 5.
Таблиця 5. Ураженість сильвія пронизанолистого хворобами (сорт Канадчанка, ВП „АДС” НУБіП України, 2009-2011 рр.)
Отримані експериментальні дані про ураженість нових інтродукційних видів енергетичних рослин хворобами свідчать про те, що всі вони потребують профілактичних агротехнічних і хімічних заходів захисту. Враховуючи, що основним джерелом інфекції переважної більшості збудників хвороб є уражені рештки рослин, заражені саджанці і насіння, тому при розробці основних елементів технології вирощування цих культур значну увагу слід приділити агротехнічним заходам, пошуку ефективних протруйників і фунгіцидів.
Найбільш радикальним, економічно вигідним і екологічно чистим заходом захисту цих рослин від хвороб є виведення і впровадження у виробництво стійких сортів.
Іван МАРКОВ, канд. біолог. наук, професор НУБіП України
Сьогодні, коли перед сільськими господарствами відкривається величезний шанс приєднатися до виробництва енергетичної сировини та згодом зайняти свою нішу не тільки у продовольчій галузі світу, а й в енергетичній, надто актуальними постають питання технології вирощування енергетичних культур, зокрема, проблеми їх стійкості до хвороб.
04 жовтня 2025
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
04 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова громади та інклюзивність і розширення прав і можливостей.
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова ...
03 жовтня 2025
